- •Навчально-методичний посібник
- •Загальні вказівки
- •1. Властивості електричної енергії та її застосування в сільському господарстві
- •2. Сучасний стан і перспективи розвитку електроенергетики України
- •1. Загальна електротехніка
- •Електричні кола постійного струму
- •1. Основні поняття. Закон Кулона.
- •2. Напруженість електричного поля. Електрична напруга.
- •3. Електричне коло і його головні елементи.
- •4. Закони Ома. Робота та потужність електричного струму.
- •5. Закони Кірхгофа.
- •6. З'єднання приймачів електричної енергії.
- •1.2. Електромагнетизм
- •1. Магнітне поле і його характеристика
- •2.Феромагнетики
- •3. Провідник із струмом в магнітному полі
- •4. Електрон в магнітному полі
- •5. Електромагнітна індукція.
- •6. Самоіндукція та взаємоіндукція.
- •7. Вихрові струми.
- •1.3. Електричні кола однофазного змінного струму
- •1. Основні поняття і параметри синусоїдного струму.
- •2. Графічне зображення синусоїдальних величин.
- •Коло змінного струму з активним, індуктивним і ємнісним опорами.
- •4. Коло змінного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного й ємнісного опорів
- •5. Коло змінного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного й ємнісного опорів.
- •6. Коефіцієнт потужності та способи його підвищення.
- •Трифазні кола.
- •1. Трифазна система змінного струму.
- •З’єднання зіркою.
- •3. З'єднання трикутником
- •4. Потужність трифазної системи
- •1.5. Електричні вимірювання і прилади
- •Класифікація електровимірювальних приладів
- •2. Системи електровимірювальних приладів.
- •3. Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії.
- •4. Вимірювання опору.
- •5. Похибки вимірювання та приладів.
- •1.6. Трансформатори
- •1. Призначення та принцип роботи.
- •Режими роботи трансформатора.
- •3. Конструкція трансформатора.
- •4. Трифазні трансформатори
- •5. Багатообмоткові трансформатори.
- •6. Вимірювальні трансформатори.
- •7. Автотрансформатори
- •8 . Зображення трансформаторів на електричних схемах.
- •1.7 Електричні машини
- •1. Будова та принцип роботи машин постійного струму.
- •2. Генератори постійного струму.
- •3. Двигуни постійного струму.
- •4. Регулювання швидкості обертання якоря.
- •5. Будова та принцип роботи асинхронних машин.
- •6. Регулювання швидкості обертання ротора.
- •7. Пуск асинхронного двигуна.
- •2. Основи електроніки і автоматики.
- •2.1. Напівпровідникові прилади.
- •1. Основні положення про напівпровідникову техніку.
- •2. Напівпровідникові діоди.
- •Тиристори.
- •4. Транзистори
- •5. Характеристики та параметри транзисторів.
- •6. Польові транзистори.
- •2.2. Фотоелектричні прилади
- •1. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпровідниках.
- •Фотогальванічний ефект використовується в вентильних фотоелементах, фотодіодах та фототранзисторах.
- •2. Фоторезистори.
- •3.Фотодіоди.
- •4.Фототранзистори.
- •2.3. Випрямлячі змінного струму.
- •1. Загальні відомості про засоби електроживлення.
- •2. Випрямлячі.
- •3. Керовані випрямлячі.
- •4. Стабілізатори.
- •5. Інвертори.
- •2.4. Датчики систем автоматики
- •1. Загальні відомості про датчики систем автоматики.
- •2. Датчики рівня.
- •3. Датчики частоти обертання валів.
- •4. Датчики температури і терморегулятори.
- •5. Датчики вологості.
- •6. Датчики освітленості.
- •3. Застосування електричної енергії в сільськогосподарському виробництві.
- •3.1. Електропривод і апарати автоматичного управління й захисту електродвигунів.
- •Електропривод і його основні частини.
- •Класифікація сучасних електроприводів.
- •3. Класифікація режимів роботи електродвигунів.
- •4. Призначення і класифікація апаратури керування і захисту.
- •5. Характеристика і вибір апаратів керування електроустановками.
- •6. Характеристика і вибір апаратів захисту електроустановок.
- •7. Пристрої температурного захисту
- •8. Розподільні пункти за комплектні пристрої керування електроприводами.
- •3.2. Автоматичне керування електроприводами.
- •Класифікація електричних схем керування.
- •2. Типові схеми керування електродвигунами.
- •3.1. Керування по схемі „поштовх”.
- •3.2. Схема теплового захисту.
- •3.3. Схема блокування кнопки.
- •3.4. Схема блокування одночасному включенню.
- •3.5. Схема послідовного включення.
- •3.7. Схема сигналізації „напруга подана”.
- •3.8. Схема сигналізації включення електродвигуна.
- •3.9. Схема сигналізації включення електромагнітного пускача.
- •3.2. Електронагрівальні установки.
- •1. Загальні принципи перетворення електричної енергії на теплову.
- •2. Нагрівальні елементи.
- •3. Електричні водонагрівники.
- •4. Електродні водогрійні та парові котли.
- •5. Електричне обігрівання у парниках і теплицях.
- •Питання для самоконтролю:
- •3.3. Установки для електричного освітлення і опромінення
- •Фізичні основи оптичного випромінювання.
- •2. Одиниці вимірювання вимірювання.
- •3. Види і системи освітлення.
- •4. Вибір джерел світла та вибір світильників.
- •5.Розміщення світильників
- •6. Будова і робота ламп розжарювання, їх енергетичні і експлуатаційні характеристики.
- •7. Галогенні лампи розжарювання.
- •8. Інфрачервоні лампи.
- •9. Будова і принцип дії люмінесцентних ламп, їх основні характеристики.
- •10. Світильники, що використовуються в освітлювальних установках сільськогосподарського призначення.
- •11. Установки для опромінення рослин в умовах захищеного ґрунту.
- •1 2. Послідовність розрахунку освітлення.
- •13. Схеми автоматичного керування опромінювальними установками.
- •3.4. Заходи щодо безпеки праці при експлуатації електроустановок.
- •1. Дія електричного струму на людину.
- •2. Дія електричного струму на сільськогосподарських тварин.
- •3. Причини електротравм у сільському господарстві.
- •4. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом.
- •5. Заходи першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •6. Електробезпека у рослинництві.
- •7. Блискавкозахист.
- •8. Вимоги пожежної безпеки при експлуатації електроустановок.
- •4. Основи енергозбереження в агропромисловому комплексі.
- •1. Терміни і визначення в енергозберігаючих технологіях.
- •2. Державна політика України в галузі енергозбереження
- •Принцип концентрації позабюджетних фінансових засобів для реалізації на практиці політики енергозбереження.
- •3. Основи енергозбереження в апк.
- •Література
8. Інфрачервоні лампи.
Джерела інфрачервоного випромінювання за спектральним складом поділяються на "світлі" і "темні".
"Світлі" джерела за конструкцією і принципом дії не відрізняються від ламп розжарювання, але їх тіло розжарювання розраховане на меншу ніж в освітлювальних лампах температуру (2270...2770 °К) для збільшення долі інфрачервоного випромінювання в повному потоці ламп і зменшення долі видимого випромінювання.
Максимум спектральної щільності випромінювання таких ламп зміщений у частину спектра з довшими хвилями і приходиться на випромінювання з довжиною хвилі 1000... 1400 нм.
Промисловість випускає інфрачервоні дзеркальні лампи типів ИКЗ 220 - 500, ИКЗК 220-250 та інфрачервоні кварцові галогенні лампи КГ 220-1000.
Частина внутрішньої поверхні колби дзеркальних ламп покрита шаром алюмінію або срібла.
"Темні" джерела інфрачервоного випромінювання являють собою металеву трубку. У середині трубки у вогнетривкій ізоляційній масі розташована нагрівальна ніхромова спіраль, температура якої становить 700... 1000 °К. Температура на поверхні випромінювача близька до 450 °С.
Спектр випромінювання "темних" джерел знаходиться в діапазоні довжин хвиль 1400... 10000 нм з максимумом спектральної щільності випромінювання 4000 нм.
9. Будова і принцип дії люмінесцентних ламп, їх основні характеристики.
У сучасних газорозрядних лампах використовується електричний розряд в атмосфері інертного газу (найчастіше аргону) і парах ртуті. Залежно від тиску парів ртуті лампи діляться на: лампи низького тиску (0,1... 104 Па); лампи високого тиску (3.104... 106 Па); лампи надвисокого тиску (понад 106 Па).
Будова сучасної люмінесцентної лампи зображена на рис.1.4.3. Лампа являє собою довгу скляну трубку 1, внутрішня поверхня якої покрита шаром люмінофору. На обох кінцях трубки є цоколі 4, на яких закріплені електроди 3 з вивідними контактними шпильками. Електроди являють собою вольфрамову біспіраль або триспіраль з нанесеним на неї шаром активної речовини, яка має низьку роботу виходу при температурі нагрівання близько 1200К.
З
колби відкачене повітря і введений
аргон з дозованим вмістом ртуті (30... 80
мг). Призначення аргону полягає в
зменшенні розпилювання покриття
електродів і полегшення запалювання
розряду, оскільки суміш інертного газу
з парами ртуті являє собою більш
сприятливе середовище для виникнення
розряду, ніж аргон або пари ртуті окремо
взяті. При розряді збуджуються і
випромінюють тільки атоми ртуті.
Перетворення електричної енергії у видиме випромінювання можна розділити на два етапи:
- перетворення електричної енергії у процесі електричного розряду в парах ртуті в енергію ультрафіолетового випромінювання;
- перетворення в шарі люмінофора ультрафіолетового випромінювання у видиме.
Основним законом фотолюмінісценції є закон англійського фізика Стокса (1819-1903). Відповідно до цього закону довжина хвиль центру тяжіння спектра випромінювання більша за довжину хвилі випромінювання, що поглинається. Отже, видимі випромінювання виникають при поглинанні люмінофором більш коротких ультрафіолетових випромінювань.
У сучасних люмінесцентних лампах на частку видимого випромінювання припадає близько 20...21 відсотка енергії, що підводиться до них.
Залежно від складу люмінофора і режиму роботи лампи можна створити різні спектри випромінювання (вольфрамат магнію випромінює синьо-біле світло, силікат кадмію - рожеве).
Наша промисловість випускає трубчасті люмінесцентні лампи низького тиску потужністю 15,18,20, 30, 36,40,58,65 і 80 Вт.
Позначення типу ламп складається з букв і цифр, наприклад ЛТБ-80. Букви позначаються: Л - люмінесцентна, Д - денна, Б - біла, ХБ - холодно-біла, ТБ - тепло-біла, Ц - поліпшена кольоропередача, Е - природна, БЕ - біла природна, ХЕ - холодна природна, Р - рефлекторна. Цифри біля букв вказують на номінальну потужність лампи у ватах. Середній строк горіння лампи - 12000... 15000 год, а світлова віддача - близько 75 лм • Вт-1.
Люмінесцентні лампи загального призначення розраховані для роботи при нерухомому повітрі, температура якого знаходиться в межах від +15 до +40 "С. Як при підвищенні, так і при зниженні температури світловий потік зменшується. При температурі повітря нижчій ніж 10 °С необхідно приймати спеціальні заходи для забезпечення надійності запалення.
Розрізняють такі люмінесцентні лампи:
трубчасті;
компактні.
В трубчастих люмінесцентних лампах скляна колба має форму трубки діаметром. Два штифтові цоколі розташовано по торцях колби. В електромережу ~220 В лампи підключаються через ПРА. Лампи використовуються в світильниках для загального освітлення. Робоче положення - довільне. Промисловість випускає кольорові, бактерицидні, стандартні та компактні трубчасті люмінесцентні лампи.
Залежно від моделі, кольорові люмінесцентні лампи здатні випромінювати насичене червоне, жовте, зелене і синє світло. Використовуються як економічне і надійне джерело монохроматичного світла для декоративної мети.
Бактерицидні УФ-С - це лампи спеціального призначення. Вони використовуються для дезинфекції повітря, відкритих поверхонь і обеззараження води ультрафіолетовим промінням.
Стандартні люмінесцентні лампи випромінюють, залежно від моделі, біле світло з колірною температурою 2900 К, 3300 К і 5400 К та стандартні лампи зменшеного діаметра випромінюють біле світло двох відтінків: білий і холодний білий.
Компактні люмінесцентні лампи випускаються в двох видах: неінтегровані компактні люмінесцентні лампи та енергозберігаючі (інтегровані) люмінесцентні лампи.
Неінтегровані компактні люмінесцентні лампи - це одноцокольні лампи з U-подібними розрядними трубками. Робоче положення - довільне. Підключення в електромережу - через ПРА. Застосовуються в люмінесцентних світильниках для освітлення житлових, службових, виробничих і суспільних приміщень.
Е
нергозберігаючі
(інтегровані)
люмінесцентні лампи. Все
більш широке застосування знаходять
так звані енергозберігаючі
лампи. Енергозберігаючі
лампи складаються з: скляної трубки-колби
покритої шаром високостабільного
люмінофору та заповненої сумішшю
інертного газу та випарів ртуті;
електронного пускорегулюючого апарату,
вбудованого в корпус та різьбового
цоколю
(Е-27). Ці лампи по світловому потоку можна
порівняти з стандартними люмінесцентними
лампами, проте вони мають значні переваги
перед ними. По-перше, світло цих ламп не
тремтить і достатньо приємний для очей,
оскільки лампи проводяться в двох
виконаннях: "тепле світло"
(2700...3200 До) і природне світло (4000...4600 До).
По-друге, вся система включення лампи
вмонтована в її патрон
і працює безшумно. Саму ж лампу можна
вкручувати в
звичайний патрон для лампи розжарювання.
Це дуже зручно і не
вимагає придбання для включення цих
ламп яких-небудь спеціальних плафонів.
Ці лампи не дарма називаються
енергозберігаючими.
При потужності споживання близько 10
Вт, лампа здатна світити як
лампа розжарювання потужністю близько
50 Вт. Незначними недоліками енергозберігаючих
ламп можна назвати те,
що при включенні світловий потік від
неї в 3-6 раза менше від
номінального і лампа розгорається до
номінальної яскравості тільки
через 30...60 с. Проте запалюються
енергозберігаючі лампи практично
миттєво, на відміну від стандартних
люмінесцентних ламп.
Також недоліком енергозберігаючих ламп
можна назвати їх вартість. На сьогоднішній
день вона достатньо висока (в діапазоні
15…30 грн. за
штуку). Враховуючи
великий термін
служби (5...8 тис. год) і низьке споживання
потужності енергозберігаючих
ламп, окупність їх очевидна. Проте
енергозберігаючі лампи
мають істотний недолік: вони виходять
з ладу при
перепадах напруги в мережі та при
іскрінні у вимикачі або в патроні лампи.
