ТЕМА №16

Складання поздовжнього профілю місцевості

Профілем називають проекцію сліду перерізу місцевості вертикальною площиною на цю площину, або зображення цього сліду у графічному виконанні.

Поздовжні профілі складають для :

• проектування каскадної схеми ГЕС;

• регулювання ріки для покращення умов судноплавства і лісосплавів;

• вивчення режиму ріки, водопостачання, міліорації;

• вишукування автомобільних та залізничних доріг;

• будівництва водоводів, каналізаційних мереж і т.п.

В даній роботі розглядається складання профілю при вишукуванні автомобільної дороги.

Завдання 1: Скласти профіль траси, виконати проектування та відобразити на ньому колову криву.

Поздовжній профіль складають за даними нівелірного та пікетажного журналів.

Для виконання роботи студенти отримують матеріали польового трасування – журнал

нівелювання та пікетажний журнал.

Робота виконується індивідуально за наступними вихідними даними :

1. Висота початкового пікета Н_ПК0 = 1____*,830 м.

Висоту кінцевого пікета Н_ПК5 прийняти Н_ПК5 = Н_ПК0 + 2,9____** м.

*) до значення висоти (Н_ПК0 = 1____*,830 м) Ви дописуєте в метрах свій порядковий номер в журналі викладача;

**) теж саме, тільки в мм.

Н_ПК0 = 1____*,830 м; Н_ПК5 = Н_ПК0 + 2,9____** м.=____________

2. Кут повороту траси , де - Ваш порядковий номер в журналі викладача в мінутах! (поворот траси показаний у пікетажній книжці).

3. Радіус колової кривої R = 100 м + n , n - теж саме, що в пункті 2, тільки в метрах!

R = 100 +_______ = _________м

4. Румб початкового напряму траси r = ПнС: 30^о10’.

Послідовність обчислювальних та графічних робіт:

• обчислення польового журналу технічного нівелювання траси;

• складання профілю траси;

• проектування на профілі;

• розрахунок елементів колової кривої та відображення її на профілі траси;

• графічне оформлення роботи.

1. Обчислення журналу нівелювання траси

Розрахунки виконують в журналі (Додаток 1) в такій послідовності:

1. На кожній станції обчислюють перевищення h₁ і h₂ як різниці відліків задніх (а) і передніх (в) рейок:

h₁ = а _чорн. – в _чорн.

h₂ = а _черв. – в _черв.

Н а станції різниця між перевищеннями , обчисленими за чорними та червоними сторонами рейок не повинна перевищувати 5 мм!

Обчислені перевищення h₁ і h₂ записують в графу 6 журналу з відповідними знаками.

2. На кожній станції обчислюють “п’ятки” рейок П_задн., П_пер. як різницю відліків

червоної та чорної сторони даної рейки:

П_задн. = a _черв. – a _чорн.

П_пер. = в _черв. – в _чорн..

Різниця між “п’ятками” рейок не повинна перевищувати 5 мм і дорівнювати різниці перевищень на станції!

Обчислені “п’ятки” записують в графи 3 і 4 під відліками відповідних рейок.

3. Середні перевищення на станції, отримані як середнє арифметичне за формулою, записують в графу 7.

4. Виконують посторінковий контроль для перевірки правильності всіх обчислень.

Для цього додають відліки чорних та червоних сторін задньої _з і передньої _п рейок (графи 3 і 4).

В суми відліків не вносять значення “п’яток” рейок!

Аналогічно знаходять суми обчислених перевищень _обч. (графа 6) і суми середніх перевищень _сер. (графа 7) Обчислені суми повинні відповідати умові

_з - _п = _обч. = 2_сер..

Суми записують знизу під відповідними графами на кожній сторінці журналу.

Розбіжність між сумами не повинна перевищувати 1 мм!

5. Вираховують нев’язку нівелірного ходу за формулою:

f_h = _сер. - _теор.,

де _сер. – сума середніх перевищень в ході нівелювання;

_теор. – теоретична сума перевищень.

Для розімкненого нівелірного ходу з відомими висотами початкової та кінцевої точок запишемо:

 h_теор. = Н_к – Н_поч.,

де Н_к, Н_поч. – висота кінцевої та початкової точок відповідно.

В нашому випадку: Н_к = Н_ПК5, а Н_поч. = Н_ПК0.

6. Виконують оцінку точності нівелірного ходу. Для цього нев’язку f_h порівнюють із

допустимою:

_доп. f_h = 50 мм ,

де L – довжина нівелірного ходу в кілометрах (0,5 км ).

7. Ув’язування середніх перевищень виконують в тому випадку, коли нев’язка f_h не

перевищує допустимої.