5. Економічна політика “військового комунізму” (1917-1921 рр)

1. Націоналізація промисловості, ліквідація приватної власності на землю

2. Введення продовольчої розверстки на селі (січень 1919р.) – вилучення у селян усього збіжжя, пізніше й м’яса, картоплі і т.п. 3. Згортання товарно-грошових відносин. 4. "Мілітаризація" праці. 5. Урівнений розподіл продуктів серед працюючого населення. 6. Введення карткової системи для розподілу продуктів

6. Громадянська війна: (червень 1918 - березень 1921 р.)

Причини:

1. Боротьба різних політичних партій, груп, соціальних верств за владу

2. Відсутність демократичних традицій у Росії, що виявилося в прагненні вирішувати проблеми шляхом фізичного знищення свого ворога.

3. Помилкова економічна політика більшовицького керівництва у 1917-1921рр.

В період громадянської війни населення поділилося на тих, хто підтримував більшовиків (червоні) і тих, хто прагнув повернути владу царя, буржуазії (білі).

Військові керівники білого руху – А.Денікін (Кубань, Дон, Україна), О.Колчак (Сибір), М.Юденіч (Північний захід), Врангель (Крим). Інші центри внутрішньої контрреволюції: Дон (Каледін, Краснов), Південний Урал (Дутов), Сибір (Семенів)

На допомогу білим силам прийшли війська Антанти. Розпочалася інтервенція.

З вересня 1918 р. більшовики розпочали “червоний терор”: заборона і арешт політ. партій: кадетів, анархістів, есерів, меншовиків; розстріли; створення системи таборів для політв’язнів; використання системи заручників при вирішенні багатьох питань

Тема 4.2 Революції в Німеччині та Угорщині. Встановлення фашизму в Італії

1. Листопадова революція в Німеччині 1918 року

На 1918 рік Німеччина повністю вичерпала людські, економічні ті військові можливості продовжувати війну. Безробіття, інфляція, зростання податків, голод призвели до загострення соціальних протиріч і революційного вибуху.

3 листопада 1918 р. – почалося повстання моряків і солдатів у м. Кілі. Повсюдно створювалися робітничі та солдатські Ради.

9 листопада 1918 р. – відбулося збройне повстання в Берліні. Було утворено уряд – Раду народних уповноважених на чолі з Ф.Ебертом. Було ліквідовано монархію, проголошено республіку, демократичні права і свободи.

11 листопада 1918 р. - було підписано Комп’єнське перемир’я.

5-6 січня 1919 р. – відбулося друге повстання в Берліні, яке підготувала Комуністична партія на чолі з К.Лібкнехтом і Р.Люксембург, було ліквідовано.

19 січня 1919 р. – відбулися вибори до Установчих зборів. Буржуазні партії одержали 54,5% голосів, СДПН І НСДПН – 45,5%. Було створено коаліційний уряд на чолі з Шейдеманом. Президентом республіки було обрано Еберта.

31 липня 1919 р. – у м.Веймар Установчі збори прийняли Конституцію Німеччини, яка була однією з найдемократичніших у світі.

2. Революція 1918 року в Угорщині

Після Першої світової війни Угорщина втратила 2/3 своєї території. До Чехословаччини відійшли Словаччина і Закарпатська Україна, до Румунії – Трансільванія, до Югославії – Хорватія, Воєводіна.

16 листопада 1918 року Національна Рада проголосила Угорщину республікою. До влади прийшли представники буржуазії на чолі з графом М.Карої. Але комуністична партія на чолі з Бела Куном закликала до соціалістичної революції.

21 березня 1919 р. – комуністи та соціал-демократи створили об’єднану Соціалістичну партію Угорщини (СПУ), яка взяла владу до своїх рук і проголосила утворення Угорської Радянської республіки. Уряд розпочав перетворення за зразком Радянської Росії, як то, роззброєння поліції й жандармерії, скасування чинів й звань, відокремлення церкви від держави, націоналізація банків, підприємств, ощадних кас, контор, репресії проти опозиційних сил, скасування поміщицького землеволодіння, примусова реквізиція майна заможних + виселення з квартир.

Все це загострило ситуацію й сприяло створенню антирадянського фронту.

4 серпня 1919 р. – румунські чехословацькі війська увійшли до Будапешта. Угорська Радянська республіка була ліквідована.

Відразу після ліквідації Угорської Радянської республіки розпочалася боротьба за владу. Регентом держави з дуже широкими повноваженнями було проголошено Хорті, який встановив профашистський режим. У березні 1921 року Національні збори скасували права Карла Габсбурга на престол.

Хортістам не вдалося створити власної масової фашистської партії. Хортізм спирався на союзи і товариства. Було утворено керівний центр “Екса”, яким керувала “Рада Семі вождів” на чолі з Хорті.

У зовнішній політиці Угорщина орієнтувалася на Німеччину.