Лабораторна робота № 3 «Властивості крупного заповнювача для бетону»

Тривалість – 4 год.

Мета роботи – освоїти методику визначення властивостей крупного заповнювача.

Прилади, обладнання і матеріали – ваги; набір сит з квадратними отворами розміром 1,25 мм і сита з круглими отворами діаметрами 2,5; 5; 7,5; 10; 12,5; 15; 20; 25; 30; 40; 50; 60, 70(80) мм; шафа сушильна; штангенциркуль; прес гідравлічний; циліндри сталеві з внутрішніми діаметрами 75 і 150 мм і заввишки відповідно 75 і 150 мм із знімним дном і плунжером; сито з сіткою № 2,25; судина для насичення щебеня (гравію) водою; проби щебеню.

Хід роботи

1. Визначення зернового складу

Температура приміщення, в якому проводять випробування, повинна бути (20±5)°С. Проби, зразки і навішування в повітряно-сухому стані (стані природної вологості) висушують до постійної маси в сушильній шафі при температурі (105±5)°С до тих пір, поки різниця між результатами двох послідовних зважувань буде не більше 0,1 % маси навішування. Перед початком випробування щебінь (гравій) повинні мати температуру, відповідну температурі повітря в приміщенні.

Маса лабораторної проби повинна бути не менш вказаною в таблиці:

Найбільший номінальний розмір зерен Д, мм	Маса проби, кг
10	5
20	10
40	20
Понад 40	40

Склад щебеня (гравію) визначають шляхом розсівання проби на стандартному наборі сит. Розсівання несортованого щебеня (гравію), проводять із застосуванням повного набору стандартних сит. Сита і дротяні круглі калібри з отворами, відповідними номінальним розмірам зерен даної фракції: 1,25 Д; Д; 0,5 (Д+d); d. Для розсівання фракцій від 5 до 20 мм застосовують сито з розміром отворів 10 мм.

Для випробування використовують лабораторну пробу по таблиці, висушену до постійної маси. Пробу просівають ручним або механічним способами через сита з отворами вказаних вище розмірів, зібрані послідовно в колонку, починаючи знизу з сита з отворами найменшого розміру, при цьому товщина шару щебеня (гравію) на кожному з сит не повинна перевищувати найбільшого розміру зерен щебеня (гравію).

Тривалість просіювання повинна бути така, щоб при контрольному інтенсивному ручному струшуванні кожного сита протягом 1 хв. через нього проходило не більше 0,1 % загальної маси проби, що просівається. При механічному просіюванні його тривалість для вживаного приладу встановлюють відповідно до вказаної вище умови. При ручному просіюванні допускається визначати закінчення просіювання наступним способом: кожне сито інтенсивно трясуть над листом паперу. Просіювання вважають закінченим, якщо при цьому не спостерігається падіння зерен щебеня (гравію).Результати визначень заносять до відповідної таблиці.

Визначають за наслідками просіювання частковий залишок на кожному ситі а_i. Також визначають повні залишки на кожному ситі у відсотках маси проби, рівні сумі часткових залишків на даному ситі і всіх ситах з більшими розмірами отворів.