2. Державні перевороти 1929р. І 1941р.

6 січня 1929 р. – король Олександр скасував Відовданську Конституцію (1921 р.), розпустив Народну скупщину та взяв усю повноту влади. Державу було перейменовано на Югославію. Незабаром у 1931 р. було прийнято нову Конституцію. У жовтні 1934 року в Марселі було вбито Олександра. Новим королем став 11-річний Петр, регентом його дядько – Павло.

24 березня 1941 р. – уряд Цветковича приєднав Югославію до Троїстого пакту.

27 березня 1941 р. – частина офіцерства і правлячих кіл здійснила державний переворот. Новий уряд Симовича підписав договір про дружбу з СРСР, але

6 квітня 1941 р. – німецькі війська окупували Югославію.

Тема 5.5 Культура на початку хх ст. ( 1900 – 20-ті рр.)

1. Удосконалювання системи освіти

Значно більше уваги стали приділяти вивченню математики, фізики, хімії. Найбільших успіхів досягли математичні школи в Німеччині, Франції, СРСР, США. Широку популярність здобули праці відомих математиків Д. Гільберта (Німеччина), Ж. Адамара (Франція), І. Виноградова (СРСР), Дж. Біркгофа (США).

Освіта дедалі більше почала набувати прикладного характеру. Спеціальна освіта ставала потребою розвитку суспільства, неодмінною умовою його прогресу і вдосконалення. Визначилась спеціалізація і диференціація освіти. В основі спеціалізації і диференціації освіти було підвищення її загального рівня. В європейських країнах впроваджують загальну безкоштовну початкову і середню освіту.

Провідними навчальними закладами, всесвітньо відомими науковими центрами ставали:

у США - Гарвардський, Стендфордський, Прінстонський, Колумбійський, Єльський університети, Массачусетський технологічний інститут;

у Великій Британії - Лондонський, Кембриджський, Оксфордський, Единбурзький університети;

у Німеччині - Гейдельберзький, Кельнський, Лейпцизький, Берлінський університети.

Нобелівські премії - міжнародні премії, названі на честь їхнього засновника шведського інженера-хіміка, винахідника динаміту А. Б. Нобеля. Присуджуються щорічно з 1901 р. за видатні роботи в галузі фізики, хімії, медицини і фізіології, економіки (з 1969), літератури, за діяльність у зміцненні миру. Премії з фізики, хімії, економіки присуджує Шведська королівська академія наук, з фізіології та медицини — Королівський Каролінський інститут, з літератури — Шведська академія, премії миру — комітет Норвезького парламенту. Розмір премії 1988 р. становив 2,5 млн. крон.

2. Найважливіші досягнення науки

1897 - Дж. Томсон відкрив електрон.

1901 - М.Планк відкрив квантову теорію виділення енергії

1901 - К. Ландштейнер відкрив групи крові

1903 - Е. Резерфорд обгрунтував загальну теорію радіоактивності.

1904 - І. Павлов створив теорію умовних рефлексів

1905 - А. Ейнштейн заклав основи теорії відносності.

1908 р. І. Мечникову була вручена Нобелівська премія за дослідження в галузі патології, мікробіології та імунології.

В. Вернадським були закладені основи нових наук ( біохімії, біогеохімії, радіогеології ).

З. Фрейд розвив теорію психосексуального розвитку індивіда

1909 - В. Йогансен заклав основи сучасних принципів селекції, розробляючи генну теорію, ввів терміни ""ген"", ""генотип"" и ""фенотип"".

з 1910 - Т. Морган, розпочав експерименти з плодовою мухою (дрозофілою), розробив основні уявлення хромосомної теорії спадковості.

1911 - Н. Бор створив квантово-планетарну теорію будови атома.

1912 - П. Дебай розробив дипольну теорію діелектрики.

1915 - Ф. Габер розробив хімічну зброю – хлор.

1915 - Н. Зелінський винайшов один із видів протигазу.

1915 - Ф. Творт р. зробив відкриття, що бактерії мають вірусні хвороби

1917 - Ф. д'Ерелль назвав віруси, що знищують бактерії, бактеріофагами.

1920 - К. Лундмарк обґрунтував існування інших галактик

1922 - Ф. Бантінг і Ч. Бест випробували засіб від діабету - інсулін

1926-1927 - П. Дірак розробив релятивістську квантову механіку.

1928 - А. Флемінг відкрив пеніцилін