3. Проектування на профілі

При проектуванні проектної лінії дотримуються наступних умов:

• ухили на окремих ділянках траси не повинні перевищувати допустимих значень;

• переходи від додатних ухилів (підйомів) до від'ємних (спусків) і навпаки, проектують через вставки (горизонтальні прямі) довжиною не менше 100 м.;

• збереження балансу земляних робіт при якому - об`єми насипу та виїмки окремих ділянок траси повинні бути приблизно однакові, а загальний об`єм земляних робіт на трасі відповідав би умові:

V насипу  Vвиїмці  min.

Проектна лінія, як правило, складається із декількох ліній з різними ухилами.

Ухили визначають за формулою:

де і - ухил проектної лінії ( обчислюють до 0,001) ;

Н₁ і Н₂ - висоти початкової та кінцевої точок проектної лінії на ділянці з однаковим ухилом (висоти визначають з профілю графічно);

d - віддаль, на якій діє ухил і.

З метою зручності та точності подальших розрахунків, ухил і коригують так, щоб його значення відображалось цілою тисячною (промілле ‰). Для цього переміщують одну із кінців проектної лінії у вертикальному напрямі так, щоби різниця висот (h) ділилась без остатку на відоме d .

Таким чином обчислюють проектні ухили на всіх ділянках траси.

В графі 1 сітки профілю умовно показують підйом або спуск похилою лінією

(рис.16.1); у випадку нульового ухилу викреслюють горизонтальну лінію. Над лінією записують ухил в тисячних (промілле ‰), а під лінією - довжину ділянки, на якій діє даний ухил. Для прикладу:

0

0

5

100

150

150

Рис. 16.1 Приклад заповнення графи 1 “Ухили та віддалі”

Використовуючи обчислені ухили проектної лінії та проектні висоти кінців цієї лінії, визначають проектні висоти усіх точок профілю:

Н_К+1 = Н_К + іd,

де: Н_К - відома проектна висота точки (задня точка);

Н_К+1 - висота точки, яку визначають (передня точка);

d - віддаль між цими точками.

Проектні висоти обчислюють до 0,01 м і записують в графу 2 сітки профілю над відповідними точками траси.

для обчислень та нотаток

Робочі висоти h_р обчислюють як різницю проектних висот Н_пр і висот точок земної поверхні Н_з за формулою:

h_р = H_пр - H_з .

Робочі висоти записують над проектною лінією або під нею. Вони характеризують вид і об’єм земляних робіт в даній точці траси:

- робочі висоти h_р записані над проектною лінією свідчать про те, що в цих точках треба виконати насип, а під проектною лінією - вказують на виїмку.

М ісця перетину проектної лінії з лінією профілю називають точками нульових робіт, тобто точками, в яких земляні роботи дорівнюють нулю!

Рис. 2 Точки нульових робіт на профілі

Віддаль х від задньої проектної точки А до точки нульових робіт визначають за формулою:

де d - горизонтальна віддаль між попередньою та наступною точками профілю;

h₁ і h₂ - робочі висоти у вказаних точках.

Робочі висоти h₁ і h₂ приймають за абсолютною величиною.

Значення х виписують на профіль над лінією умовного горизонту, а місце перетину профілю з проектною лінією позначають нулем. Контролем правильності обчислення віддалей до точок нульових робіт є умова: d = x + y.

Визначивши значення х з точністю до 0,01 м, обчислюють проектні висоти точок нульових робіт так само, як і проектні висоти всіх точок профілю за формулою:

Н_о = Н_пр + і х,

де Н_пр – проектна висота задньої точки.

Значення Н_о записують в графу 2 сітки профілю (Додаток 2).

для обчислень та нотаток