- •Лекція № 1
- •Лекція № 2
- •Лекція № 3
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Властивості, добування і застосування алкенів.
- •Лекція № 4
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Лекція № 5
- •Лекція № 6
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів.
- •2. Властивості спиртів.
- •3. Добування та застосування.
- •Лекція № 7
- •1. Будова, номенклатура, ізомерія альдегідів.
- •2. Властивості і добування альдегідів.
- •Лекція № 8
- •1. Номенклатура та ізомерія насичених одноосновних кислот.
- •2. Властивості і добування насичених одноосновних кислот.
- •Лекція № 9
- •1. Класифікація оксикислот.
- •2. Властивості оксикислот.
- •3. Добування та застосування.
- •Лекція № 10
- •1. Стереохімія вуглецю.
- •2. Оптична ізомерія.
- •Лекція № 11
- •Амінокислоти
- •Лекція №12
- •1. Найважливіші представники аміноспиртів.
- •2. Найважливіші представники амінофенолів.
- •Шестичленні та пятичленні гетероцикли.
- •Класифікація гетероциклів.
- •Склад та номенклатура гетероциклів.
- •Лекція№ 14
- •1. Ліпіди, їх класифікація.
- •2. Жири.
- •3. Складні ліпіди.
- •Лекція № 15
- •1. Класифікація вуглеводів.
- •2. Добування та застосування вуглеводів.
- •3. Властивості глюкози та фруктози.
- •Лекція № 16
- •1. Властивості сахарози, добування та застосування.
- •2. Властивості крохмалю, добування та застосування.
- •3. Властивості целюлози, добування та застосування.
- •Лекція № 17
- •1. Структура білка. Класифікація білків.
- •2. Кольорові реакції білків.
- •3. Значення білків.
- •Лекція №18
- •1. Будова нуклеїнових кислот.
- •2. Біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •3. Мономери та полінуклеїди.
- •Структура днк
- •Самоподвоєння днк
- •Функції днк
- •Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- •Лекція № 19
- •Лекція №20
- •1. Класифікація вмс.
- •2. Реакції полімерізації.
- •Рекомендована література
Лекція№ 14
Тема: Ліпіди.
Мета: Вивчити властивості ліпідів, їх класифікацію, добування та застосування.
План:
1. Ліпіди, їх класифікація.
2. Жири.
3. Складні ліпіди.
Ліпіди.
Ліпіди – це речовини, що входять до складу тваринних і рослинних тканин і є похідними вищих карбонових кислот, спиртів та інших сполук.
Ліпіди діляться на дві великі групи: прості і складні ліпіди. Прості ліпіди не містять азоту, фосфору і сірки. До них у першу чергу відносяться нейтральні ліпіди, які є похідними вищих жирних кислот і одно- чи багатоатомних спиртів. У склад складних ліпідів входять фосфоліпіди, сульфоліпіди, сфінголіпіди.
Жири.
Жири є різновидом класу природних органічних сполук, які називаються ліпідами. За хімічною будовою жири – складні ефіри гліцерину і вищих карбонових кислот. Їх називають також тригліцеридами.
Число вуглецевих атомів у кислотах, що входять до складу жирів, як правило, більше восьми (іноді менше). Приклади жирів:
Тригліцериди насичених кислот за звичайних умов є твердими речовинами, ненасичених кислот – оліїстими рідинами. У воді розчиняються мало.
Важливою хімічною властивістю жирів є їх здатність гідролізуватися, тобто вступати в реакцію омилення. Наприклад, під час омилення змішаного гліцериду, що містить залишки пальмітинової (C15H31COOH) і стеаринової (C17H35COOH) кислот, виділяються гліцерин і ці кислоти:
Омилення жирів відбувається необоротно при наявності лугів, при цьому утворюються гліцерин і сіль кислоти.
Жири широко поширені в природі, вони є складовою частиною рослинних і тваринних організмів. Тригліцериди можна добути за реакцією етерифікації, проте в промисловості їх виділяють переважно з природних речовин. У тваринних жирах переважають тригліцериди насичених кислот, тому ці жири за звичайних умов є твердими речовинами (наприклад, вершкове масло, свиняче сало). У рослинних жирах переважають тригліцериди ненасичених кислот, ці жири є рідинами (соняшникова олія, маслинова олія). Такі жири називаються оліями. У промисловості рідкі рослинні олії часто переробляють на тверді жири, які за властивостями нагадують тваринні. Для цього рослинні олії піддають каталітичному гідруванню, наприклад:
З гідрованих рослинних жирів виробляють важливий харчовий продукт – маргарин, який за хімічним складом аналогічний тваринним жирам.
Жири є важливою складовою частиною продуктів харчування людини і тварин. У процесі травлення відбувається гідроліз жирів, продукти гідролізу всмоктуються тканинами кишок. В організмі продукти гідролізу жирів знов утворюють потрібні жири. Жири в організмі людини і тварин постійно замінюються новими в процесі обміну речовин. Відпрацьовані жири поступово окислюються до вуглекислого газу і води.
Жири мають широке застосування в промисловості. Вони є вихідними речовинами для добування мила і гліцерину, використовуються для приготування мастил, косметичних засобів, розчинників олійних фарб – оліф.
Крім жирів до ліпідів належать возки – складні ефіри вищих карбонових кислот і вищих спиртів. Наприклад, воском є ефір цетилового спирту (C15H31CH2OH) і пальмітинової кислоти C15H31COOC15H31. Цей віск входить до складу бджолиного воску і речовини спермацету, що міститься в голові кита.
