Передмова

Шпаргалки орієнтовані на людей не філософського складу мислення і нефілософської спеціальності. Загалом це не філософи для не філософів. В результаті, ви можете сміло нічого не читаючи йти на екзамен, відкривати ваше питання і читати на екзамені вже. Кожне запитання має 300-500 слів.

При підготовці відповідей використовувались різні матеріали, які додані в архіві(для тих, хто хоче познайомитись з першоджерелами та доробити шпаргалки до ідеалу(до ідеалу ми не встигли))

Якщо дор вас якимось дивом попали ці шпаргалки і були корисними, і ви хочете віддячити авторам є один спосіб(актуальний на 2015 рік)

У одного з наших викладачів (Сорба Олександр), стався крововилив у мозок. Відповідно буде корисною будь-яка фінансова допомога.

Є два варіанти:

1. Кафедра теорії та історії політичної науки. 204 аудиторія головного корпусу ЛНУ. Там завжди сидить хтось на кафедрі.

2. Можете скинути мені на карточку, і я передам вже на кафедру. Чесність гарантую, це мій науковий керівник. 4149 4378 4908 3876 Сорокопуд Марко Євгенович

Всім гарної здачі Щиро ваші – політологи.

Відповіді до кандидатського іспиту з курсу “Філософія” (2014)

1. Аналітична інтерпретація наукового знання (логічний позитивізм – М. Шлік, Р. Карнап, Б. Рассел, К. Поппер).

2. Буття людини як центральна проблема екзистенційної філософії. М. Ґайдеггер “Буття і час”.

3. Витоки та особливості філософської думки доби Київської Русі.

4. Відкрите суспільство, демократія і тоталітаризм в трактуванні К. Поппера. К. Поппер “Відкрите суспільство та його вороги”.

5. Глобально-технократичний та локально-культурологічний підходи до інтерпретації цивілізації.

6. Давньогрецька філософія та її проблематика. Досократичні філософські школи.

7. Елліністична та римська філософія: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.

8. І.Франко: філософія української перспективи.

9. Класична і некласична парадигми розуміння соціальних процесів.

10. Класичні і сучасні аспекти співвідношення філософії і науки.

11. Концепція людини в екзистенціалізмі. Ж.-П. Сартр "Екзистенціалізм – це гуманізм".

12. Консервативні концепції суспільного розвитку України: П.Куліш, В.Липинський.

13. Кореспондентна та когерентна концепції істини; інструменталістська інтерпретація істини.

14. Культура і цивілізація. Філософські підходи до аналізу культури.

15. Л.Вітгенштайн та його місце у філософії ХХ ст.

16. Міфологічний світогляд та його риси. Функції міфології. Міфотворчість у ХХ ст.

17. Наука як соціальний інститут і чинник розвитку суспільства.

18. Некласична парадигма науки. Критичний раціоналізм К.Поппера.

19. Обґрунтування значення експериментально-досвідного у гносеології Нового часу. Ф.Бекон "Новий Органон".

20. Онтологічна проблематика схоластичної філософії: дискусії про універсалії.

21. Онтологія як галузь філософського знання. Буття та його структура.

22. Основні ідеї християнського світогляду і середньовічна філософія. Теоцентризм філософії А.Августина.

23. Основні підходи до розуміння і визначення філософії.

24. Основні підходи до тлумачення культури в новітній філософії: натуралізм, соціологізм, аксіологізм, семіотика.

25. Пантеїзм філософії Н. Кузанського та Дж.Бруно.

26. Персоналістичний напрям в українській філософії: від Сковороди до О.Кульчицького.

27. Поняття громадянського суспільства та його структура.

28. Поняття громадянського суспільства та проблеми його становлення в Україні.

29. Поняття і структура громадянського суспільства та перспективи його розвитку в Україні.

30. Поняття детермінізму та індетермінізму у некласичній філософії.

31. Поняття істини в філософії. Істина як процес, її форми та критерії.

32. Поняття методу, стилю та методології наукового пізнання. Методологія класичної науки та її кумулятивна модель.

33. Поняття парадигми та її роль у наукових дослідженнях (за Т.Куном «Структура наукових революцій»).

34. Поняття світогляду. Історичні типи світогляду. Філософія як теоретична форма світогляду.

35. Поняття синергії. Синергетика як напрямок визначення системності і структурності відносно хаосу.

36. Поняття субстанції у філософії: монізм, дуалізм, плюралізм (Б.Спіноза, Р.Декарт, Г.Ляйбніц).

37. Поняття суспільного розвитку та його критерії. Характерні риси екологічної світоглядної парадигми та її відмінність від класичної, саєнтистської та ірраціоналістичної.

38. Постнекласична наука: модель постнекласичного наукового знання (І.Лакатос).

39. Предмет філософії та його історична еволюція. Класичний та некласичний період.

40. Проблема людини та її ідентичності у класичній і некласичній філософії.

41. Проблема мислення і свідомості у філософії.

42. Проблема несвідомого у філософії фройдизму. Індивідуальне і колективне несвідоме (К.Юнґ).

43. Проблема свободи у філософії. Свобода і необхідність.

44. Проблема співвідношення віри та розуму в середньовічній філософії та її тлумачення Т.Аквінським.

45. Професійна філософія в Україні (ХVI - ХVII ст.): неоплатонізм та арістотелізм.

46. Раціоналізм в гносеології Нового часу. Р.Декарт. “Роздуми про метод”.

47. Рівні та форми наукового пізнання.

48. Соціальні спільності людей та співвідношення їх інтересів в суспільному розвитку. Нація і суспільство. Проблема націоналізму.

49. Світоглядні ідеї Т.Шевченка і П. Куліша.

50. Система і метод діалектики у філософії Гегеля.

51. Соціальна дійсність як предмет філософії Просвітництва.

52. Соціально-філософські погляди І. Франка. “Що таке поступ?”

53. Суспільний прогрес. Формаційний, цивілізаційний, технократичний та інформаційний підходи до його розуміння.

54. Структуралізм і постструктуралізм у пошуках об’єктивної структури наукового пізнання світу (К.Леві-Строс і М.Фуко, Ж.Деріда).

55. Соціально-філософська проблематика в Україні ХІХ-ХХ ст.

56. Феноменологічний напрямок філософії ХХ століття.

57. Філософія і наука як теоретичне знання: спільні риси та відмінності.

58. Філософія Арістотеля.

59. Філософія Платона. Вчення про буття та ідеї.

60. Філософія І. Канта. “Критика чистого розуму”.

61. Філософія ірраціоналізму А. Шопенгауера та Ф. Ніцше. Ф. Ніцше “Так казав Заратустра”.

62. Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.

63. Філософія і політика. Роль філософії в концептуальному обгрунтуванні політики.

64. Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку української філософії і культури.

65. Філософія як аксіологія. Визначення вартостей, їх функції, класифікація.

66. Філософська герменевтика як методологія гуманітарного пізнання.

67. Філософська парадигма марксизму: основні ідеї, концепти та їх соціально-політичні наслідки.

68. Філософські погляди Г.Сковороди: філософія як мудрість, символіка та антитетика, вчення про дві натури на три світи, вчення про людину.

69. Явище глобалізації та його економічні, технологічні, інформаційні, соціальні, культурні і політичні виміри.

70. Формування некласичної науки та її моделі (Г.Башляр, К. Поппер).