2.4.. Депозитарна система в корпоративному регулюванні

Депозитарна діяльність – надання послуг щодо збері­гання цінних паперів незалежно від форми їх випуску, відкриття та ведення рахунків у цінних паперах, обслуго­вування операцій на цих рахунках та обслуговування операцій емітента по випущених ним цінних паперах

Депозитарій – юридична особа, яка створюється у формі ВАТ, учасниками якого є не менш ніж десять зберігачів, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність, при цьому частка одного учасника в статутногму фонді не може перевищувати 25%.

Рис. 2.11. Рівні депозитарної системи України

Рис. 2.12. Учасники корпоративного управління в депозитарній системі

?

Питання для самоконтролю

1. Які існують форми державного регулювання ринку цінних паперів і корпоративного сектору

2. Які функції державного регулювання?

3. Які органи здійснюють регулювання корпоративного сектору?

4. Які напрями діяльності НКЦПФР?

5. Які функції виконує Фонд державного майна?

6. Що здійснює Антимонопольний комітет ?

7. Що таке фінансовий посередник?

8. Які існують види фінансових посередників?

9. Яка мета фінансових посередників?

10. Що таке депозитарна діяльність?

11. Які існують учасники корпоративного управління в депозитарній системі?

12. Які існують рівні депозитарної системи?

Тема 3. Учасники корпоративних відносин та органи корпоративного управління

План

1. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами.

2. Загальні збори акціонерів.

3. Спостережна рада акціонерного товариства.

4. Правління акціонерного товариства.

5. Ревізійна комісія акціонерного товариства.

 1-4; 10;13-16; 19; 20.

М



іні-лексикон: загальні збори, наглядова рада, виконавчий орган акціонерного товариства, ревізійна комісія,

1. Загальна характеристика органів управління акціонерними товариствами.

Акціонерне товариство - господарське товариство, статутний капітал якого поділено на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, корпоративні права за якими посвідчуються акціями.

О Закон України "Про акціонерні товариства"- це закон ,який визначає порядок створення, діяльності, припинення, виділу акціонерних товариств, їх правовий статус, права та обов'язки акціонерів.   ргани юридичної особи служать для формування і вираження зовні її волі, здійснення дій правового характеру від імені юридичної особи.

Органами управління акціонерного товариства є: Загальні збори акціонерів – вищий орган товариства; Рада товариства (наглядова рада) – орган, що представляє інтереси акціонерів у перервах між проведенням загальних зборів і контролює діяльність виконавчого органу; Виконавчий орган – правління або інший орган, передбачений статутом – керує поточну діяльність товариства, представляє товариство у відносинах із третіми особами; Ревізійна комісія – орган, що контролює фінансово-господарську діяльість виконавчого органу (фактично не може бути віднесена до органів управління, оскільки не наділена ніякми владними повноваженнями)

Залежно від акціонерного товариства й від кількості акціонерів в акціонерному товаристві може існувати чотири моделі управління. Відмінність моделей полягає у:

а) Наявності або відсутності Спостережної Ради;

б) Різних формах існування виконавчого органу (колегіального чи одноособового).

Основними принципами побудови системи органів управління акціонерного товариства є: Розмежування компетенції між його органами управління; Централізація функцій управління і контролю за діяльністю товариства – забезпечення ефективного контролю за діяльністю правління з боку спостережної ради і підзвітність спостережної ради загальним зборам акціонерів; Колегіальна побудова більшості органів управління акціонерного товариства призводить до необхідності використання в управлінні методу «підпорядкування меншості більшості»;одночасно з цим використовуються важелі управління, спрямованні на захист інтересів меншості.