- •Навчально-методичний посібник
- •Загальні вказівки
- •1. Властивості електричної енергії та її застосування в сільському господарстві
- •2. Сучасний стан і перспективи розвитку електроенергетики України
- •1. Загальна електротехніка
- •Електричні кола постійного струму
- •1. Основні поняття. Закон Кулона.
- •2. Напруженість електричного поля. Електрична напруга.
- •3. Електричне коло і його головні елементи.
- •4. Закони Ома. Робота та потужність електричного струму.
- •5. Закони Кірхгофа.
- •6. З'єднання приймачів електричної енергії.
- •1.2. Електромагнетизм
- •1. Магнітне поле і його характеристика
- •2.Феромагнетики
- •3. Провідник із струмом в магнітному полі
- •4. Електрон в магнітному полі
- •5. Електромагнітна індукція.
- •6. Самоіндукція та взаємоіндукція.
- •7. Вихрові струми.
- •1.3. Електричні кола однофазного змінного струму
- •1. Основні поняття і параметри синусоїдного струму.
- •2. Графічне зображення синусоїдальних величин.
- •Коло змінного струму з активним, індуктивним і ємнісним опорами.
- •4. Коло змінного струму з послідовним з’єднанням активного, індуктивного й ємнісного опорів
- •5. Коло змінного струму з паралельним з’єднанням активного, індуктивного й ємнісного опорів.
- •6. Коефіцієнт потужності та способи його підвищення.
- •Трифазні кола.
- •1. Трифазна система змінного струму.
- •З’єднання зіркою.
- •3. З'єднання трикутником
- •4. Потужність трифазної системи
- •1.5. Електричні вимірювання і прилади
- •Класифікація електровимірювальних приладів
- •2. Системи електровимірювальних приладів.
- •3. Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії.
- •4. Вимірювання опору.
- •5. Похибки вимірювання та приладів.
- •1.6. Трансформатори
- •1. Призначення та принцип роботи.
- •Режими роботи трансформатора.
- •3. Конструкція трансформатора.
- •4. Трифазні трансформатори
- •5. Багатообмоткові трансформатори.
- •6. Вимірювальні трансформатори.
- •7. Автотрансформатори
- •8 . Зображення трансформаторів на електричних схемах.
- •1.7 Електричні машини
- •1. Будова та принцип роботи машин постійного струму.
- •2. Генератори постійного струму.
- •3. Двигуни постійного струму.
- •4. Регулювання швидкості обертання якоря.
- •5. Будова та принцип роботи асинхронних машин.
- •6. Регулювання швидкості обертання ротора.
- •7. Пуск асинхронного двигуна.
- •2. Основи електроніки і автоматики.
- •2.1. Напівпровідникові прилади.
- •1. Основні положення про напівпровідникову техніку.
- •2. Напівпровідникові діоди.
- •Тиристори.
- •4. Транзистори
- •5. Характеристики та параметри транзисторів.
- •6. Польові транзистори.
- •2.2. Фотоелектричні прилади
- •1. Оптичні і фотоелектричні явища в напівпровідниках.
- •Фотогальванічний ефект використовується в вентильних фотоелементах, фотодіодах та фототранзисторах.
- •2. Фоторезистори.
- •3.Фотодіоди.
- •4.Фототранзистори.
- •2.3. Випрямлячі змінного струму.
- •1. Загальні відомості про засоби електроживлення.
- •2. Випрямлячі.
- •3. Керовані випрямлячі.
- •4. Стабілізатори.
- •5. Інвертори.
- •2.4. Датчики систем автоматики
- •1. Загальні відомості про датчики систем автоматики.
- •2. Датчики рівня.
- •3. Датчики частоти обертання валів.
- •4. Датчики температури і терморегулятори.
- •5. Датчики вологості.
- •6. Датчики освітленості.
- •3. Застосування електричної енергії в сільськогосподарському виробництві.
- •3.1. Електропривод і апарати автоматичного управління й захисту електродвигунів.
- •Електропривод і його основні частини.
- •Класифікація сучасних електроприводів.
- •3. Класифікація режимів роботи електродвигунів.
- •4. Призначення і класифікація апаратури керування і захисту.
- •5. Характеристика і вибір апаратів керування електроустановками.
- •6. Характеристика і вибір апаратів захисту електроустановок.
- •7. Пристрої температурного захисту
- •8. Розподільні пункти за комплектні пристрої керування електроприводами.
- •3.2. Автоматичне керування електроприводами.
- •Класифікація електричних схем керування.
- •2. Типові схеми керування електродвигунами.
- •3.1. Керування по схемі „поштовх”.
- •3.2. Схема теплового захисту.
- •3.3. Схема блокування кнопки.
- •3.4. Схема блокування одночасному включенню.
- •3.5. Схема послідовного включення.
- •3.7. Схема сигналізації „напруга подана”.
- •3.8. Схема сигналізації включення електродвигуна.
- •3.9. Схема сигналізації включення електромагнітного пускача.
- •3.2. Електронагрівальні установки.
- •1. Загальні принципи перетворення електричної енергії на теплову.
- •2. Нагрівальні елементи.
- •3. Електричні водонагрівники.
- •4. Електродні водогрійні та парові котли.
- •5. Електричне обігрівання у парниках і теплицях.
- •Питання для самоконтролю:
- •3.3. Установки для електричного освітлення і опромінення
- •Фізичні основи оптичного випромінювання.
- •2. Одиниці вимірювання вимірювання.
- •3. Види і системи освітлення.
- •4. Вибір джерел світла та вибір світильників.
- •5.Розміщення світильників
- •6. Будова і робота ламп розжарювання, їх енергетичні і експлуатаційні характеристики.
- •7. Галогенні лампи розжарювання.
- •8. Інфрачервоні лампи.
- •9. Будова і принцип дії люмінесцентних ламп, їх основні характеристики.
- •10. Світильники, що використовуються в освітлювальних установках сільськогосподарського призначення.
- •11. Установки для опромінення рослин в умовах захищеного ґрунту.
- •1 2. Послідовність розрахунку освітлення.
- •13. Схеми автоматичного керування опромінювальними установками.
- •3.4. Заходи щодо безпеки праці при експлуатації електроустановок.
- •1. Дія електричного струму на людину.
- •2. Дія електричного струму на сільськогосподарських тварин.
- •3. Причини електротравм у сільському господарстві.
- •4. Перша допомога потерпілому від ураження електричним струмом.
- •5. Заходи першої допомоги при ураженні електричним струмом.
- •6. Електробезпека у рослинництві.
- •7. Блискавкозахист.
- •8. Вимоги пожежної безпеки при експлуатації електроустановок.
- •4. Основи енергозбереження в агропромисловому комплексі.
- •1. Терміни і визначення в енергозберігаючих технологіях.
- •2. Державна політика України в галузі енергозбереження
- •Принцип концентрації позабюджетних фінансових засобів для реалізації на практиці політики енергозбереження.
- •3. Основи енергозбереження в апк.
- •Література
3. Застосування електричної енергії в сільськогосподарському виробництві.
3.1. Електропривод і апарати автоматичного управління й захисту електродвигунів.
Прочитайте і опрацюйте:
Л4, с. 104…136., Л8, с. 32…102., Л15. .10…65
Короткі теоретичні відомості та методичні вказівки:
Електропривод і його основні частини.
Електроприводом називають електромеханічну систему, що складається з електродвигунного, перетворювального, передавального та керуючого пристроїв і призначена для приведення в рух виконавчих органів однієї або кількох робочих машин та керування цим рухом. В окремих випадках перетворювального і передавального пристроїв (або одного з них) електропривод може не мати.
Електродвигунний пристрій - це електротехнічний пристрій, призначений для перетворення електричної енергії на механічну або механічної на електричну. Він складається з одного або кількох електродвигунів.
Перетворювальний пристрій — електротехнічний пристрій, який змінює рід струму, напругу, частоту тощо і створює керуючу дію на електродвигунний пристрій. Як перетворювальні пристрої в електроприводах використовують автотрансформатори, перетворювачі частоти струму, магнітні підсилювачі, тиристорні та транзисторні перетворювачі електроенергії тощо.
Передавальний пристрій - це пристрій, який передає механічну енергію від електродвигунного пристрою до виконавчих органів робочої машини та узгоджує вид і швидкість їх руху. Передавальними пристроями електроприводів є плоскопасові, клинопасові, ланцюгові та зубчасті передачі, а також різноманітні за своєю конструкцією і принципом дії з'єднувальні муфти.
Керуючий пристрій - електротехнічний пристрій, призначений для керування електродвигунним, перетворювальним і передавальним пристроями або деякими з них. До його складу входять апарати керування, захисту, сигналізації та ін.
Перший в історії техніки електропривод був створений у 1838 р. Б. С. Якобі і застосований для приведення в рух гребного колеса катера. В цьому електроприводі використовувався винайдений ним електродвигун постійного струму з обертальним рухом якоря. Живився двигун від батареї гальванічних елементів. Внаслідок технічної недосконалості двигуна та низької економічної ефективності гальванічних елементів цей електропривод не набув широкого практичного застосування.
Розвиток електропривода розпочався з удосконалення електродвигуна постійного струму. Паралельно з двигуном розвивалося й удосконалювалося більш надійне і дешевше, ніж гальванічні елементи, джерело його живлення — генератор постійного струму. Завдяки ряду відкритів і удосконалень уже в середині 80-х років XIX ст. електродвигун і генератор постійного струму набули всіх основних рис, характерних для електричних машин сучасних конструкцій. Електроприводи з двигунами постійного струму значно поширилися в промисловості і на транспорті. Здебільшого це були групові електроприводи, в яких електродвигуни встановлювались замість парових машин, водяних коліс тощо.
Надзвичайно важливу роль у розвитку електропривода відіграла поява системи трифазного змінного струму, основи якої розроблені в 1889—1891 рр. російським інженером М. О. Доліво-Добровольським, та винайдення ним трифазних асинхронних двигунів з фазним і короткозамкненим ротором. Конструкції цих двигунів в основному залишилися незмінними до нашого часу. Простота, висока експлуатаційна надійність і порівняно низька вартість асинхронних двигунів сприяли широкому розповсюдженню їх у промисловості, на транспорті та в сільському господарстві.
Дальше удосконалення електропривода здійснюється у напрямі зближення електродвигуна з виконавчими органами робочої машини, широкого застосування регулювання його параметрів і автоматизації керування.
Зближення електродвигуна з виконавчими органами робочої машини привело до створення індивідуального електропривода, який порівняно з груповим значно простіший за конструкцією, надійніший та безпечніший в експлуатації, має вищий коефіцієнт корисної дії, більшу можливість регулювання параметрів і автоматизації керування тощо. У деяких індивідуальних електроприводах електродвигун і виконавчі органи робочої машини зближаються настільки, що конструктивно являють собою єдине ціле. Разом з тим ускладнюється процес керування електроприводами. Неавтоматичне (ручне) керування в багатьох випадках стає практично неможливим.
Застосування регулювання параметрів і автоматизації керування електроприводами стало новим, надзвичайно важливим етапом у розвитку електропривода. Завдяки регулюванню і автоматизації керування значно збільшується продуктивність робочих машин, підвищуються точність виконання технологічних процесів і якість виробленої продукції, зростає економічна ефективність виробництва.
Переважна більшість сучасних промислових електроприводів - це регульовані й автоматизовані електроприводи, в яких для регулювання параметрів і автоматизації керування широко використовуються різноманітні перетворювальні та керуючі пристрої. Деякі високоточні електроприводи в своєму складі мають електронні обчислювальні машини.
Сучасні сільськогосподарські електроприводи в своєму розвитку відстають від промислових. Зараз у сільському господарстві найбільш поширені нерегульовані групові та індивідуальні електроприводи.