- •Програма курсу
- •Зміст дисципліни
- •Лабораторна робота № 1 Тема: Гіпотези походження Землі
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 2 Тема: Земля – планета Сонячної системи
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 3 Тема: Будова і фізичні властивості Землі
- •Хід роботи
- •Розподіл температур в земній кулі
- •Розподіл тиску в земній кулі
- •Лабораторна робота № 4 Тема: Будова і типи земної кори
- •Хід роботи
- •Хімічний склад земної кори
- •Визначник мінералів
- •1. М'який (ніготь залишає подряпину на мінералі).
- •2. Середньої твердості (ніготь не залишає подряпину на мінералі; мінерал не залишає подряпини на склі).
- •3. Твердий (залишає подряпину на склі).
- •1. М’який (ніготь залишає подряпину на мінералі)
- •2. Середньої твердості (ніготь не залишає подряпини на мінералі; мінерал не залишає подряпини на - склі).
- •3. Твердий (залишає подряпину на склі, але не залишає подряпини на гірському кришталі).
- •4. Дуже твердий (залишає подряпину на гірському кришталі).
- •Лабораторна робота 6-7 Тема: Головні породоутворюючі мінерали з класів самородних елементів та сульфідів
- •Хід роботи
- •Фізичні властивості мінералів з класу самородних елементів, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу сульфідів, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу галоїдних сполук, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу сульфати, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу окислів та гідроокисів, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу карбонатів, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Фізичні властивості мінералів з класу фосфати, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Лабораторна робота № 14-15 Тема: Головні породоутворюючі мінерали з класу силікати
- •Хід роботи
- •Фізичні властивості мінералів з класу силікатів, їх діагностичні ознаки, генезис та значення
- •Лабораторна робота № 16-17 Тема: Структурні та текстурні особливості магматичних гірських порід. Класифікація магматичних гірських порід
- •Хід роботи
- •Класифікацією магматичних гірських порід за походженням
- •Класифікацією магматичних гірських порід за мірою кислотності (за вмістом діоксида кремнію)
- •Структурні та текстурні особливості магматичних гірських порід
- •Лабораторна робота № 18-20 Тема: Структурні і текстурні особливості осадових гірських порід. Класифікація осадових гірських порід.
- •Класифікація осадових гірських порід за генезисом
- •Хід роботи
- •Класифікація осадових уламкових гірських порід
- •Класифікація осадових уламкових гірських порід
- •Класифікація пірокластичних порід (за м.П.Лисенком)
- •Структурні та текстурні особливості осадових та пірокластичних гірських порід
- •Лабораторна робота № 21-22 Тема: Структурні і текстурні особливості метаморфічних гірських порід. Класифікація метаморфічних гірських порід
- •Хід роботи
- •Структурні та текстурні особливості метаморфічних гірських порід
- •Лабораторна робота № 23 Тема: Складання геологічного профілю за даними буріння
- •Хід роботи
- •Лабораторна робота № 24 Тема: Первинні роботи по складанню геологічних карт
- •Хід роботи
Лабораторна робота № 23 Тема: Складання геологічного профілю за даними буріння
Мета роботи: познайомити студентів з принципом складання геологічних профілів, сформувати навички в складанні профілю і поліпшити теоретичні знання з цього питання. Завдання сприяє запам'ятовуванню міжнародних колірних позначень порід крейдового (Сr), юрського (J) і кам'яновугільного (С) віків, найбільш поширених серед осадових утворень; дає поняття про загальноприйняті штрихові позначення для пісків, глин, вапняків та пісковиків.
Час виконання: 2 години
Лабораторне обладнання: аркуші міліметрового паперу розміром 30х40 см; лінійки, циркулі-вимірювачі, кольорові і прості олівці.
Необхідні теоретичні відомості
У даний час за допомогою ручного буріння можна заглиблюватися більш ніж на сто метрів. У міру необхідності в будь-якій місцевості завдяки пробуреним свердловинам можна отримати відомості для складання геологічного профілю. Також можна накреслити розріз місцевості і за даними глибокого механічного буріння.
Геологічним профілем називають вертикальний розріз місцевості. Він дає уявлення про геологічну будову місцевості, про чергування пластів гірських порід, про характер їх залягання, потужності, наявності корисних копалин і ґрунтових вод.
Профіль дозволяє простежити геологічні події, історію розвитку та формування даної місцевості: чи було тут море, суходіл, чи спостерігався вулканізм, чи відбувалося горотворення або інші геологічні процеси.
Геологічний профіль можна побудувати не тільки за даними бурових свердловин, але також і за даними шурфів або оголень. Найбільш ясну картину дають профілі, проведені поперек простягання порід.
Гирлом свердловини називають її початок, що розташований на поверхні Землі. Кінець свердловини всередині Землі називається забоєм. Глибиною залягання пласта може вважатися його покрівля або підошва. Покрівлею шару називається його верхній край або поверхня, а підошвою - нижній.
Абсолютною висотою називається висота над рівнем моря. У нашій країні абсолютні висоти рахуються по чорноморському нулю.
Масштабом називається умовна міра, що показує, у скільки разів зображене менше дійсного.
Хід роботи
Завдання 1. Накресліть геологічний профіль у масштабі за даним восьми бурових свердловин.
Необхідні дані для роботи
Вісім бурових свердловин, розташованих по одній лінії в напрямку з Пн-3х на Пд-Сх, пройшли чотири шари гірських порід, місцями дійшли до покрівлі п'ятого шару і в деяких свердловинах – до його підошви.
Відстані між свердловинами показані в Таблиці 18.
Таблиця 18
Номери свердловин |
Відстань між свердловинами (в кілометрах) |
Номери свердловин |
Відстань між свердловинами (в кілометрах) |
1-2 |
3 |
5-6 |
5 |
2-3 |
3 |
6-7 |
6 |
3-4 |
4 |
7-8 |
6 |
4-5 |
5 |
|
|
Свердловини пройшли наступні шари порід:
а
)
пісок Вік крейдовий (позначається Сr
і
б) глина зафарбовується в зелений колір).
в
)
глина чорна Вік юрський (позначається
J і
г) піщаник тріщинуватий зафарбовується в синій колір).
д) вапняк Вік кам'яновугільний (позначається С і
зафарбовується в сірий колір).
Всі шари порід пройдені свердловинами на різній глибині, яка встановлюється по підошві шару. Гирла свердловин розташовані на неоднаковій абсолютній висоті.
У Таблиці 19 наводяться глибини підошов шарів і абсолютні відмітки свердловин.
Таблиця 19
|
Позначення глибини підошви шарів |
Номери свердловин |
|||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
||
Глибини підошви шарів, м |
а |
16 |
- |
- |
- |
8 |
10 |
- |
- |
б |
36 |
10 |
- |
14 |
28 |
30 |
14 |
- |
|
в |
60 |
34 |
12 |
38 |
52 |
54 |
38 |
22 |
|
г |
80 |
54 |
32 |
58 |
72 |
74 |
62 |
42 |
|
д |
102 |
- |
54 |
80 |
- |
96 |
- |
64 |
|
Абсолютна висота свердловин, м |
- |
138 |
136 |
142 |
132 |
118 |
116 |
140 |
152 |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні запитання:
Що називають геологічним профілем?
Яке призначення геологічного профілю і як його будують?
Завдання для самостійної роботи:
Рекомендовані підручники та учбові посібники:
