Відкрите суспільство, демократія і тоталітаризм в трактуванні к. Поппера. К. Поппер “Відкрите суспільство та його вороги”.

К. Попер у праці "Відкрите суспільство та його вороги" (1966).

Аналізуючи метод К. Маркса, він дійшов висновку, що діалектика неспроможна обґрунтувати революційну заміну капіталізму соціалізмом.

На основі марксистської концепції було створене закрите суспільство, яке характеризували незмінні закони розвитку, тоталітаризм, примат суспільства над індивідом, особиста безвідповідальність, ідейний догматизм. У той час як західна демократія здійснила перехід до відкритого суспільства.

У цивілізованому суспільстві розширюється сфера особистих рішень та особистої відповідальності. Племінне, чи колективістське суспільство - закрите, а суспільство, в якому індивіди змушені ухвалювати особисті рішення - відкрите суспільство.

Закрите суспільство у своєму функціонуванні нагадує біологічний організм, де ціле домінує над частинами. Його ідеологією є колективізм, який проголошує важливість суспільства, групи чи класу, без яких індивід - ніщо. Індивід має слугувати інтересам суспільства. Наприклад, у платонівській соціальній філософії мірилом моральності е інтерес держави. Все, що сприяє їй, добре, благочестиве і справедливе, а все, що загрожує державі, аморальне, погане і несправедливе. Вона виправдовує сваволю держави стосовно не лише своїх громадян, а щодо інших держав і народів.

Відрите суспільство - держава є асамблеєю особистостей, його ідеологією є індивідуалізм, на якому ґрунтується етика та демократичні концепції права й держави. Найголовніша характеристика відкритого суспільства - конкуренція між членами суспільства за статус серед його членів. Таке суспільство вивільняє критичні здібності індивіда, а отже, в ньому панує дух раціонального критицизму.

Cоціальний прогрес, як історична закономірність, є результатом не дії невідворотних законів, а результатом соціальної інженерії.

Демократія - це система інституцій, які дають змогу здійснювати громадський контроль над правителями, їхньою відставкою і реформами.

Політична влада може контролювати економіку. Але державне втручання має бути обмеженим.

Характерними елементами відкр. Сусп.-ва є плюралізм в культурі, економіці, політиці з розвиненими соціальними структурами і правовою державою.

К. Поппер виділив дві найважливіші харак-ки відкр. сусп.-ва: 1) у ньому є законним вільне обговорення і результати публічних дискусій впливають на політику; 2) у ньому є інститути, що сприяють волі тих, що не шукають вигоди. побудова такого сусп.-ва залежить від багатьох факторів: істор. минулого, традицій, політ. інституцій, методів виховання.

Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації.

Вступ

Два основних типи цивілізацій: західний (“техногенна цивілізація”) і східний (“традиційне суспільство”).

Західна цивілізація спирається на ідею антропоцентризму. Вона прагне до наукового, раціонального пізнання світу і його практичної зміни у власних інтересах, завдяки використанню техніки і технології.

Східна цивілізація, яка поділяє позицію космоцентризму, підкреслює особистісний, індивідуальний характер ставлення людини до світу.