2. Особливості укладення договорів за державним замовленням

Особливості встановлені ст. 183 ГК та Законом України “Про здійснення державних закупівель” від 6 травня 2014 року №1234-VII

1) укладається між суб’єктами господарювання - виконавцями державного замовлення та державними замовниками.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.1 ЗУ “Про здійснення державних закупівель”, державній замовники замовники - органи державної влади та органи місцевого самоврядування, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об'єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі (за наявності відповідних ознак).

2) виконавець державного замовлення, як правило, визначається на конкурентних засадх з урахуванням положень Закону України “Про здійснення державних закупівель” від 6 травня 2014 року №1234-VII

3) державний контракт укладається виключно шляхом підписання сторонами єдиного документа (ч.3 ст. 183 ГК)

4) укладення державного контракту з виконавцем, що визначений відповідно до процедури державних закупівель, є обов’язковим.

У разі ухилення однієї із сторін від укладення контракту, він може бути примусово укладений у судовому порядку (шляхом звернення до суду).

Виконавець державного замовлення звільняється від обов'язку укладення державного контракту на умовах, визначених державним замовленням, у разі визнання в судовому порядку державного замовлення недійсним.

3. Особливості укладення примірних і типових договорів

Зазначені особливості встановлені у ст. 184 ГК.

1) відповідний договор укладається лише у вигляді єдиного документа;

2) з додержанням вимог, встановлених ст. 179 ГК щодо типових або примірних договорів.

Порядок зміни та розірвання господарських договорів

Зміна та розірвання господарських договорів, як правило, здійснюється:

1) або за домовленістю сторін договору шляхом підписання додаткової угоди;

2) або за рішенням суду.

Відповідно до ч.1 ст. 188 ГК, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Приклад, коли встановлено законом:

Наприклад, відповідно до ч.3 ст. 374 ГК, кожна із сторін договору комерційної концесії, укладеного без зазначеного строку, має право у будь-який час відмовитися від договору, повідомивши про це другу сторону за шість місяців, якщо договором не передбачений більш тривалий строк.

Відповідний порядок встановлений ст. 188 ГК.

Етапи зміни чи розірвання господарських договорів за домовленістю сторін:

1. Надіслання пропозиції іншій стороні.

Відповідно до ч.2 ст. 188 ГК, Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

2. Повідомлення про результати розгляду пропозиції іншої сторони

Відповідно до ч.3 ст. 188 ГК, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Право на передачу спору до суду.

Відповідно до ч.4 ст. 188 ГК, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.