- •Передмова
- •Всім гарної здачі Щиро ваші – політологи.
- •Аналітична інтерпретація наукового знання (логічний позитивізм – м. Шлік, р. Карнап, б. Рассел, к. Поппер).
- •Рудольф Карнап (1891-1970)
- •Буття людини як центральна проблема екзистенційної філософії. М. Ґайдеггер “Буття і час”.
- •Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.
- •Відкрите суспільство, демократія і тоталітаризм в трактуванні к. Поппера. К. Поппер “Відкрите суспільство та його вороги”.
- •Характерними елементами відкр. Сусп.-ва є плюралізм в культурі, економіці, політиці з розвиненими соціальними структурами і правовою державою.
- •Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації.
- •Глобальний-технократичний підхід
- •Локально-культурологічний підхід
- •А. Тойнбі"Дослідження історії"
- •Самуел Гантінґтон (1927 р. Н.) "Зіткнення цивілізацій"
- •Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.
- •Елліністична та римська філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.
- •І.Франко: філософія української перспективи.
- •Класична і некласична парадигми розуміння соціальних процесів.
- •Класичні і сучасні аспекти співвідношення філософії і науки.
- •Концепція людини в екзистенціалізмі. Ж.-п. Сартр "Екзистенціалізм – це гуманізм".
- •Консервативні концепції суспільного розвитку України: п.Куліш, в.Липинський.
- •Кореспондентна та когерентна концепції істини; інструменталістська інтерпретація істини.
- •Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.
- •Л.Вітгенштайн та його місце у філософії хх ст.
- •Міфологічний світогляд та його риси. Функції міфології. Міфотворчість у хх ст.
- •Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства.
- •Некласична парадигма науки. Критичний раціоналізм к.Поппера.
- •Обґрунтування значення експериментально-досвідного у гносеології Нового часу. Ф.Бекон "Новий Органон".
- •Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.
- •Онтологія як галузь філософського знання. Буття та його структура.
- •Основні ідеї християнського світогляду і середньовічна філософія. Теоцентризм філософії а.Августина.
- •Основні підходи до розуміння і визначення філософії.
- •Основні підходи до тлумачення культури в новітній філософії: натуралізм, соціологізм, аксіологізм, семіотика.
- •Пантеїзм філософії н. Кузанського та Дж.Бруно.
- •Персоналістичний напрям в українській філософії: від Сковороди до о.Кульчицького.
- •Поняття громадянського суспільства та його структура.
- •Поняття громадянського суспільства та проблеми його становлення в Україні.
- •Поняття і структура громадянського суспільства та перспективи його розвитку в Україні.
- •Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії.
- •Поняття істини в філософії. Істина як процес, її форми та критерії.
- •Поняття методу, стилю та методології наукового пізнання. Методологія класичної науки та її кумулятивна модель.
- •Поняття парадигми та її роль у наукових дослідженнях (за т.Куном «Структура наукових революцій»)
- •Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична форма світогляду.
- •Поняття синергії. Синергетика як напрямок визначення системності і структурності відносно хаосу.
- •Поняття субстанції у філософії: монізм, дуалізм, плюралізм (б.Спіноза, р.Декарт, г.Ляйбніц).
- •Рене Декарт (Дуалізм) (1596-1650) «Засади філософії» (1644) та «Метафізичні розмисли» (1647)
- •Барух Спіноза (Монізм) (1632-1677) «Етика» (1675)
- •Ґотфрід Вільгельм Ляйбніц (множинність субстанцій) (1646- 1716) «Монадологія»
- •Поняття суспільного розвитку та його критерії. Характерні риси екологічної світоглядної парадигми та її відмінність від класичної, саєнтистської та ірраціоналістичної.
- •Критерії та структурні елементи розвитку:
- •Екологічна світоглядна парадигма:
- •Постнекласична наука: модель постнекласичного наукового знання (і.Лакатос).
- •Постнекласична наука
- •І. Лакатош «Історія науки та її раціональні реконструкції».
- •Предмет філософії та його історична еволюція. Класичний та некласичний період.
- •Професійна філософія в Україні (хvi - хvii ст.): неоплатонізм та арістотелізм.
- •Соціальні спільності людей та співвідношення їх інтересів в суспільному розвитку. Нація і суспільство. Проблема націоналізму.
- •К. Дойч «Націоналізм та соціальна взаємодія»
- •Е. Гелнер «Нації та націоналізм»
- •Е. Сміт «Національна ідентичність»
- •Світоглядні ідеї т. Шевченка і п. Куліша.
- •Шевченко (1814 – 1861 рр.)
- •Система і метод діалектики у філософії Гегеля.
- •Система:
- •Загальне:
- •Соціальна дійсність як предмет філософії Просвітництва.
- •Загальне:
- •Соціальна філософія:
- •Соціально-філософські погляди і. Франка. “Що таке поступ?”
- •Суспільний прогрес. Формаційний, цивілізаційний, технократичний та інформаційний підходи до його розуміння.
- •Структуралізм і постструктуралізм у пошуках об’єктивної структури наукового пізнання світу (к.Леві-Строс і м.Фуко, ж.Деріда).
- •Другий етап репрезентує Клод Леві-Строс (нар. 1908)
- •Третій етап еволюції репрезентує Жак Дерида (1930-2004)
- •Соціально-філософська проблематика в Україні хіх-хх ст.
- •Михайлові Петровичу Драгоманову (1841 — 1895 рр.)
- •Феноменологічний напрямок філософії хх століття.
- •Філософія і наука як теоретичне знання: спільні риси та відмінності.
- •Філософія Арістотеля.
- •Філософія Платона. Вчення про буття та ідеї.
- •Платон:
- •Філософія і. Канта. “Критика чистого розуму”.
- •Філософія ірраціоналізму а. Шопенгауера та ф. Ніцше. Ф. Ніцше “Так казав Заратустра”.
- •Шопенгауер:
- •Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.
- •Філософія і політика. Роль філософії в концептуальному обгрунтуванні політики.
- •Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.
- •Філософія як аксіологія. Визначення вартостей, їх функції, класифікація.
- •Філософія як аксіологія
- •Вартості
- •Функції:
- •Класифікація н. Гартман а:
- •Філософська герменевтика як методологія гуманітарного пізнання.
- •Енріко Беті (1890-1970)"Загальна теорія інтерпретації" (1967)
- •М. Гайдегер
- •Філософська парадигма марксизму: основні ідеї, концепти та їх соціально-політичні наслідки.
- •Філософські погляди г.Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури на три світи, вчення про людину.
- •Явище глобалізації та його економічні, технологічні, інформаційні, соціальні, культурні і політичні виміри.
- •Три етапи:
- •Формування некласичної науки та її моделі (г.Башляр, к. Поппер).
- •Карл Попер (1902- 1994)
Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.
Чотири підходи в інтерпретації поняття «цивілізації»:
- культурологогічний (тобто соціокультурне утворення) Тайлор: Цивілізація - знання, вірування, мистецтво, моральність і звички, засвоєні людиною як членом суспільства.
- соціологічний (тобто соціальна освіта). Уілкінсон: Соціальне утворення, що має загальний часовий і просторовий параметр, зосереджене навколо міських центрів, завдяки дії механізмів їхніх зв'язків, у першу чергу соціально-політичних.
- етнопсихологічний. зв'язок поняття цивілізації з особливостями етнічної історії (Л.Гумилев) специфіка культури і психології народу.
- географічний впливає географічне середовище
З філософської точки зору, к. – це особливий діяльнісний спосіб освоєння людиною світу, включаючи в себе як зовнішній світ – природу і суспільство, так і внутрішній світ самої людини. у значенні її формування і розвитку. Культура: матеріальна, духовна.
Основні моделі культури в історії філософського осмислення культури.
- натуралістична: бачила в культурі людське продовження природи.завдяки культурі людини не виключається з природи, а утворюється вища ланка (Вольтер, Руссо)
- класична (19 ст.):людина як суб'єкт культури виступає творцем культури.твердий поділ об'єкта і суб'єкта пізнання.предмет пізнання - надіндивідуальна реальність, з якої виводиться культура окремої людини.ця модель ідеалістична, тому що головна визначальна сфера розвитку - духовна творчість культура - чисто духовне утворення
- некласична (модерністська): орієнтується на повсякденне життя людини. культура особистості, етносу, соціуму розглядаються як елементи культурної реальності, що взаємодіють між собою і сприймаються людиною в процесі переживання, а не раціонального осмислення свого буття.
- постмодерністська. Філософське осмислення культури - без суб'єкта. Поняття «культура» як гранично загальне не може бути виражене через якесь визначення, отримане за допомогою виділення якої-небудь сукупності ознак.
Підходи до осмислення культури:
- аксіологічний (ціннісний) підхід: виділення сфери буття, що називається світом цінностей. Саме, до цього світу і застосовне поняття «культура». культура - підсумок усього різноманіття діяльності людини як сукупність матеріальних і духовних цінностей. Головні проблеми цього підходу - розуміння природи цінностей, їхнє походження загальзначимості.
- діяльний: культура виступає специфічним способом людської діяльності. у діяльності реалізується єдність суб'єктивного й об'єктивного. культура - спосіб регуляції, збереження, відтворення і розвитку суспільства, основа творчої активності людини.
- структуралістичний: культура - сукупність соціальних елементів, носіїв ціннісних відносин, що регулюють людську діяльність (шлюб, родина, звичай, тексти, символи...), але без обліку особистих факторів.
- соціологічний: - культура - соціальний інструмент, що дозволяє розглядати суспільство як стійку цілісність, відмінну від природи.
- гуманітарний: увага акцентується на удосконаленні людини як духовно-морального суб'єкта культури.