- •1. Світогляд та його структура. Історичні типи світогляду.
- •2. Сучасні уявлення про філософію, її особливості в порівнянні з міфологією, релігією, мистецтвом і наукою.
- •3. Головні функції філософії. Філософія і наука.
- •3*. Природа філософських проблем, їх зв’язок з фундаментальними питаннями людського буття. Людиновимірна сутність людського буття.
- •4. Предмет філософії. Відношення “людина-світ” як предметне поле філософії.
- •5. Філософія і філософування. “Софійний” та “епістемний” способи філософування.
- •6. Загальне та національно-особливе в філософії.
- •7. Філософія Стародавнього Сходу (Індія, Китай).
- •8. Філософія Стародавнього Китаю. Вчення Конфуція про людину та її виховання. Даосизм про начала буття та ідеал мудрості.
- •9. Виникнення і основні риси філософії у стар. Індії. Ортодоксальні та неортодоксальні системи староіндійської філософії
- •10. Тлумачення буття і пізнання у філософії Демокріта і Платона.
- •11. Чуттєво-образне та інтелектуальне розуміння буття в стар. Філософії (Фалес, Анаксімен, Анаксімендр, Геракліт, Піфагор, Зенон, Парменід).
- •11*. Чуттєво-образне та інтелектуальне розуміння буття в стар. Філософії (Фалес, Анаксімен, Анаксімендр, Геракліт, Піфагор, Зенон, Парменід).
- •12. Вчення Арістотеля про буття і першооснови(причини), сутність, матерію, і форму.
- •15. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій_Кар
- •15*. Філософія Стародавнього Риму. Тіт Лукрецій_Кар
- •17. Неоплатонізм.
- •18. Християнська апологетика та патристика. Філософсько-теологічна концепція Августина.
- •19*. Особливості розвитку філософії в період Середньовіччя. Теоцентризм. Схоластика.
- •20. Філософсько-теологічна система Фоми Аквінського.
- •21. Антропоцентризм філософського мислення епохи Відродження.
- •22. Натурфілософія відродження. Пантеїстична онтологія Кузанського. Природничо-наукова думка.
- •23. Соціально-філософська і політична доктрина н.Макіавеллі та гуманістичний ідеал справедливого суспільства т.Мора та т.Компанелли.
- •23*. Особливості розвитку філософії Нового часу (17-18ст) в Європі. Формування нової парадигми філософування.
- •24. Натуралістична антропологія ф.Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розуміння причин помилок у пізнанні (за працею “нОвий Органон”.
- •25. Раціоналізм р.Декарта (за працею “Начала філософії”).
- •25*. Філософія Нового часу. Емпіризм Бекона і раціоналізм Декарта.
- •26. Вчення про субстанцію б.Спінози. Сенсуалізм Дж.Локка.
- •27. Діяльно-творча основа буття у філософії й.Фіхте. Філософія тотожності в.Шелігна
- •29. Філософія Просвітництва в Європі. Французький матеріалізм 18ст.
- •30. Філософія і.Канта “Коперніковський переворот”, здійснений ним в теорії пізнання. Етика і.Канта.
- •32. Антропологічний матеріалізм. Фейєрбаха
- •33. Марксистська філософія. Матеріалістичне бачення історії. Неомарксизм.
- •34. Некласичні філософські вчення 19ст. “Філософія життя”. Психоаналіз в.Фрейда.
- •35. Сучасна антропологічна філософія (Шеллер, Шарден, Леві-Строс). Філософія позитивізму. Неопозитивізм.
- •36. Філософія екзистинціалізму (м.Хайдеггео, ж.-п.Сартр, а.Камю, к.Ясперс.) Засновником філософії екзистенціалізму вважають німецького філософа м.Хайдеггера 19ст.
- •37. Сучасна релігійна філософія. Неотомізм. Персоналізм. Теярдизм.
- •38. Позитивізм та його різновиди.
- •39. Українська національна ментальність та її відображення у філософській думці України.
- •40. Передумови і джерела формування філософського мислення в Київській Русі. Вплив прийняття християнства на світогляд києво-руського суспільства.
- •42. Філософсько-гуманістична думка українського ренесансу (хv—хvіі ст.) творчість ю.Дрогобича, с.Оріховського, п.Русината 1н.
- •43. Філософський зміст української полемічної літератури. Творчість
- •44. Києво-могилянська академія та її роль у розвитку науки, культури і філософії в україні
- •45. Характер філософських ідей в курсах Києво-Могилянської академії. Проблеми теорії пізнання і логіки. Уявлення про людину та її моральний світ.
- •46. Філософія просвітництва в Україні. Філософсько-соціологічні погляди с.Шада, в.Каразіна, і. Рижського, п. Лодія, я. Козельського.
- •47. Г.Сковорода – просвітитель, викривач соціального зла.
- •48. Філософська концепція Сковороди. Вчення про три світи 1 дві натури. Ідеї сродної праці і нерівної рівності.
- •49. Розвиток реформаційних та гуманістичних ідей в братських школах та Острозькому культурно-освітньому. Центрі. Творчість і.Вишенського.
- •50. Романтизм як філософська концепція світобачення. Особливості українського романтизму.
- •51. Українська національна ідея, її витоки і основні напрямки.
- •52. Проблеми людини і нації в творчості Кирило - Мефодівське товариства. М.Костомаров, п.Куліш
- •53. Філософія серця» п. Юркевича
- •54. Антропоцентризм філософського мислення т. Шевченка.
- •55. Соціально-філософські ідеї м.Драгоманова.
- •56. Академічна філософія кінця XIX—XX ст.
- •57. Філософсько-соціологічні погляди і. Франка. Філософія української ідеї у його творчості.
- •58. Академічна філософія кінця XIX—XX ст.
- •59. Історіософія м.Грушевського.
- •60. Концепція національної еліти в історіософії в. Лепинського і політології Донцова.
- •60.* Соціально-філософські погляди м.Грушевького, в.Винниченка, в.Липинського, д.Донцова
- •61. Розвиток української філософії у діаспорі (чижевський, кульчицький. Лисак-рудницький)
- •62. Поняття матерії
- •63. Буття як філософська проблема. Основні форми буття
- •64. Простір і час – форми існування матерії. Гуманістичний вимір простору і часу.
- •65. Пізнання як процес ідеального освоєння дійсності. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Форми пізнавальної діяльності.
- •66. Особливості наукового пізнання. Його основи.
- •67. Методи наукового пізнання.
- •68. Методи наукового пізнання.
- •69. Форми наукового пізнання (факт, гіпотеза, закон, теорія, концепція)
- •70. Генезис науки і закономірності її розвитку
- •71. Методологічна єдність і багатоманітність сучасної науки. Взаємодія наук як фактор їх розвитку
- •72. Анатомія науки. Наукові знання і науковий метод, їх структура
- •73. Загальні принципи та концептуальні засади наукового дослідження, їх філософське підґрунтя.
- •74. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні. Форми пізнавальної діяльності.
- •75. Сучасна антропологічна філософія (Шеллер, Шарден, Леві-Строс).
- •76. Суспільна та індивідуальна свідомість. Форми суспільної свідомості.
- •77. Творча активність свідомості. Освіта і виховання як необхідні умови освоєння духовних цінностей і творчої діяльності.
- •78. Закон взаємного переходу кількісних та якісних змін.
- •79. Закон єдності та боротьби протилежностей
- •80. Закон заперечення заперечення
- •81. Суспільство як система. Його структура.
- •82. Погляди на майбутнє суспільства. Соціальне прогнозування, його методи і типи.
- •83. Соціальна сфера та соціальна структура суспільства
- •84. Філософський аспект походження людини. Біологічне і соціальне в людині.
- •85. Природні умови існування людини. Поняття природи. Біологічне і соціальне в людині.
- •86. Духовна діяльність, її особливості. Поняття духовності. Дух і душа.
- •87. Життєвий світ як культура. Поняття культури.
- •88. Політична система, її структурні елементи і функції. Держава.
- •89. Суспільне виробництво, його структура. Людина як основа, мета і засіб виробництва.
- •90. Характер законів функціонування та розвитку суспільства. Суспільні закономірності і людська діяльність.
- •91. Особа і суспільство. Людина, індивід, особистість.
- •92. Рушійні сили та суб’єкти суспільного розвитку.
- •93.Цінності та їх роль у житті людини та суспільства.
- •94. Історія суспільства, її суб’єкт. Проблема спрямованості історичного процесу.
- •95. Глобальні проблеми людства
- •96. Світові та локальні релігії. Релігійні конфесії в Україні.
95. Глобальні проблеми людства
Сучасну західну цивілізацію переважно визначають за її способом освоєння світу і тому називають індустріальною (або постіндустріальною).
Індустріальне виробництво характеризується широким використанням машинної техніки як традиційної, так і нетрадиційної: автоматів, роботів, комп'ютерів. Ефективність такого виробництва набагато вища від ручної праці, тому сучасне індустріальне виробництво здатне не лише забезпечити задоволення основних
Глобальні проблеми сучасності: Соціально-політичні, Проблеми людини, Соціально-економічні, Соціально-екологічні.
Глобальними їх назвали саме тому, що вони охоплюють та затор-кують певною мірою усе людство, усю земну кулю ("глобус" з латини — куля). У зв'язку з цим і розв'язувати їх може лише все людство або, принаймні, більшість його.
Соціально-екологічні проблеми - це проблеми, пов'язані з порушенням унаслідок людської діяльності рівноваги в геологічних, біохімічних процесах Землі та біосфери загалом. До комплексу екологічних проблем входять:
- забруднення довкілля; воно настільки інтенсивне, що на Землі сьогодні майже немає екологічно чистих рік; до того ж забруднені не лише ґрунти, водоймища, атмосфера, а й космічний простір навколо планети;
- знищення лісів, зеленого шару Землі, через що відбулися зміни у водообмінних процесах планети, у температурному режимі на її поверхні; сучасна наука занепокоєна появою "парникового ефекту" в земній атмосфері, коли внаслідок виробничої діяльності відбувається підвищення загальної температури: це загрожує таненням полярних льодів і відчутним підвищенням рівня води у Світовому океані;
Серед глобальних соціально-економічних проблем актуалізуються енергетична проблема і проблеми, пов'язані з хімічним виробництвом.
Глобальні соціально-економічні проблеми: ресурсів (енергетичних, сировинних), продовольча, демографічна, економічна відсталість значної кількості країн. Відомо, що ефективність сучасного виробництва перебуває у прямопропорційній залежності від рівня енергоозброєності праці. Але саме виробництво енергії є чи не найбільш екологічно небезпечним: теплові станції викидають у повітря тисячі тонн отруйних газів та твердих пилових відходів. Ядерні станції небезпечні через радіацію, а також необхідність захоронення відходів ядерного палива. Енергетика також є найпотужнішим чинником створення "парникового ефекту”. Намагання використовувати природні джерела енергії (сонячне випромінювання, вітер, припливи) поки що неефективні.
Загострились також проблеми, пов'язані з хімічним виробництвом, із створенням різного роду штучних матеріалів, Без останніх неможливі ні сучасне виробництво, ні сучасні медицина та обчислювальна техніка. Але штучні матеріали не піддаються природній утилізації, а тому створюють небезпеку для довкілля та здоров'я людини.
Демографічна проблема пов'язана з перенаселенням певних регіонів Землі. Загалом населення планети збільшується відчутними темпами. Тому виникають проблеми забезпечення людства продовольством, житлом, одягом, медичним обслуговуванням, проблеми, пов'язані з легальною та нелегальною еміграцією.
Серед глобальних, соціально-політичних проблем на перший план висуваються проблеми війни та миру, зумовлені нагромадженням зброї масового знищення людини. Хоча після розпаду СРСР за умов відсутності протистояння двох світових соціальних систем загроза
світової ядерної війни ніби відсунулась на другий план, проте, вона не зникла. Ніхто не гарантує людству захист від ядерного шантажу, політичного авантюризму як із боку певних політичних режимів, так і певних злочинних груп і навіть одинаків. Крім того, такої зброї нагромаджено так багато, що серйозну загрозу становить її зберігання; знищення її — складна і дорога процедура.
Крім того, до глобальних проблем сучасної цивілізації належать проблеми людини, тобто такі, що пов'язані з масовим розповсюдженням деяких хвороб (СНІД, онкологічні, серцево-судинні захворювання, діабет та ін.); проблеми збереження культурної спадщини людства, взаємин між людьми, матеріальної і духовної незабезпеченості життя, обмеження прав і свобод громадян, боротьби з міжнародним тероризмом, наркомафією та ін.
