8.3. Оцінка акціонерного товариства на фондовому ринку

Корпорація – це один із найбільших фінансових суб’єктів, при цьому їй доступні ресурси з фондового ринку, до вона є єдиним емітентом.

Головне призначення фондового ринку – це звести продавців та покупців цінних паперів.

Риси та вимоги до первинного ринку:

• Максимальне розкриття інформації для того, щоб інвестор міг достовірно оцінити цінні папери та прийняти рішення про їх купівлю.

• На такому ринку учасниками завжди виступають емітенти та інвестори. Ринкова взаємодія між ними може бути безпосередньою або може здійснюватися через брокерів та дилерів.

• Первинні ринки є тимчасовими ринками і, в більшості випадків, не біржовими ринками.

• Доходи від продажу належать емітенту.

Риси та вимоги до вторинного рику:

• Вторинні ринки – це ринки, на яких обертаються вже раніше випущені цінні папери.

• Ліквідність – здатність швидко поглинати великі обсяги цінних паперів.

• Дохід від продажу цінних паперів на цьому рику належить не емітенту, як це має місце на первинному ринку, а власникам (інвесторам або дилерам), які виступають на вторинному ринку у ролі продавців.

Вид капіталу

Особливості

Недоліки

Власний капітал

1. Простотою залучення, оскільки рішення, пов’язані зі збільшенням власного капіталу приймаються власниками і менеджерами даного підприємства.

2. Більш високою можливістю отримання прибутку в усіх сферах діяльності, оскільки при його використанні не потребується сплата позикового процента в усіх його формах.

Забезпеченням фінансової стійкості розвитку підприємства, його платоспроможністю в довгостроковому періоді, а також зниженням ризику банкрутства.

1. Обмеженість обсягу залучення, а отже, і можливостей суттєвого розширення операційної та інвестиційної діяльності підприємства в періоди сприятливої кон'юнктури ринку на окремих етапах його циклу.

2. Висока вартість порівняно з альтернативними позиченими джерелами формування капіталу.

Не використовується можливість приросту коефіцієнта рентабельності власного капіталу за рахунок залучення позикових фінансових засобів, оскільки без такого залучення неможливо забезпечити перевищення коефіцієнта фінансової рентабельності діяльності підприємства над економічною.

Позиковий капітал

1. Достатньо широкі можливості залучення, особливо за рахунок високого кредитного рейтингу підприємства, при наявності застави чи гарантії поручителя.

2. Забезпечення росту фінансового потенціалу підприємства при необхідності суттєвого розширення його активів і підвищення темпів росту обсягу його господарської діяльності.

3. Більш низькою вартістю порівняно із власним капіталом за рахунок забезпечення ефекту "податкового щита"(вилучення витрат щодо його обслуговування бази оподаткування, що обкладається при сплаті податку на прибуток).

Можливість генерувати приріст фінансової рентабельності.

1. Використання даного капіталу створює найбільш небезпечні фінансові ризики в господарській діяльності підприємства ризик зниження фінансової стійкості і втрати платоспроможності.

2. Активи, які сформовані за рахунок позиченого капіталу. створюють меншу норму прибутку, тому що вона * зменшується на суму позикового процента, що виплачується в усіх його формах.

3. Велика залежність вартості позикового капіталу від коливання кон'юнктури

фінансового ринку.

4. Складність процедури залучення, особливо у великих розмірах.

Корпорація має прагнути досягти цілі оптимізації капіталу, яка полягає в тому, щоб співвідношення між запозиченими коштами та акціонерним, капіталом забезпечувало найнижчу ціну капіталу за найвищої ринкової оцінки її вартості.