- •Схемотехніка еом
- •Мелітополь–2010
- •Розділ 1. Арифметичні основи схемотехніки еом
- •1.1 Системи числення і поняття коду
- •1.2 Перетворення чисел з однієї позиційної системи в іншу
- •1.3 Форма представлення чисел з плаваючою комою
- •1.4 Кодування від’ємних чисел
- •1.5 Арифметичні операції додавання і віднімання
- •1.6 Арифметичні операції множення і ділення
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 2. Логічні основи еом
- •2.1 Алгебра логіки (ал)
- •2.2 Теорема Шеннона
- •2.3 Мінімізація булевих функцій
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •Розділ 3. Типові функціональні вузли схемотехніки еом
- •3.1 Дешифратори і шифратори
- •3.1.1 Загальна характеристика дешифраторів
- •3.1.2 Лінійний дешифратор
- •3.1.3 Загальна характеристика шифраторів
- •3.1.4. Пріоритетний шифратор на три входи
- •Логіку роботи пріоритетного шифратора на три входи представлено в табл. 3.3
- •Контрольні питання
- •Завдання підготовки для виконання роботи на комп'ютері
- •Дослідження дешифраторів та шифраторів на комп'ютері
- •Вправи і завдання
- •3.2 Мультиплексори і демультиплексори
- •3.2.1 Загальна характеристика мультиплексорів
- •3.2.2 Каскадування мультиплексорів
- •3.2.3 Загальна характеристика демультиплексорів
- •3.2.4 Демультиплексор на чотири входи
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •3.3 Схеми порівняння і контролю
- •3.3.1 Загальна характеристика схем порівняння
- •3.3.2 Схеми порівняння двійкових слів а і в
- •3.3.3 Схеми порівняння двох слів "на більше"
- •3.3.4 Загальна характеристика схем контролю парності
- •Контрольні питання
- •3.4 Перетворювачі кодів
- •3.4.2 Перетворювач прямого коду в обернений
- •3.4.3 Перетворювач прямого коду в доповняльний код
- •3.4.4 Перетворювач прямого коду в код Грея
- •Контрольні питання
- •3.5 Двійкові суматори
- •3.5.1 Загальна характеристика суматорів
- •3.5.2 Однорозрядні суматори
- •3.5.3 Послідовний багаторозрядний суматор
- •3.5.4 Паралельні багаторозрядні суматори
- •3.5.5 Двійково-десяткові суматори
- •Контрольні питання
- •Розділ 4. Вузли з пам'яттю
- •4.1 Лічильники
- •4.1.1 Загальна характеристика лічильників
- •4.1.2 Двійкові підсумовувальні та віднімальні лічильники
- •Двійкові реверсивні лічильники
- •Двійково-десяткові лічильники
- •Контрольні питання
- •Вправи і завдання
- •4.2 Регістри
- •4.2.1 Загальна характеристика регістрів
- •4.2.2 Установлювальні мікрооперації.
- •4.2.3 Записування інформації
- •4.2.4 Зчитування інформації
- •4.2.5 Логічні мікрооперації в регістрах
- •4.2.6 Мікрооперації зсуву
- •Контрольні питання
- •Логічні мікрооперації в регістрах.
- •Завдання підготовки до роботи на комп'ютері
- •Порядок виконання роботи на комп'ютері
- •5.1 Класифікація арифметико-логічних пристроїв
- •5.2 Мови описання операційних пристроїв
- •5.3 Пристрої керування
- •5.4 Центральний пристрій керування
- •Контрольні питання
- •Розділ 6. Електронна пам'ять комп'ютерів
- •6.1 Загальна характеристика пам'яті
- •6.1.2. Класифікація електронної пам'яті
- •6.1.3 Основні параметри пам'яті
- •6.2 Динамічна пам'ять
- •6.2.1 Схема динамічного запам'ятовувального пристрою
- •6.2.2 Регенерація динамічної пам'яті
- •Не дивлячись на те, що sdram до цих пір застосовується, її все більше витісняють з комп'ютерного ринку оперативної пам'яті дві інші технології – ddr sdram і dr dram.
- •6.2.3 Модулі динамічної пам'яті
- •6.2.4 Віртуальна пам'ять
- •6.3 Статичні запам'ятовувальні пристрої
- •6.3.1 Загальна характеристика статичних запамятовувальних пристроїв
- •6.3.2 Різновиди статичної пам'яті
- •6.4 Пам'ять для довготривалого зберігання (пзп, nvram)
- •6.5 Мікросхеми постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.1 Мікросхеми програмованих постійних запамятовувальних пристроїв
- •6.5.2 Мікросхеми рпзп-ес на мнон-транзисторах
- •6.5.3 Мікросхеми рпзпу на лізмон-транзисторах
- •6.6 Флеш-пам'ять
- •6.6.1 Мікросхема файлової флеш-пам'яті 28f008sa
- •6.7.1 Загальні відомості про пліс
- •6.6.2 Пам'ять типу Strata Flash
- •6.7 Програмувальні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •6.7.2 Область застосування пліс
- •6.7.3 Прості й складні програмувальні логічні пристрої (плп)
- •6.7.4 Програмувальні логічні матриці (плм)
- •6.7.5 Програмувальні матриці pal і gal
- •6.7.6 Складні плп
- •Контрольні питання
- •Область застосування пліс.
- •7.1 Параметри процесорів
- •7.2 Властивості процесорів
- •7.3 Режими роботи процесорів
- •7.3.1 Реальний режим
- •7.3.2 Захищений режим
- •7.3.3 Віртуальний реальний режим
- •7.4 Архітектура мікропроцесорів
- •7.5 Програмно керований обмін інформацією
- •7.6 Однокристальні восьмирозрядні мікропроцесори
- •7.6.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1821вм85а
- •7.6.2Структура мікропроцесора вм85
- •7.6.3 Формати команд і даних. Способи адресації
- •7.6.4 Система команд мікропроцесора вм85. Загальна характеристика
- •7.6.5 Команди пересилання
- •7.6.6 Команди арифметичних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.7 Команди логічних операцій мікропроцесора вм85
- •7.6.8 Команди керування введенням - виведенням, стеком і станами мікропроцесора вм85
- •7.7 Однокристальні шістнадцятирозрядні мікропроцесори
- •7.7.1 Загальна характеристика мікропроцесора к1810вм86а
- •7.7.2 Функції арифметико-логічного пристрою
- •7.7.3 Пристрій керування і синхронізації
- •7.7.4 Система команд мікропроцесора вм86
- •7.8 Арифметичний співпроцесор к1810вм87
- •7.9 Суперскалярні 32-розрядні мікропроцесори із cisc -архітектурою
- •7.9.1 Узагальнена характеристика суперскалярних cisc-мікропроцесорів
- •7.10 Структура мікропроцесора Pentium
- •7.11 Суперскалярні мікропроцесори з risc-архиітектурою
- •7.12 Архітектура power
- •7.13 Покоління процесорів
- •Предметний покажчик
- •Динамічна пам'ять 109 Довжина 12
- •Елемент пам'яті 108
- •Непозиційна система числення 8
- •Центральний пристрій управління 99
- •Список літератури
3.5 Двійкові суматори
3.5.1 Загальна характеристика суматорів
Функціональний
вузол комп'ютера, призначений для
додавання двох n-розрядних
слів (чисел) називається
суматором.
Операція
віднімання замінюється додаванням
слів в оберненому або доповняльному
коді. Операції множення і ділення
зводяться до реалізації багатократних
додаваннь та зсувів. Тому суматор є
важливою частиною арифметико-логічного
пристрою. Функція суматора позначається
буквами SМ або ∑.
Окремі
схеми, із яких складається суматор,
називаються однорозрядними
суматорами.
Вони виконують усі дії з додавання
значень однойменних розрядів двох
чисел (операндів). Суматори класифікуються
за такими ознаками:
спосіб
додавання – паралельні, послідовні і
паралельно-послідовні;
число
входів – напівсуматори, однорозрядні
і багаторозрядні суматори;
організація
зберігання результату додавання –
комбінаційні, накопичувальні,
комбіновані;
організація
перенесення між розрядами – з
послідовним, наскрізним, паралельним
або комбінованим перенесенням (з
груповою структурою);
система
числення – позиційні (двійкові,
двійково-десяткові, трійкові) і
непозиційні, наприклад, в системі
залишкових класів;
З цього розділу
ви можете:
дізнатися
про загальну характеристику суматорів;
ознайомитися
з класифікацією суматорів;
засвоїти
поняття про
однорозрядного
суматора;
зрозуміти
принцип роботи однорозрядного суматора
з використанням власного перенесення;
засвоїти
принцип роботи
послідовного багаторозрядного
суматора;
зрозуміти
принцип роботи
паралельного чотирирозрядного суматора
;
дізнатися
про двійково-десяткові суматори.
розрядність (довжина) операндів – 8-, 16-, 32-, 64-розрядні;
спосіб представлення від'ємних чисел – в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях;
час додавання – синхронні, асинхронні.
У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розрядів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовувальних схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам'ятовувалося в попередньому такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розрядів до старших на входи одного однорозрядного суматора.
У паралельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти – послідовно, в напрямку від молодших до старших байтів з урахуванням попереднього перенесення.
У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам'ятовується в регістрі результату. У накопичуючих суматорах процес додавання об'єднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням T-триггерів як однорозрядних схем додавання.
Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схем утворюються просто, проте є повільно діючими. Паралельні перенесення схемно організовуються значно складніше, проте дають високу швидкодію.
Розрядність суматорів знаходиться в широких межах: 4-16 - для мікро- і міні-комп'ютерів і 32-64 і більше – для універсальних машин.
Синхронними є суматори з постійним інтервалом часу для додавання. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними.
В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій управління. На практиці використовують переважно синхронні суматори.
Суматори характеризуються наступними параметрами:
швидкодією – часом виконання операції додавання t∑, який відраховується від початку подачі операндів до отримання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавань за секунду F∑ = 1/t∑, маючи на увазі операції типу регістр-регістр (тобто числа зберігаються в регістрах АЛП);
апаратними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів елементів, що використовуються; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю мікросхем; споживаною потужністю суматора.
