- •Екотехнологія
- •Передмова
- •Розділ 1. Загальні питання екотехнології
- •Динаміка росту народонаселення на планеті Земля
- •Атмосфера
- •Парниковий ефект
- •Озонові дірки
- •Гідросфера
- •Кислотні дощі
- •Тютюновий дим
- •Літосфера
- •Класифікація хіміко-технологічних процесів
- •Розділ 2. Основні поняття та визначення хімічної технології
- •Схеми технологічних процесів. Періодичні і неперервні процеси
- •Неперервні процеси мають перед періодичними наступні переваги:
- •Напрями потоків
- •Кратність обробки матеріалів
- •Регенерація
- •Комплексне використання сировини
- •Принцип автотермічності в технологічних процесах
- •Основні наукові принципи організації хіміко-технологічного процесу
- •Хіміко-технологічні розрахунки. Матеріальні та енергетичні баланси
- •Матеріальний баланс
- •Тепловий баланс
- •Основні техніко-економічні показники хімічного виробництва
- •Розділ 3. Фізико-хімічні основи хімічної технології
- •Залежність швидкості процесу від концентрації реагентів
- •Залежність швидкості процесу від температури
- •Залежність швидкості від поверхні дотику
- •Хімічна рівновага в технологічних процесах
- •Роль каталізаторів в хімічній технології
- •Термохімічні розрахунки
- •Розділ 4. Теплові процеси
- •4.1. Основи теплопередачі
- •4.2. Основне рівняння теплопередачі
- •4.3. Передача теплоти теплопровідністю
- •4.4. Передача теплоти конвекцією
- •4.5. Теплове випромінювання
- •4.6. Нагрівання, охолодження, конденсація
- •Нагрівання
- •Охолодження Охолодження до звичайних температур
- •Охолодження до низьких температур
- •Штучне охолодження
- •Термодинамічні основи одержання холоду
- •Методи штучного охолодження
- •Випаровування низькокиплячих рідин
- •Дроселювання газів
- •Охолодження газів при їх розширенні в детандері
- •Інші методи одержання низьких температур
- •Конденсація парів
- •Розділ 5. Гідромеханічні процеси
- •5.1. Гідростатика
- •Деякі практичні примінення основного рівняння гідростатики
- •Пневматичне вимірювання кількості рідини в резервуарі
- •Гідростатичні машини
- •5.2. Гідродинаміка
- •Режими руху рідини
- •Рівняння Бернулі
- •Рух рідини через нерухомі зернисті і пористі шари
- •5.3. Гідродинаміка киплячих (псевдозріджених) зернистих шарів
- •Поршневе псевдозрідження
- •Каналоутворення
- •5.4. Насоси
- •5.5. Компресори
- •5.6. Термодинамічні основи процесу стиснення газів
- •Процеси стиснення газу
- •5.7. Розділення неоднорідних систем
- •Розділення рідких систем
- •Фільтрування
- •Центрифугування
- •5.8. Електрична очистка газу
- •Розділ 6. Масообмінні та механічні процеси
- •6.1. Види процесів масопередачі
- •6.2. Рівновага при масопередачі. Правило фаз Гібса
- •6.3. Абсорбція
- •6.4. Перегонка рідини
- •6.5. Адсорбція
- •6.7. Кристалізація
- •6.8. Механічні процеси
- •Розділ 7. Виробництво сульфатної кислоти
- •7.1. Технологічні властивостивості сульфатної кислоти
- •7.2. Історія розвитку сульфатного виробництва
- •7.3. Сировина для виробництва сульфатної кислоти
- •7.4. Загальна схема сульфатнокислотного виробництва
- •7.5. Виробництво сульфатної кислоти із флотаційного колчедану
- •Хімізм процесу
- •7.5 Виробництво сульфатної кислоти із сірки
- •7.7. Виробництво сульфатної кислоти із сірководню
- •Розділ 8. Виробництво амоніаку
- •8.1. Проблема “зв’язаного” нітрогену
- •8.2 Одержання амоніаку
- •Синтез амоніаку
- •Розділ 9.Виробництво нітратної кислоти
- •9.1. Виробництво розбавленої нітратної кислоти
- •І стадія (Конверсія амоніаку)
- •9.2. Прямий синтез концентрованої нітратної кислоти
- •9.3. Концентрування нітратної кислоти за допомогою водовіднімаючих засобів
- •Розділ 10. Виробництво мінеральних добрив
- •Класифікація мінеральних добрив (мд)
- •10.1. Виробництво калійних добрив
- •10.2. Виробництво нітратних добрив
- •Виробництво карбаміду (сечовини)
- •10.3. Виробництво фосфатних добрив та фосфорної кислоти
- •Виробництво фосфатної кислоти
- •Преципітат
- •Розділ 11. Електрохімічні виробництва
- •Порядок відновлення катіонів на катоді із водного розчину
- •Порядок окиснення аніонів на аноді із водних розчинів
- •Кількісні характеристики процесу електролізу
- •Електроліз водного розчину натрій хлориду
- •Виробництво хлоридної кислоти
- •Виробництво повітряного вапна
- •Виробництво скла
- •Розділ 13. Чорна металургія
- •13.1. Виробництво чорних металів. Загальні положення
- •13.2 Виробництво чавуну
- •Будова доменної печі
- •13.3 Виробництво сталі
- •Хімізм процесу сталеваріння. Окиснювальний період
- •Відновлювальний період
- •Апаратурне оформлення процесів сталеваріння Киснево-конверторний метод
- •Виплавка сталі в електропечах
- •Виплавка сталі в мартенівських печах
- •Розділ 14. Кольорова металургія
- •14.1 Виробництво алюмінію
- •Апаратурне оформлення процесу
- •14.2. Виробництво міді
- •14.3 Виробництво свинцю
- •14.4 Виробництво цинку
- •Розділ 15. Переробка палива
- •15.1. Переробка рідкого палива (нафти)
- •Первинна перегонка нафти
- •Крекінг нафтопродуктів
- •Каталітичний риформінг нафтопродуктів
- •15.2 Переробка твердого палива
- •Гідрування твердого палива
- •Газифікація твердого палива
- •15.3 Переробка газів
- •Основні процеси переробки
- •Розділ 16. Промисловий органічний синтез
- •16.1. Синтез метилового спирту (метанолу)
- •16.2 Виробництво етилового спирту прямою гідратацією етилену
- •16.3. Виробництво ацетилену крекінгом метану
- •Термічний крекінг
- •Термоокиснювальний крекінг
- •Електрокрекінг
- •16.4 Виробництво оцтового альдегіду (етаналю) гідратацією ацетилену
- •16.5 Виробництво оцтової (ацетатної) кислоти окисненням ацетальдегіду
- •16.6 Виробництво бутадієну (дивинілу)
- •16.7. Виробництво стиролу (вінілбензолу)
- •16.8. Виробництво формальдегіду
4.5. Теплове випромінювання
Довжини хвиль теплового випромінення лежать в основному у невидимій (інфрачервоній) частині спектра і мають довжину 800-40000 нм. Вони відрізняються від видимих світлових променів лише довжиною (довжина світлових хвиль 400-800нм).
Тверді тіла володіють суцільним спектром випромінення: вони здатні випромінювати хвилі всіх довжин за будь-якої температури. Проте інтенсивність теплового випромінення зростає із підвищенням температури тіла, і при високих температурах (приблизно при t ≥ 600°С) проміневий теплообмін між твердими тілами і газами набуває домінуючого значення.
Теплове і світлове випромінення має однакову природу і тому характеризується спільними законами: промінева енергія розповсюджується в однорідному і ізотропному середовищі прямолінійно. Потік променів, що виділяється нагрітим тілом, потрапляючи на поверхню іншого, променевипромінюючого тіла, частково поглинається, частково відбивається (при цьому кут падіння рівний куту відбиття) і частково проходить крізь тіло без змін.
Якщо тіло повністю поглинає всі промені, що на нього падають, то таке тіло називається абсолютно чорним.
Тіло, яке відбиває всі промені, що на нього падають, називається абсолютно білим.
Тіло, яке пропускає всі промені, що на нього падають, називається абсолютно прозорим або діатермічним.
Абсолютно чорних, абсолютно білих і абсолютно прозорих тіл реально не існує. Всі тіла в природі, які поглинають, відбивають і пропускають ту чи іншу частину променів, що на них падають називаються сірими тілами.
Кількість енергії, що випромінюється тілом в одиницю часу в усьому інтервалі довжин хвиль (від λ=0 до λ=∞) одиницею поверхні F тіла, характеризує випромінюючу здатність E тіла:
E
=
,
(1.4)
де
– енергія, випромінювана тілом.
Після перетворення, розкладання знаменника в ряд і наступного інтегрування рівняння (1.4) приходимо до ряду, що сходиться, обрахунок суми членів якого дозволяє виразити повну енергію випромінювання або випромінювальну здатність абсолютно чорного тіла:
Е0 = К0·Т4, (1.5)
де Т – абсолютна температура поверхні тіла, °К; К0=5,67·10-8 вт/(м2·°К4) – константа випромінення абсолютно чорного тіла.
Рівняння (1.5) має назву закону Стефана-Больцмана. Згідно закону, випромінювальна здатність абсолютно чорного тіла пропорційна четвертому степеню абсолютної температури його поверхні.
Для сірих тіл необхідно знати залежність між їх випромінювальною і поглинальною здатністю. Ця залежність виражається законом Кірхгофа, згідно якому відношення випромінювальної здатності будь-якого тіла до його поглинальної здатності при цій же температурі є величиною сталою, рівною випромінювальній здатності абсолютно чорного тіла.
Теплові промені, потрапляючи на шероховаті поверхні, багаторазово відбиваються від неї, що приводить до кращого поглинання променевої енергії у порівнянні із поглинанням гладкою поверхнею.
Тоді у відповідності із законом Кірхгофа, шероховаті поверхні повинні володіти також більшою випромінювальною здатністю, ніж гладкі. Навпаки, випромінювальна здатність полірованих поверхонь, що добре відбиває промені, які на неї падають, у відповідності до закону Кірхгофа, повинна бути низькою.
