Міністерство охорони здоров’я України

Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова

“З А Т В Е Р Д Ж Е Н О”

на методичній нараді кафедри

внутрішніх хвороб мед. ф-ту № 2

Завідувач кафедри

д.мед.н., проф. Жебель В.М.

”___” _______________ 2010 р.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ

Навчальна дисципліна	Внутрішня медицина
Модуль №	3
Змістовий модуль №	6. „Ведення хворих в нефрологічній клініці”
Тема заняття	Ведення пацієнта з набряковим синдромом
Курс	6
Факультет	Медичний № 2

Вінниця - 2010

І. Актуальність проблеми.

Набряки спостерігаються у хворих з різними захворюваннями: захворювання серця, нирок, при аліментарній дистрофії, місцевий набряк при тромбозі вен, як прояв алергії, місцевому процесі. Лікар же повинен визначитись з походженням набряків, правильно виставити діагноз і професійно лікувати. Тільки це може дати позитивний результат.

ІІ. Учбові цілі.

А) Студент повинен знати:

• механізм виникнення набряків;

• серцеві, ниркові, аліментарні та інші набряки;

• застосування інструментарних та лабораторних методів обстеження для постановки діагнозу;

• тактику ведення хворих в залежності від причини, диференційована терапія;

• первинну і вторинну профілактику;

• прогноз та працездатність.

Б) Студент повинен вміти:

• аналізувати отримані результати обстеження хворого;

• пояснювати динаміку, перебіг захворювання;

• запрошувати рідних для співпраці, направленій на одужання хворого (знайомити їх з особливостями дієтотерапії, режиму харчування, режиму перебування в стаціонарі);

• трактувати основний діагноз, опираючись на данні лабораторних та інструментарних методів обстеження (УЗД, рентгенограми, ЕКГ, загальні та біохімічні аналізи, аналізи сечі за Зимницьким, Нечипоренка);

• тактику ведення хворих, медикаментозне та не медикаментозне лікування;

• існуючі стандарти лікування.

Ііі. Завдання для самостійної роботи під час підготовки до заняття Теоретичні питання до заняття

1. Дати визначення поняття «набряковий синдром»

2. Який патогенез виникнення набрякового синдрому?

3. Перерахувати захворювання нирок, при яких розвивається набряковий синдром.

4. Перерахуйте сучасні методи функціонального дослідження нирок.

5. Які додатковы методи обстеження використовують для диф. діагностики набрякового синдрому?

6. Визначте тактику ведення хворих в залежності від причини набрякового синдрома: існуючі стандарти лікування: диференційовану терапію (медикаментозне та немедикаментозне лікування)

7. Які рекомендації міжнародних експертних груп з попередження прогресування хронічних захворювань нирок діють в даний час?

8. Перерахувати групи діуретичних препаратів.

9. Назвіть механізм дії різних груп діуретиків.

10. Назвіть 2-3 препарати з групи петлевих, тіазидних, калійзберігаючих діуретиків.

11. Особливості призначення сечогінних при патології нирок.

12. Які особливості діуретичної терапії при порущенні функції нирок?

13. Які особливості дієти хворих з набряковим синдромом?

14. Особливості диспансерного спостереження хворих з набряковим синдромом?

15. Прогноз та працездатність при набряковому синдромі?

Практичні роботи, які виконуються на занятті.

Заняття проводиться у вигляді самостійної роботи студентів. Студентів розподіляють на групи по кількості підібраних хворих (по 3-4 чол.). Кожному студенту пропонується завдання по збору анамнезу дотримуючись систематизації скарг, хронології перебігу захворювання. з урахуванням деонтологічних принципів спілкування з хворими з патологією нирок. Викладач контролює виконання роботи студентами біля ліжка хворого, правильність фізикального обстеження хворих, акцентує увагу на закріпленні студентами практичних навичок по пальпації нирок, виявленню супровідних зовнішніх та ін. симптомів хронічної ниркової недостатності.

Далі відбувається обговорення результатів обстеження хворих, Студенти самостійно складають план додаткових методів дослідження, дають оцінку результатам проведених досліджень за матеріалами історій хвороб. На занятті демонструються типові аналізи: загальний аналіз крові, біохімічний аналіз крові з результатами проб на креатинін, сечовину, холестерин, тригліцериди, білковий спектр, електролітний склад, загальний аналіз сечі, аналіз сечі по Зімницькому, Нечипоренко. Надаються результати та зображення при УЗД дослідженні, скануванні нирок, радіоізотопній ренографії, КТ, МРТ, урограми оглядові та екскреторні.

На основі комплексної оцінки клініко-лабораторних та інструментальних даних студент формулює попередній діагноз, який обговорюється, доповнюється всіма студентами групи, корегується викладачем та записується до нотаток.

Кожному студенту окремо пропонується скласти план необхідних додаткових обстежень хворого та призначити лікування відповідно встановленому діагнозу. Обговорюється питання прогнозу, працездатності, подальшого диспансерного спостереження за хворим.