Лабораторна робота № 24 Тема: Первинні роботи по складанню геологічних карт

Мета роботи: познайомити студентів з методами складання найпростіших стратиграфічних і літологічних карт і допомогти усвідомити різницю між цими картами. Завдання допомагає запам'ятати умовні позначення, вчить складати колонки і профілі по картам (в горизонталях).

Час виконання: 2 год.

Лабораторне обладнання: папір, лінійки, вимірювачі, олівці кольорові і прості.

Необхідні теоретичні відомості

Геологічною картою називається карта, що зображує поширення різних геологічних утворень на поверхні Землі.

Виділяють карти корінних, дочетвертинних і карти четвертинних (наймолодших) утворень. На картах четвертинних відкладень поширення корінних утворень не відображається. На картах корінних відкладень показуються четвертинні утворення зазвичай по долинах річок і там, де корінні утворення залягають дуже глибоко. Існують геологічні карти:

1. стратиграфічні,

2. літологічні,

3. стратиграфолітологічні та ін.

Стратиграфічними називають такі геологічні карти, на яких поширення порід показано за їх віковою ознакою. Вони відображають, наприклад, площі розвитку третичних, крейдяних, юрських та інших корінних порід.

Для складання стратиграфічних карт у всьому світі користуються колірними умовними позначеннями. Вони розроблені радянським вченим О. П. Карпінським та затверджені Міжнародним геологічним конгресом в 1881 р

Літологічні карти дають уявлення про поширення і склад гірських порід. Вони показують, наприклад, площі, зайняті глинами, пісками, вапняками та іншими породами.

Для літологічних карт використовують загальноприйняті штрихові умовні позначення.

На стратиграфолітологічних картах показаний відносний геологічний вік порід і їх петрографічний склад.

Є геологічні карти спеціального призначення: інженерно-геологічні, гідрогеологічні та ін. Всі вони будуються на топографічній основі і масштаб їх тим більший, чим детальніше карта.

Геологічна карта також дозволяє судити і про залягання порід на глибині, тобто про геологічну будову місцевості. Для складання геологічних карт проводяться польові дослідження, під час яких описуються всі оголення – виходи корінних порід на поверхню землі, а також наявні або закладені знову різні гірничі виробки: шурфи, канави, штольні, бурові свердловини і т. д.

Дані геологічні карти зʼясовують, між якими горизонталями залягають пласти порід різного віку або петрографічного складу. Горизонталі в даному випадку показують абсолютну висоту залягання покрівлі та підошви пластів порід. Визначають також площу поширення порід, складають колонки для одиничних геологічних виробок або оголення та геологічні профілі або розрізи по декільком оголенням. Увесь отриманий при дослідженнях матеріал використовується при складанні геологічних карт і профілів.

Для складання геологічних карт користуються звичайними топографічними картами з горизонталями. Рельєф місцевості добре простежується по горизонталях карт і дозволяє судити про умови залягання різних геологічних утворень.