Порівняльна характеристика прямої та зворотної офтальмоскопії

Пряма офтальмоскопія	Зворотна офтальмоскопія
Зображення деталей пряме і дійсне, збільшене в 14—16 разів Поле офтальмоскопії — близько 60°, деталі на периферії розрізнити важко. Деталі очного дна зменшені в разі Нm, збільшені — за умови M	Зображення обернене, уявне, збільшене в 4-6 разів Поле офтальмоскопії близько 250°, деталі на периферії більш виражені Деталі очного дна збільшені за умови Нm, зменшені — у випадку M

5) екзоофтальмометрію - проводиться для визначення величини вистояння (екзофтальма) ока з орбіти у разі ретробульбарних процесів. Ніжки екзоофтальмометра прикладають до зовнішніх країв орбіти. У дзеркальних площинах, закріплених у металевих рамках, відбиваються положення рогівок. На призмі нанесена міліметрова шкала від 0 до ЗО мм. Визначається, якій цифрі шкали відповідає положення вершини кожної рогівки. Це і буде показником екзофтальма.

Завдання для визначення початкового та кінцевого рівня знань по темі:

1. Клінічна анатомія орбіти в віковому аспекті (які кістки утворюють орбіту, які отвори і з чим вони поєднують орбіту, що проходить крізь ці отвори; які додаткові пазухи носа знаходять­ся поряд з орбітою та чому вони небезпечні для органа зору).

2. Клінічна анатомія зовнішніх м'язів ока (початок та прикріплення кожного м'язу, функція та інервація).

3. Клінічна анатомія оболонок ока в віковому аспек­ті (гістологічна будова рогівки, функція, зв'я­зок морфологічних структур з функцією - що за­безпечує прозорість рогівки);

передня камера - її глибина, стан вологи в нор­мі і при патології;

райдужка - особливості будови, кровопостачання, функція;

ціліарне тіло - функція, морфоструктура; кришталик — морфоструктура, особливості обміну; хоріоідея — морфоструктура, функція; скловидне тіло - морфоструктура, функція; сітківка і зоровий нерв - морфоструктура, функція.

4. Можливості дослідження в фокальному світлі (які відділи ока можна дослідити цим методом та як вони виглядають в нормі).

5. Можливості дослідження в прохідному світлі (як відрізнити помутніння в різних відділах кришта­лика та в скловидному тілі).

6. Пряма і зворотня офтальмоскопія (недоліки, пере­ваги кожного методу).

Самостійна робота:

1. Зробити схематичний малюнок очного дна досліджуваного хворого.

2. Зробити схематичний малюнок зорового шляху.

3. Виписати рецепти ліків, з допомогою яких можна розширити зіницю (з урахуванням віку хворого).

4. Ситуаційне завдання:

При огляді хворого виявлені такі зміни: верхня повіка правого ока опущена, зіниця розширена. хворий не може повернути око вверх, вниз та на сто­рону, знижена чутливість рогівки, кон'юнктиви, по­вік, порушена акомодація, екзофтальм.

Де може знаходитись патологічний процес?

ЛІТЕРАТУРА

1. "Глазные болезни" (под ред. Т.И.Ерошевского. - М., 1983, с. 15 - 64). ___

2. "Элементы анатомии в клинической практике офтальмолога". М.А.Краснов. -М.. 1952.

3. "Практичні заняття з очних хвороб." (під ред. А.І.Дашевського. - К.. 1971, с 47 - 60).

4. Очні хвороби. - ред. Жабоєдов Г.Д., Сергієнко М.М. – Київ. – 1999. – С. 11 – 60.

Додаткова література:

№ п/п	Автор(и)	Назва джерела (підручника, навчального посібника, монографії і т.п.)	Місто, вид-во	Рік видання, том, вип.	Кіл-ть стор
	Сомов Е.Е.	Клиническая анатомия органа зрения человека	СПб	1997
	М.Н. Умовист Н.И.Симород В.А.Гудзенко	Клиническая анатомия глазницы и органа зрения	Москва	1983
	В.Ф.Данилечев	Современная офтальмология. Руководство для врачей.	Санкт-Петеробург	2000	22-88
	Н.И.Пильман	“Исправления косоглазия у детей”	Киев, здоровье	1979	144
	В.И. Морозов, А.А. Яковлев	«Фармакотерапия глазных болезней. Справочник»	Москва	1998	133
	Н.А.Пучковская	«Атлас глазных болезней»	Москва	1981	210

7. Питання для самостійної підготовки студентів до практичного заняття

1. Із якої кількості нейронів складається зоровий аналізатор?

2. Вкажіть локалізацію підкіркових зорових центрів.

3. Утворення внутрішньоочної рідини і шляхи її відтоку.

4. Назвіть кістки, що утворюють латеральну стінку орбіти.

5. Назвіть кістки, що утворюють верхню стінку орбіти.

6. Назвіть кістки, що утворюють нижню стінку орбіти.

7. Які кістки утворюють медіальну стінку орбіти.

8. Вкажіть основні отвори орбіти.

9. Які судини і нерви проходять через верхню очноямкову щілину?

10. Які утворення проходять через отвір зорового нерва?

11. Перерахуйте окорухові м’язи.

12. Перерахуйте окорухові м’язи, що починаються від фіброзного кільця в ділянці зорового отвору.

13. Перерахуйте відділи сльозовідвідного апарату.

14. Опишіть пошарову будову повік.

15. Перерахуйте оболонки ока.

16. Із яких шарів складається райдужна оболонка?

17. М’язи повік, їхня інервація і функції.

18. Чим небезпечний для ока лагофтальм?

19. Перерахуйте відділи судинного тракту.

20. Перерахуйте шари рогівки.

21. Вкажіть нормальні властивості рогової оболонки.

22. Вкажіть розмір (діаметр) рогівки новонародженого і дорослого.

23. Перерахуйте функції райдужки.

24. Як здійснюється інервація м’язів райдужки?

25. Перерахуйте функції циліарного тіла.

26. Перерахуйте основні функції рогівки.

27. Назвіть камери ока, перерахуйте стінки, що їх утворюють.

28. Назвіть артерії ока.

29. Назвіть нейрони сітківки.

30. Назвіть відділи зорового нерва.

31. Перерахуйте відділи зорового шляху.

32. Чим утворений пучок граціоле?

33. Перерахуйте прозорі структури ока.

34. З чого складається скловидне тіло і які його функції?

35. Назвіть безсудинні структури ока, їх живлення.

36. Опишіть будову війкового тіла.

37. Назвіть основні функції кришталика.

38. Які судини беруть участь в кровопостачанні судинного тракту ока?

39. Назвіть джерела живлення рогівки.

40. Назвіть джерела живлення сітківки.

41. Як здійснюється живлення кришталика?

42. Які шари рогівки підлягають регенерації?

43. Вкажіть передньо-задній розмір очного яблука новонародженого і дорослого.

44. Назвіть вени ока і шляхи відтоку венозної крові.