- •1. Складання робочої схеми мережі
- •2. Наближене рішення трикутників
- •3. Обчислення поправок за центрування та редукцію
- •4. Обчислення сфероїдичних поправок
- •5. Обчислення редукційних поправок.
- •6. Складання зведених напрямків
- •7. Оцінка якості вимірювання
- •8. Обчислення робочих координат пунктів
- •9. Обчислення при тригонометричнному нівелюванні
- •9.1. Обчислення перевищень
- •9.2. Знаходження коефіцієнтів рефракції
- •Список літератури
ЗМІСТ
Введення 4
Складання робочої схем и мережі 5
Наближене рішення трикутників 7
Обчислення поправок за центрування та редукцію 9
Обчислення сфероідичних поправок 10
Обчислення редукційних поправок 12
Складання зведених напрямків 15
Оцінка якості вим ірювання 15
Обчислення робочих координат пунктів 18
Обчислення при тригонометричному нівелюванні 20
9.1. Обчислення перевищень 20
9.2. Знаходження коефіцієнтів рефракції 22
Література 24
ВВЕДЕННЯ
Ціль попередніх обчислень у тріангуляції складається з визначення якості польових вимірювань до відповідних вимог інструкції [1], обчислення робочих координат і висотних відміток пунктів, підготовки результатів вимірювання для порівняння.
Вихідними матеріалами є польові журнали спостереження за центруванням на аркуші, за якими складають «Звіти результатів вимірювання» для напрямків, кутів та зенітних відстаней. Вихідні дані для попередніх обчислень вибирають із звітів. Обчислення виконують з встановленою точністю (табл.1).
Таблиця 1
Точність вим ірювання
Об'єкт |
Обчислення |
Кінцеві дані |
1,2 кл. |
0,001" |
0,01" |
3,4 кл. |
0,01" |
0,1" |
1,2 розряд |
0,1" |
1,0" |
z |
0,1" |
1,0" |
ОРП |
0,1" |
1,0" |
Лінії |
1 мм |
1 см |
Попередні обчислення ведуть поступово:
складають робочу схем у м ережі;
обчислюють приблизні довжини сторін мережі та сферичний залишок трикутників;
обчислюють поправки для приведення напрямків до центру пунктів, сфероїдичні поправки для приведення результатів вим ірювання на площину референц-еліпсоїда, редукційні поправки для приведення напрямків на площину;
виконують оцінку точності;
обчислюють робочі координати.
1. Складання робочої схеми мережі
Робоча схема складається у масштабах 1: 50000 - 1: 200000 у залежності від площі мережі. Пункти наносять по координатам (вихідні) та по виміряним напрямкам (графічними засічками). Трикутники та кути в них нумеруються. Куту, який знаходиться напроти вихідної сторони в трикутнику, призначається найменший номер, куту напроти проміжної сторони - наступний номер, куту напроти сторони, яка їх зв'язує і яка являється вихідною для наступного трикутника, надається останній номер (рис.1).
Рис. 1 Схема мережі тріангуляції
Вихідні данні, виміряні напрямки та елементи приведення виписуються
до таблиць 2 та 3.
Таблиця 2
Вихідні данні
Пункти |
|
|
Дирекційні кути, а |
|
Х,м |
У,м |
Довжини сторін, S (м) |
ЮГОК |
6391387,451 |
6564 965,731 |
16° 14 21,77" |
КУРГАН |
6413 112,131 |
6571 293, 550 |
22 627,479 |
Середня широта мереж і В =57° 40'.
Таблиця З
Вимірювання напрямків та елементів приведення
Пункти |
Напрямки М' |
Елементи приведення |
п. ЮГОК |
|
|
КУРГАН |
0°00' 00,00" |
l=0,075м, θ=280° 15' на п. Курган |
ЛЕСНОЙ |
58° 29'47,90" |
lІ= 0,062 м; |
КУДІНО |
118° 23' 59,38" |
θІ= 75°00' на п. Курган |
П. КУРГАН |
|
|
ЮГОК |
0° 00' 00,00" |
l = 0,034м; |
АТП |
289° 37' 20,42" |
θ =190°15' на п.АТП, lІ=0,055м; |
ЛЕСНОЙ |
327° 15'55,18" |
θІ= 210а 45' на п. АТП |
В табл. 3: l , lІ, θ, θІ -лінійні та кутові елементи центрування та редукції
2. Наближене рішення трикутників
При вирішенні трикутників знаходять наближені значення сторін
мережі та сферичний залишок трикутників, які необхідні для обчислення
різних поправок у напрямки і приближені координати пунктів мережі.
Невідом і довжини сторін обчислюють за формулою синусів (рис.2)
(1)
b=d sin 2, a=d sin 3 (2)
Обчислення записують до
табл.4, а виміряні кути, отримані за
Рис. 2 До обчислень довжин ліній напрямками (табл.З) записують,
заокруглюючи до 10".В трикутнику сума кутів повинна дорівнюватися 180°.
Довжини сторін обчислюють до цілого метру. Величину d, для кожного трикутника обчислюють за формулою (1), використовуючи відомі довжини сторін С. Розбіжності довжин однозначних сторін не повинні перевищувати 10 м [3,4].
Отримані довжини сторін використовують при обчислені поправок за центрування, редукцію та перехід від нормального перетину до геодезичної лінії, а також до наближених координат пунктів.
Сферичний залишок ε в трикутнику знаходять за формулою (3) в табл.4.
ε” = f bc sin3 = f ac sin2 = f ab sin1, (3)
де f=ρ’’/2R2 , R- середній радіус кривизни еліпсоїда для точки с широтою В (табл.5). В (3) довжини сторін виражаються в кілометрах. Для мереж тріангуляції 3 та 4 класу величина f дорівнює 0,00253, та f/3 = 0,000845. Сферичний залишок дозволяє контролювати значення редукційних поправок δ та приймати участь у знаходженні нев'язок сферичних трикутників
Таблиця 4
Приближене рішення трикутників
Номера трикутників вершин і кутів |
Виміряні кути |
sіп кутів |
Довжини сторін, S м |
ε” |
|
Лесной Курган ЮГОК |
1 2 3 |
88° 46' 10" 32 44 00 58 29 50 |
0,99977 0,54075 0,85261 |
d1 =22632 22 627 12 238 19 297 |
0",597 |
|
180 00 00 |
|
|
|
|
АТП Лесной Курган |
4 5 6 |
82° 23' 40" 59 57 50 37 38 40 |
0,99121 0,86521 0,61074 |
d2= 19467 19296 16 853 11891 |
0",502 |
|
180 00 00 |
|
|
|
|
Таблиця 5
Значення f та f/3
В° |
f *10-6 |
f/3*10-6 |
В° |
f *10-6 |
f/3*10-6 |
В° |
f *10-6 |
f/3*10-6 |
36° |
2541 |
847 |
45° |
2535 |
845 |
55° |
2529 |
843 |
37 |
40 |
7 |
46 |
35 |
5 |
56 |
29 |
3 |
38 |
40 |
7 |
47 |
34 |
5 |
57 |
28 |
3 |
39 |
39 |
6 |
48 |
33 |
4 |
58 |
28 |
3 |
40 |
39 |
6 |
49 |
33 |
4 |
59 |
27 |
2 |
41 |
38 |
6 |
50 |
32 |
4 |
60 |
27 |
2 |
42 |
37 |
6 |
51 |
32 |
4 |
61 |
26 |
2 |
43 |
37 |
6 |
52 |
31 |
4 |
62 |
26 |
2 |
44 |
36 |
5 |
53 |
30 |
4 |
63 |
25 |
2 |
45 |
36 |
5 |
54 |
30 |
3 |
64 |
25 |
2 |
|
2535 |
8455 |
55 |
2539 |
843 |
65 |
2524 |
841 |
