- •Хід роботи
- •1. Виготовлення зразків
- •2. Визначення границі міцності при стиску
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •1. Визначення середньої щільності
- •2. Визначення істинної щільності
- •Обробка результатів
- •Лабораторна робота № 3 «Властивості крупного заповнювача для бетону»
- •Хід роботи
- •1. Визначення зернового складу
- •2. Визначення вмісту зерен пластинчастої (лещадної) і голчастої форми
- •3. Визначення вологості
- •4. Визначення дробимості
- •Обробка результатів
- •Лабораторна робота № 4 «Властивості дрібного заповнювача для бетону»
- •Хід роботи
- •1. Визначення зернового складу та модуля крупності піску
- •2. Визначення вмісту пилоподібних і глинистих часток
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •1. Виготовлення зразків
- •2. Визначення границі міцності при стиску
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •1. Виготовлення зразків
- •2. Визначення водопоглинання зразків
- •3. Визначення границі міцності при стиску
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •Обробка результатів
- •Хід роботи
- •Обробка результатів
Обробка результатів
Дані, отримані в ході лабораторної роботи при визначенні границі міцності на стиск зразків заносять до таблиці виду:
№ |
Руйнівне навантаження F, кгс/см2 |
Площа робочого перерізуA , см2 |
Границя міцності на стиск fc,cube, МПа (кгс/см2) |
Середнє значення границі міцності на стиск fc,cube.ср, МПа (кгс/см2) |
fc,cube = , МПа (кгс/см2),
де F – це руйнівне навантаження, Н (кгс);
A – площа робочого перерізу зразка, мм2 (см2);
α – масштабний коефіцієнт, для зразків з довжиною ребра 100 мм α = 0,95;
fc,cube.ср – середнє арифметичне значення усіх випробувань на стиск, МПа (кгс/см2).
За знайденою величиною міцності знаходять клас міцності бетону на стиск. За ДСТУ Б В.2.7-176:2008, в Україні існують такі класи легкого бетону за міцністю на стиск:
Клас міцності бетону на стиск |
Міцність, визначена на зразках-циліндрах fck.cyl, МПа |
Міцність, визначена на зразках-кубах fck.cube , МПа |
LC 8/9 |
8 |
9 |
LC 12/13 |
12 |
13 |
LC 16/18 |
16 |
18 |
LC 20/22 |
20 |
22 |
LC 25/28 |
25 |
28 |
LC 30/33 |
30 |
33 |
LC 35/38 |
35 |
38 |
LC 40/44 |
40 |
44 |
LC 45/50 |
45 |
50 |
LC 50/55 |
50 |
55 |
LC 55/60 |
55 |
60 |
LC 60/66 |
60 |
66 |
LC 70/77 |
70 |
77 |
LC 80/88 |
80 |
88 |
В залежності від отриманих даних роблять висновок, вказавши в ньому отриманий клас бетону та сфера його застосування. Результати обробки лабораторної роботи разом з висновками оформлюються окремо та здаються викладачу.
Контрольні питання:
1. Яка назва та мета лабораторної роботи?
2. Яка виготовляються зразки?
3. Як визначається міцність легкого бетону при стиску?
Лабораторна робота №7
“ Визначення властивостей ніздрюватих бетонів ”
Тривалість – 4 год.
Мета роботи – за допомогою необхідних приладів, обладнання та матеріалів навчитися визначати властивості ніздрюватого бетону, на прикладі пінобетону.
Прилади, обладнання та матеріали – технічні ваги; змішувач; металеві форми та насадка для форм; гідравлічний прес; цемент; пісок; піноутворювач; вода; мастило.
Хід роботи
1. Виготовлення зразків
Для того, щоб визначити границю міцності на стиск, спочатку необхідно виготовити зразки. Допускається виготовляються зразки у формі куба, з довжиною ребра 100 мм. У першу чергу готують дві металеві форми. Форми ретельно очищують та змащують внутрішні їх поверхні тонким шаром мастила, яке не залишає плям на поверхні зразків і не впливає на властивості поверхневого шару бетону.
Далі виготовляють бетонну суміш такого складу (В/Ц=0,6): цемент – 450 г; пісок – 100 г; вода – 270 мл; рідкий піноутворювач – 1 мл. Цемент та заповнювачі засипають у чашу змішувача та перемішують цемент із заповнювачами протягом 2 хв., потім в центрі сухої суміші роблять лунку і вливають в неї воду та знову перемішують. Після цього форми заповнюють бетонною сумішшю.
Для рівномірного розподілення бетонної суміші у формі її злегка стукають по столу. Зразки залишають твердіти у формах при нормальних умовах. Розпалублюють їх не раніше ніж через 48 год.
