1. Властивості електричної енергії та її застосування в сільському господарстві

Існування сучасного суспільства важко уявити без електричної енергії. Це пов'язано з її особливими властивостями: екологічною чистотою, відносною простотою одержання шляхом перетворення інших видів енергії (механічної, теплової, ядерної, хімічної, променистої тощо), передачею з відносно малими втратами на великі відстані (сотні кілометрів), простотою розподілення та перетворення в потрібний вид енергії (механічну, теплову, світлову, хімічну тощо). Таким чином, електрика дозволяє використовувати і транспортувати енергію, накопичену в природі.

Без електричної енергії неможливе існування та розвиток науки і техніки, сучасної культури та побуту. Вона широко використовується в промисловості, сільському господарстві, транспорті, зв'язку, автоматиці, електроніці, обчислювальній техніці, радіотехніці тощо.

В сільському господарстві електрична енергія використовується для забезпечення технологічних процесів в таких галузях як освітлення, опалювання, підігрівання, вентилювання, приготування кормів, прибирання гною, переробка та зберігання продукції; забезпечення культурних та побутових потреб населення тощо.

Електрифікація та автоматизація сприяє впровадженню нової техніки і технологій, які забезпечують підвищення продуктивності праці та поліпшення умов життя людей.

2. Сучасний стан і перспективи розвитку електроенергетики України

Енергетика України - це стратегічна галузь національної економіки, яка є основою функціонування всього загальнодержавного комплексу суспільного виробництва та забезпечення пристойних умов життя населення.

Енергетика України - це потужний, складний і розгалужений технологічний комплекс, призначений для виробництва, передачі і розподілу електричної енергії між промисловими, сільськогосподарськими та побутовими споживачами на всій території країни.

Основа електроенергетики країни - об'єднана енергетична система (ОЕС), яка взаємодіє з енергосистемами суміжних країн і забезпечує експорт електроенергії та її імпорт.

ОЕС включає в себе 8 регіональних електроенергетичних систем:

Дніпровську, Західну, Кримську, Південну, Південно-Західну, Північну і Центральну, які зв'язані між собою лініями електропередач напругою 330-500 та 750 кВ.

Електроенергетичній галузі за умов загальної економічної кризи властиві ті ж характерні риси, що й іншим базовим галузям промисловості. Це - спад виробництва, вимивання обігових коштів, катастрофічно низький рівень платежів за вироблену продукцію, відсутність коштів модернізацію та реконструкцію обладнання і навіть на закупівлю пального для ТЕС та АЕС.

На зламі тисячоліть людство на Землі все гостріше відчуває незадовільний стан енергозабезпечення. З одного боку, споживання різних видів викопного палива досягло таких гігантських масштабів, що загрожує їх вичерпанням і "енергетичним голодом", а з іншого - використання за традиційними технологіями викопного палива супроводжується забрудненням довкілля шкідливими відходами виробництва в кількостях, які набагато перевищують можливості природи до їх поглинання та нейтралізації. Тому йде їх накопичення, наслідком якого є деградація середовища, різкі зміни клімату, що загрожує всьому живому на Землі.

Реальним шляхом вирішення проблеми енергозабезпечення і збереження довкілля є відмова від старої стратегії на користь широкомасштабних заходів у сфері енергоефективності (енергоощадності) та застосування нових (нетрадиційних) і поновлюваних джерел енергії (НПДЕ).

Саме ці напрями енергозабезпечення інтенсивно розвиваються і впроваджуються в розвинених країнах світу. За прогнозами фахівців, уже в першій половині XXI століття частка НПДЕ у світовому балансі генерування енергії може досягти і навіть перевищити 50 %. Провідна роль при цьому у сфері генерування електроенергії відводиться вітроенергетиці а у сфері теплозабезпечення - використанню енергії сонячного випромінювання.

За визначенням Програми розвитку ООН, в XXI столітті до розвинених країн відноситимуться лише ті, що інтенсивно впроваджують промислову вітроенергетику.