1 2. Послідовність розрахунку освітлення.

Розрахунок освітлення проводять в такій послідовності: кількість світильників у приміщенні визначають з умови найвигіднішої відносної відстані між ними за відомими параметрами приміщення: довжиною, шириною і розрахунковою висотою.

Розрахункову висоту визначають за формулою (3.3.1.):

Послідовність розрахунку кількості світильників

1. Для прийнятого типу світильника за кривою сили світла (КСС) приймають найвигіднішу відносну відстань між світильниками λ і визначають розрахункову відстань між світильниками L за формулою: (3.3.2.)

Залежно від типу кривої сили світла (КСС) λ світильника має такі значення: К - концентрована КСС λ.=0,6 - 0,8: Г - глибока, λ= 0,9 - 1; Л - напівширока, λ= 1,6 - 1,8; Д - косинусна, λ=1,4 - 1,6; М - рівномірна; λ =2,0 - 2,6.

2. Визначають кількість світильників у ряду n_a, кількість рядів n_в (при системі загального рівномірного освітлення ) і загальну кількість світильників N за допомогою:

(3.3.4.)

(3.3.5.)

(3.3.6.)

де А - довжина приміщення, м;

В - ширина приміщення, м;

n_a - кількість світильників в ряду, шт.;

n_в - кількість рядів світильників, шт.;

N - загальна кількість світильників, шт.

Розрахунок освітленості методом коефіцієнту використання світлового потоку

Цей метод використовується тільки при розрахунку загального рівно­мірного освітлення горизонтальних поверхонь у закритих. приміщеннях і враховує освітленість, створену на робочій поверхні прямим і відбитим світловими потоками.

Мета розрахунку визначення потужності лампи за розрахунковим світ­ловим потоком. Розрахункова формула:

(3.3.7.)

де Ф - розрахунковий світловий потік лампи, лм;

Е - нормована освітленість робочої поверхні, лк;

К - коефіцієнт запасу;

S - площа приміщення, м²;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення (відношення середньої освітленості до мінімальної по освітлюваній площині). Для світильників прямого світла приймається 1,15 , для інших - 1,1,

N - кількість світильників, шт;

η- коефіцієнт використання світлового потоку, відн. од.

Коефіцієнт використання світлового потоку залежить від типу світиль­ника, коефіцієнтів відбиття стелі р_с, стін р_ст , робочої поверхні p_p. та індексу приміщення і.

Індекс приміщення

(3.3.8.)

де S - площа приміщення, м²;

Н_р - розрахункова висота підвісу світильника, м;

А і В - довжина і ширина приміщення, що розраховується, м. Із довідкових таблиць, відповідно до вибраного джерела світла, за вибраним типом світильника, коефіцієнтом відбиття стін і стелі та індексом приміщення вибирають коефіцієнт використання світлового потоку.

Всі одержані дані підставляють у формулу і визначають розрахунковий світловий потік лампи.

За розрахованим потоком із відповідної таблиці вибирають джерело світла, світловий потік якого найближче відповідає розрахунковому.

Оскільки нормована освітленість у приміщенні відповідає розрахунковому потоку, визначають фактичну освітленість Е_ф:

(3.3.9.)

де Е_н - нормована освітленість в даному приміщенні, лк, Ф_ф - світловий потік вибраної лампи, лм, Ф_р - розрахований світловий потік , лм.

Після цього визначають відповідність фактичної освітленості нормованій за допустимим відхиленням освітленості за формулою:

(3.3.10.)

Для сільськогосподарських приміщень допускається відхилення фактичної освітленості від нормованої в межах -10% - +20%.

Метод питомої потужності.

Розрахунок виконується з використанням нормативних таблиць. Таблиці значень питомої потужності розраховані методом коефіцієнта використання світлового потоку для усереднених параметрів освітлюваних приміщень (площі, висоти) і використовуються при розрахунках загального рівномірного освітлення в невеликих допоміжних приміщеннях.

Розрахункова формула має вигляд:

,

де Р - розрахункова потужність встановленої в світильник лампи, Вт;

S - площа приміщення, м² ;

Р_пит - табличне значення питомої потужності лампи, яка забезпечує нормовану освітленість, Вт / м² ;

N - кількість світильників, шт.;

n - кількість ламп у світильнику, шт.;

Послідовність розрахунку освітлення за питомою потужністю

1. Вибирають тип світильника, нормовану освітленість, коефіцієнти відбиття стелі і стін, коефіцієнт запасу. Визначають розрахункову висоту і кількість світильників так, як і в розрахунку освітленості методом коефіцієнта використання світлового потоку

2. Приймають значення питомої потужності із таблиці для конкретного світильника, параметри якого відповідають вимогам .

3. Визначають розрахункову потужність лампи за наведеною розрахунковою формулою.

4. Вибирають тип лампи, потужність якої дорівнює або близька до розрахункової.

Примітка. Слід вважати, що таблиці питомої потужності не враховують форми приміщення і рекомендовані до використання за умови А / В < 2,5.

Для видовжених приміщень значення питомої потужності приймають для умовної площі 2В² і воно розповсюджується на всю площу приміщення.