Лекція 1. Основи ринкової економіки
Нет ничего более практичного,
чем хорошая теория.
Выживают не самые быстрые и не самые умные, а наиболее быстро адаптирующиеся к переменам.
Чарльз Дарвін.
1.1. Сутність та характеристики ринкової економіки.
1.2. Основні поняття ринкової економіки.
1.3. Попит і пропозиція.
1.1. Сутність та характеристики ринкової економіки
Ми живемо в хаотичний час, який характеризується жорсткою конкуренцією, швидкими змінами в економіці, значними потоками інформації, котрі обрушуються на нас з шаленою швидкістю, зростаючою складністю здійснення бізнесу і глобалізацією, що проникає у всі сфери життєдіяльності сучасної людини. Швидко змінюються правила гри на ринку. Економічне середовище характеризується частими технологічними проривами. Змінюється споживач та його переваги на ринку. Швидкість змін є настільки високою, що адаптуватися до них можуть не всі. Це відчуває на собі як звичайний обиватель, так і представники бізнесу. Внаслідок зазначених процесів на ринку стали домінувати абсолютно нові компанії, які зовсім недавно почали функціонувати на ринку. Одночасно, з відомих компаній-гігантів залишилися лише ті, що були в змозі перебудуватися і рухатися із швидкістю, що відповідає швидкості змін на ринку.
Ринкова економіка – це система економічних відносин з приводу купівлі-продажу товарів і послуг, які здійснюються за допомогою грошей в умовах плюралізму всіх форм власності, вільної конкуренції і ціноутворення, що забезпечує ефективність вирішення соціально-економічних проблем.
Сучасна ринкова економіка є складним організмом, що складається з величезної кількості різноманітних виробничих, комерційних, фінансових і інформаційних структур, що взаємодіють на тлі розгалуженої системи правових норм бізнесу і об'єднуються єдиним поняттям, яким є ринок.
Перш за все, ринкова економіка будується на свободі вибору споживача і виробника (рис. 1.1). Саме цим вона докорінно відрізняється від будь-якої іншої економічної системи. Свобода вибору споживача виявляється в покупці ним тих товарів, які йому більше подобаються і мають, на його думку, більшу корисність. Свобода вибору дає можливість врахування особистих інтересів:
Рис. 1.1. Сутність ринку
- для споживачів цим інтересом є максимізація корисності товарів, тобто якнайповніше задоволення потреб;
- для виробників – максимізація прибутку внаслідок успішної реалізації вироблених товарів.
Свобода вибору є основою конкуренції. З англійської мови поняття «конкуренція» перекладається словом «змагання». Свобода вибору споживача означає необхідність виробників змагатися між собою за його перевагу.
Наслідком конкуренції і свободи вибору є добровільний, без примушення обмін між споживачем і виробником. Відносини обміну здійснюються внаслідок самостійного вибору партнерів та наявності у кожної із сторін якоїсь корисності, що має цінність для іншої сторони.
Іншими словами, нормальне цивілізоване суспільство будується на такій основі: кожен може задовольнити свої потреби, якщо задовольняє потреби інших, що відбувається в процесі обміну. Тобто кожна людина самостійно розподіляє свої ресурси відповідно до своїх інтересів. За наявності бажання, людина може самостійно організувати процес виробництва товарів в тих рамках, які дозволяють її здібності і наявний капітал Це – є свобода підприємництва, яка існує в умовах ринкової економіки і ґрунтується на приватній власності.
Успішні виробники повинні розуміти і визначати, які товари потрібні споживачеві. Вони самі визначають: що, як і для кого виробляти, де, як, кому, скільки і за якою ціною реалізовувати вироблену продукцію, яким чином і на що витрачати отриманий прибуток. За ринковою суттю, прибуток – це винагорода виробникові з боку споживача за створені з високими споживчими властивостями товари, які володіють певною корисністю для споживача.
Виробник вкладає гроші у виробництво товару, який виступає носієм певної потреби споживача і пропонується йому для обміну. Лише внаслідок цього гроші знов можуть повернутися до виробника, причому з прибутком, що є кругооборотом капіталу.
Сучасна економічна діяльність характеризується, перш за все, орієнтацією на споживача, виробництво тих товарів, які максимально можуть задовольнити його потреби. Така ситуація склалася не відразу. Спочатку виробники йшли шляхом вдосконалення виробництва. Внаслідок промислової революції кінця XIX – початку XX ст., яка обумовила виникнення фабрик, активізацію запровадження технологій на них, значно збільшився обсяг виробництва. При цьому виробники, абсолютно не враховуючи смаки споживачів, самі знаходили відповіді на такі питання: що випускати, як випускати, якої якості, за якою ціною продавати. Головним завданням виробництва було скорочення витрат. У світовій економічній історії класичним прикладом вдосконалення виробництва автомобіля марки «Т» є автомобільна компанія «Ford». За рахунок зниження собівартості автомобіль став доступним звичайному споживачеві. Це була проста модель автомобіля тільки чорного кольору (знову таки, з метою скорочення витрат на сушку фарби, оскільки чорна фарба краще всього сохне на сонці). Г. Форд любив повторювати, що «споживач може вибрати будь-який колір машини, тільки якщо він чорний». У результаті Г. Форд зробив автомобіль масовим засобом пересування, а не предметом розкоші Він першим підвищивши заробітну плату своїм робітникам, довівши її до п'яти доларів на день, що в 2,5 рази перевищувало рівень на інших підприємствах Америки. Вдосконалення виробництва, безумовно, звело компанію «Ford» на вершину слави. Проте, надалі це ледве не загубило її. Споживачам набридла примітивна модель тільки одного кольору. Конкуренти ж почали пропонувати ширшу колірну палітру автомобілів вищої якості.
Тобто відбулося насичення ринку товарами, відповідно з'явилися проблеми збуту продукції. Споживач вже не хотів дешевих товарів, він хотів якісних товарів. Тому виробники задумалися про вдосконалення товарів. Вони почали випускати товари нової якості і з новими споживчими властивостями.
З часом ринок наповнився якісними і різноманітними товарами. Відповідно виробники зробили висновки, що покупці добре купуватимуть ті товари, про які вони добре знають. Так почала проявлятися тенденція інтенсифікації комерційних зусиль виробника і стимулювання збуту, що сприяло розвитку реклами і післяпродажного обслуговування. Виробники намагалися зробити все, щоб «примусити» споживача купити вироблену продукцію. Проте при цьому керувалися не запитами споживача (що для них виробляти, щоб вони охоче купували товар), а тільки особистим прибутком.
Сучасна практика ведення бізнесу, усвідомивши абсурдність такої ситуації, почала орієнтуватися, перш за все, на виробництво тих товарів, що максимально задовольнятимуть потреби споживачів, на яких вони орієнтовані.
Основними характеристиками сучасної економіки є такі:
Глобалізація світових економік, технологій, інновацій.
Середовище бізнесу, що швидко змінюється. «Зараз не великий з'їдає дрібного, а швидкий повільного».
Акцент робиться на підприємницьку економіку, відмирання індустріальної економіки.
Ринок є таким, яким управляє покупець, який активно шукає альтернативні пропозиції і вибирає кращу.
Скорочення життєвого циклу товарів. «Якщо продукт має успіх, значить, він вже застарів».