- •Лекція № 1
- •Лекція № 2
- •Лекція № 3
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкенів.
- •Добування та застосування алкенів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкенів.
- •Властивості, добування і застосування алкенів.
- •Лекція № 4
- •Гомологічний ряд та ізомерія алкінів.
- •Добування та застосування алкінів.
- •Фізичні та хімічні властивості алкінів.
- •Лекція № 5
- •Лекція № 6
- •1. Номенклатура та ізомерія спиртів.
- •2. Властивості спиртів.
- •3. Добування та застосування.
- •Лекція № 7
- •1. Будова, номенклатура, ізомерія альдегідів.
- •2. Властивості і добування альдегідів.
- •Лекція № 8
- •1. Номенклатура та ізомерія насичених одноосновних кислот.
- •2. Властивості і добування насичених одноосновних кислот.
- •Лекція № 9
- •1. Класифікація оксикислот.
- •2. Властивості оксикислот.
- •3. Добування та застосування.
- •Лекція № 10
- •1. Стереохімія вуглецю.
- •2. Оптична ізомерія.
- •Лекція № 11
- •Амінокислоти
- •Лекція №12
- •1. Найважливіші представники аміноспиртів.
- •2. Найважливіші представники амінофенолів.
- •Шестичленні та пятичленні гетероцикли.
- •Класифікація гетероциклів.
- •Склад та номенклатура гетероциклів.
- •Лекція№ 14
- •1. Ліпіди, їх класифікація.
- •2. Жири.
- •3. Складні ліпіди.
- •Лекція № 15
- •1. Класифікація вуглеводів.
- •2. Добування та застосування вуглеводів.
- •3. Властивості глюкози та фруктози.
- •Лекція № 16
- •1. Властивості сахарози, добування та застосування.
- •2. Властивості крохмалю, добування та застосування.
- •3. Властивості целюлози, добування та застосування.
- •Лекція № 17
- •1. Структура білка. Класифікація білків.
- •2. Кольорові реакції білків.
- •3. Значення білків.
- •Лекція №18
- •1. Будова нуклеїнових кислот.
- •2. Біологічна роль нуклеїнових кислот.
- •3. Мономери та полінуклеїди.
- •Структура днк
- •Самоподвоєння днк
- •Функції днк
- •Рибонуклеїнові кислоти (рнк)
- •Лекція № 19
- •Лекція №20
- •1. Класифікація вмс.
- •2. Реакції полімерізації.
- •Рекомендована література
Лекція № 9
Тема: Оксикислоти.
Мета: Вивчити структурні формули, класифікацію оксикислот.
План:
1. Класифікація оксикислот.
2. Властивості оксикислот.
3. Добування та застосування.
Оксикислотами називаються похідні вуглеводнів, маючі у молекулі два види
О
функціональних груп: гідроксильні ОН та карбоксильні - С - ОН -. У залежності від кількості карбоксильних груп відрізняють одно-, двух- та багатоосновні оксикислоти, а від числа гідроксильних груп - двух-, трьох- та багатоатомні оксикислоти.
По будові вуглецевого радикалу, з яким пов'язані оксі- та карбрксильні групи, оксикислоти діляться на аліфатичні (насичені та ненасичені), ароматичні, гетероцекличні та інші:
НО-СН2-СООН гліколева, оксіоцтова (одноосновна, двуатомна оксикислота)
ОН
СН3-СН-СООН молочна (одноосновна, двуатомна оксикислота)
НООС-СН-СН2-СООН яблучна (двухосновна, трьохатомна оксикислота)
ОН
НООС-СНОН-СНОН-СООН винна (двухосновна, чотирьохатомна оксикислота)
СООН галлова (одноосновна, чотирьохатомна ароматична оксикислота)
Н
О
ОН
ОН
ОН
НООС-СН2-С-СН2-СООН лимонна (трьохосновна, чотирьохатомна оксикислота)
СООН
Фізичні властивості. Оксикислоти - безбарвні тягучі рідини чи кристалічні речовини. Нижчі добре розчинні у воді, зі збільшенням молекулярної маси розчинність зменшується.
Хімічні властивості. Оксикислоти взаємодіють з багатьма хімічними реакціями, характерних для кислот (присутність групи СООН) та спиртів (присутність групи ОН). Будова вуглецевого радикалу теж оказується на їх хімічній поведінці - ароматичні оксикислоти вступають у перетворення, характерні для відповідних похідних бензолу. У одних хімічних реакціях кожна з функціональних груп може приймати участь незалежно друг від друга. а в інших хід реакції та характер продуктів, які утворилися, залежить від їх взаємного впливу, у деяких випадках оксі- та карбоксильні групи можуть взаємодіяти між собою.
Кислотні властивості. Введення у молекулу кислоти оксігрупи підвищує силу кислоти: оксикислоти - більш сильні, чим відповідні їм карбонові кислоти.
Вони можуть утворювати солі, складні ефіри, аміди, галогенангідріди. У реакції з РСІ5 може взаємодіяти і спиртова група.
Спиртові властивості. Можливо окиснення вторинної спиртової групи з утворенням кетокислоти (1); заміна спиртової групи на атом галогену (2); утворення простих ефірів (3); складних ефірів (4):
О
СН3-С-СООН
(1)
СН3-СН-СООН
(2)
СІ
ОН
С
Н3-СН-СООН
СН3-СН-СООН
(3)
ОСН3
СН3-СН-СООН
(4)
ОСОС17Н35
Різниця у поведінці - та оксикислот.
а) Дегідратація оксикислот. При нагріванні оксикислот виділяється вода та утворюється циклічний складний ефір - лактид:
Лактиди - кристалічні речовини, які розлагаються при кип’ятінні у присутності кислот та лугів на вихідних продуктах.
б) Оксикислоти при нагріванні втрачають воду з утворенням неприцільних кислот:
СН3-СН-СН2-СООН
СН3-СН=СН-СООН
ОН
-оксимасленна кислота кротонова кислота
в) - та Оксикислоти при нагріванні утворюють внутрішні складні ефіри - лактони:
О
С
Н3-СН-СН2-СН2-СООН
СН3-СН-СН2-СН2-С
ОН
О
-оксивалерьянова кислота лактон -оксивалерьянової кислоти
Окремі представники. Молочна кислота СН3-СНОН-СООН. Існує у природі у виді двух- оптичних антиподів та рацемат. Гігроскопічна сіропоподібна рідини. Найбільш важливий спосіб добування - молочнокислого бродіння:
С6Н12О 2СН3-СНОН-СООН
гексоза молочна кислота
При молочнокислому бродінні сахарів утворюється рацемічна форма молочної кислоти. Молочнокисле бродіння грає велике значення у виробництві молочнокислих продуктів, при виробництві рідких дріжджів для хлібопечення, квашення капусти, огірків.
Молочну кислоту добувають синтетичним шляхом із оцтового альдегіду:
О
С
Н3-С
СН3-СН-СN
СН3-СН-СООН
Н
ОН ОН
оцтовий альдегід молочна кислота
Молочна кислота використовується у шкіряній промисловості при обробці шкіри, текстильній як протрави та в медицині. Велике використання вона знайшла у харчовій промисловості при виробництві цукерок, безалкогольних напоїв.
Яблучна кислота НООС-СН2-СНОН-СООН. Зустрічається у виді двох оптичних антиподів і рацемата. У рослинному мирі широко розміщена ліворухома L-яблучна кислота. Є одною із головних органічних кислот у яблуках, рябині, груші, кізилі. Добувають гідролізом бромянтарної кислоти:
НООС-СН2-СНВr-СООН
НООС-СН2СНОН-СООН
Використовується у харчовій промисловості в виробництві кондитерських виробів та безалкогольних напоїв.
Винна кислота НООС-СНОН-СНОН-СООН. Зустрічається у виді двох оптичних антиподів, рацемата і мезовиної кислоти.
У природі зустрічається право рухома кислота, має назву виннокам’яна, так як вона була добута із "винного каменя" - залишок, добутого при виробництві та видержці виноградних вин.
Винна кислота у харчовій промисловості використовується при виробництві фруктових вод, хімічних розпушувачів тіста, у аналітичній хімії для визначення іонів калію, у медицині.
СООН
Лимона кислота СООН-СН2-С-СН2СООН. Основна органічна кислота плодів
НО
цитрусових, у лимонах її міститься біля 9% на суху масу. Кристалічна речовина, добре розчинна у воді. Лимону кислоту добувають із листків махорки, лимонів та біохімічним шляхом за допомогою гриба Aspergillus niger. Використовується у харчовій промисловості при виробництві цукерок, кремів, безалкогольних напоїв, у текстильній промисловості при фарбуванні тканин та медицині.
