Робота з літературою

Самостійна робота студента зі спеціальною літературою необхідна для досягнення таких цілей:

1) підготовка до практичного заняття (семінару);

2) вивчення питань, винесених для самостійної роботи студента;

3) поглиблене вивчення окремих тем курсу;

4) підготовка реферату;

5) попереднє ознайомлення з матеріалом майбутньої лекції (за відповідним списком літератури).

Якості засвоєння і запам’ятовування проробленого, як правило, сприяє коротке конспектування тексту, виклад тез, а також перевірка студентом знань з питань до теми.

Перелік основної та додаткової літератури за курсом „Економіка праці та соціально-трудові відносини” наведений нижче.

Вивчення сучасних проблем економіки праці та соціально-трудових відносин вимагає ознайомлення зі спеціальними періодичними виданнями: журнали — „Україна: аспекти працi”, „Людина і праця”, „Соцiальний захист”, „Персонал”, „Управління персоналом”, „Економіка України”, статистичний бюлетень „Людина i праця”, газети — „Соціальна політика”, „Праця і зарплата” і т.д.

Підготовка анотованого списку літератури за темами

Складання анотованого списку літератури за темою курсу полягає у підборі статей з наукових періодичних видань (за останні 3-4 роки), що розкривають проблематику певної темі. Кількість проанотованих статей за кожною темою має бути не менше 10.

Анотація представляє собою стислий огляд обраної статті, починати анотацію необхідно обов’язково з вихідних даних статі (автор, назва, джерело). Складати анотацію доцільно аналогічно наведеному прикладу.

Розробка тестових завдань

Тест — це система завдань специфічної форми і певного змісту, яка дає змогу якісно оцінити структуру й виміряти рівень засвоєння знань та сформованості вмінь і навичок студентів з дисципліни.

При розробці тестів до окремих тем студентові необхідно дотримуватися таких вимог:

1. розробити інструкцію до завдання (що зробити? — вибрати, назвати, розв’язати тощо) і зміст завдання — фрагмент питання теми, яка вивчається;

2. в тесті має бути запропоновано на вибір 4 відповіді [ а), б), в), г) ], з яких одна правильна (та позначено правильний варіант);

3. уникати формулювання питань, які передбачають відповідь „так” або „ні”, „немає правильної відповіді”.

Складання опорно-інформаційних схем

Важливим видом самостійної роботи є узагальнення матеріалу, тобто формуван­ня у студентів загальнологічних дій щодо вміння узагальнювати і структурувати уч­бовий матеріал у виді класифікаційно-узагальнюючих і функціонально-смислових таблиць, структурно-логічних схем, технологічних карт, алгоритмів тощо. Усі вищезазначені види робіт не обходяться без звернення до джерел інформації, що передбачає необхідність спеціального формування у студентів способів роботи з навчальною літературою: підручником, конспектом, довідниковою літературою, словниками, первинними джерелами.

Опорно-інформаційні схема (логічна блок-схема) — це компактний вираз в символічній формі основних наукових понять і закономірностей, висновків і відомостей, почерпнутих з навчального матеріалу (лекцій, підручників) в їх логічному взаємозв’язку по темі.

Представляється доцільною така блок-схема змісту теми лекції: розкриття значення теми, її основні поняття; основні теоретичні поняття; застосування теорії на практиці, її аналіз.

Такий конспект дозволяє: уникнути зайвої деталізації, яка ускладнює засвоєння; створити передумови для самостійних роздумів і роботи студентів.

Приклад конспекту-схеми за темою „Соціально-трудові відносини як система”»

Схема. Суб’єкти та чинники соціально-трудових відносин