2. Визначення форми стопи

Стопа – орган опори та пересування. Розрізнюють стопу нормальну, сплощену, плоску.

Для визначення форми стопи оглядають її опорну поверхню та звертають увагу на ширину перешийка (а), який з’єднує область п’ятки передньою частиною стопи. Крім того, звертають увагу на вертикальні вісі ахіллова сухожилля та п’ятки при навантаженні.

При нормальній стопі перешийок вузький, вертикальні вісі розташовані по одній лінії, строго перпендикулярно до поверхні опори. При сплощеній стопі перешийок широкий, лінія його зовнішнього краю трохи опукла, вертикальні вісі також перпендикулярні поверхні опори. Плоска стопа характеризується тим, що перешийок займає майже всю її ширину, часто вісь п’ятки з віссю ахіллова сухожилля утворює кут, відкритий назовні.

Користуються методом отримання відбитків стопи (плантографія). Для отримання відбитків використовують різні фарбуючі речовини. Стійкі та чіткі відбитки отримують за допомогою таніну та півторахлористого заліза (1,5 FeCl)₂. Обстежуваний ставить спочатку ногу на тканину, яка змочена 1% водним розчином півторахлористого заліза, потім на папір, зволожений 0,5% розчином таніну на спирту та всю вагу тіла переносить на цю ногу.

Відбиток підписують та сушать. Потім його оброблюють по методу Штритера: на отриманому відбитку проводять дотичну до найбільш виступаючих точок внутрішнього краю стопи.

Із середини дотичної відновлюють перпендикуляр до зовнішнього краю стопи. Потім вираховують процентне відношення довжини тої частини перпендикуляра, котра пройшла через відбиток (а), до всієї його довжини (а+б). Якщо перешийок складає до 50% довжини перпендикуляра – стопа нормальна, 50-60% – сплощена, 60% – плоска.

Формула для визначення типу стопи:

Показники

Для визначення видів постави дітей та підлітків (за З.П.Ковальковою)

Довжина хребта (см)	Правильна постава				Лордотична постава				Сутулувата постава				Випрямлена постава				Кіфотична постава
	шийна точка		поперекова точка		шийна точка		поперекова точка		шийна точка		поперекова точка		шийна точка		поперекова точка		шийна точка		поперекова точка
	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д	Х	Д
43,8 – 46,2	3,36	3,21	3,56	3,49	1,84	2,02	5,04	5,27	4,66	4,46	2,14	1,71	1,84	2,02	2,14	1,71	4,66	4,44	5,04	5,27
46,8 – 48,7	3,25	3,25	3,55	3,51	2,13	2,12	4,97	5,05	4,79	4,84	2,13	1,97	2,13	2,20	2,13	1,79	4,79	4,84	4,97	5,05
48,8 – 51,2	3,46	3,48	3,70	3,73	2,27	2,31	5,27	5,27	4,63	4,83	2,13	2,19	2,27	2,31	2,15	2,19	4,63	4,83	5,25	5,27
51,3 – 53,7	3,45	3,57	3,82	3,85	2,39	2,25	5,59	5,50	4,79	4,98	2,05	2,20	2,39	2,25	2,05	2,20	4,79	4,95	5,59	5,50
53,8 – 56,2	3,59	3,60	4,03	3,87	2,31	2,34	5,62	5,38	5,07	5,18	2,44	2,33	2,31	2,34	2,44	2,33	5,07	5,18	5,62	5,33
56,3 – 58,7	3,69	3,76	4,17	3,86	2,34	2,49	5,73	5,46	5,28	5,45	2,61	2,26	2,34	2,49	2,61	2,26	5,26	5,45	5,73	5,46
58,8 – 61,2	3,81	3,97	4,46	3,75	2,53	2,34	5,99	6,17	5,55	6,00	2,67	2,32	2,53	2,34	2,57	2,33	5,53	6,00	5,99	5,17

В лабораторних умовах відбиток стопи можна отримати за допомогою дрібної крейди. Для цього крейду товчуть та рівномірно насипають у кювету. Обстежуваний знімає взуття та шкарпетки, протирає підошву ноги розчином хлораміну, а потім стає на крейду, переносячи всю вагу тіла на цю ногу. Потім цією ногою стає на темну дошку та знову переносить вагу тіла на цю ногу. На темній дошці залишається добре видимий відбиток. Після проведення дотичної та обміру відбитку стопи, дошку обтирають марлею, змоченою в розчині хлораміну. Тільки після цього можна продовжувати обстеження стопи наступного учня чи студента.