1.3 Передумови та етапи створення груп країн «Великої сімки»

Вперше про створення форуму індустріалізованих держав задумались після 1973 року, коли США із своїми союзниками в Західній Європі були втягнуті у нафтову кризу через підтримку Ізраїля, який мав конфлікт із Сирією та Єгиптом, які у свою чергу відмовились поставляти нафту вищезазначеним країнам.

Якщо наразі є деякі замінники палива, то в той час країни ще не задумувались над його альтернативними видами, тож ця криза проявила себе не тільки в економічному секторі, а й поставила під загрозу авторитет провідних країн Світу.

Так, як США та Європа мали однакові проблеми – спад виробництва, забруднення атмосфери за рахунок видобутку вугілля, недостатня кількість електроенергії – у них з`явилась єдина мета: виправити це. Тоді стало зрозуміло, що жодна країна самотужки не зможе покращити свій стан, тож 1974 року США разом із Японією, Західною Німеччиною та Францією сформували Бібліотечну групу – неформальну зустріч фінансових керівників, для обговорення економічних проблем.

1975 року було сформовано Велику шістку, в яку ввійшли: Італія, Японія, Велика Британія, США, Німеччина та Франція і 1976 року до них приєдналася Канада. З 1991 СРСР і потім Росія почали відвідувати форум і в 1997 році вона була включена офіційно.

Наразі участь Росії під питанням, адже офіційного виключення ії із форуму не було, але саміт, що був запланований на 2014 рік у Сочі не був проведений. Що свідчить про те,що країни мають відповідати певним критеріям для участі у форумі і до того ж розділяти певні думки інших країн щодо економічних та політичних проблем. З іншого боку, Росія – єдина країна із Великої 8-ки, яка не відмовилась від ядерної зброї, але була прийнята до форуму. А це питання дуже гостро ставиться у різних всесвітніх організаціях, що вказує нерівність умов входження країн до організацій та до Великої 8-ки зокрема. До речі,питання безпеки і екології висуваються на обговорення щороку на зустрічах країн.

Розділ 2 «Аналіз розвитку групи країн Великої вісімки в умовах глобалізації»

2.1. Оцінка впливу групи країн Великої вісімки на розвиток світового господарства

Незважаючи на те, що Велика вісімка має назву групи, не можна сказати, що вона має якийсь авторитет, як на приклад світові організації типу ООН та ЄС, і згуртовано впливає на світове господарство в цілому. Мається на увазі, що, по-перше: кожна з країн Великої вісімки має певний вплив на світове господарство, по-друге – країни, що входять до її складу мають вплив одна на одну всередині групи.

Кожна з країн групи зацікавлена у процесах глобалізації, тому що вони сприяють експорту та імпорту товарів і послуг.

Таблиця 2.1.

Експорт за країнами за 2014 р. [5]

Таблиця 2.2

Імпорт за країнами, 2014[6]

Якщо говорити про вплив цього на світове господарство то можна сказати, що розвиток імпорту та експорту сприяють збільшенню ВВП. Підтвердженням цього є дані за 2012- 2014 рік:

Таблиця 2.3

ВВП за списком МВФ, 2012- 2014[7]

Країни Великої 8-ки займають провідні місця:

США -2, Японія – 4, Німеччина – 5, Росія 6,Франція – 9, Велика Британія – 10,Італія – 12, Канада -15.

До того ж, на відміну від країн G 8 Індія, Бразилія та Китай входять до 10 країн з найбільшим ВВП через дешеву робочу силу.

Якщо ж говорити про вплив країн G8 одна на одну, то він проявляється в певних стандартах,яких має дотримуватись країна, та у досягненні певних показників, як у випадку із ВВП.

Як відомо, Росія не приймала участі у зборах 2014 року, тому що США та Європа проти війни, але так, як особливої допомоги саме у вирішенні воєнного питання Україна не отримала, можна зробити висновок, що цим країнам не вигідно розривати відносини з Росією, а санкції – це та сама підтримка авторитету, про яку йшла мова у першому розділі. Тож, стандарти були порушені і начебто були прийняті певні заходи. Але чомусь у 2003 році ніхто не виключив США та Велику Британія із складу G8 через війну в Іраку.

Тож, таке об`єднання переслідує радше політичні цілі, ніж економічні.З одного боку – ідея згрупування авторитетних країн має під собою: намагання контролювати (відстежувати) наміри і контролювати у значенні керувати діями таких країн, адже у всіх країн є слабкі місця і у разі необхідності цим можна скористатись.