5. Використання неологізмів та запозичень

Неологізми – слова, що позначають нові поняття і предмети. Неологізми поділяються на дві групи:

– слова, які стали термінами;

– неологізми-професіоналізми.

Неологізми першої групи доцільно використовувати в діловій мові. Це слова типу телефакс, супутникова інформація, прес-секретар та ін.

Неологізми другої групи не варто вживати в офіційній діловій мові, якщо в українській є їх прямі відповідники усталеного традиційного значення: екстраординарність – особливість, ексклюзивний – виключний, пролонгація – продовження.

Поради щодо вживання неологізмів, іншомовних слів у діловій мові та в науковому стилі:

– не слід використовувати іншомовні слова, якщо в українській мові є їхні прямі відповідники;

– треба використовувати іншомовні слова лише в тому значенні, у якому вони зафіксовані у сучасних словниках;

– не можна використовувати в одному документі іншомовне слово та його український відповідник.

Лекція 6 морфологічні норми сулм

6.1 Поняття про морфологічні норми. Види порушення морфологічних норм

Морфологічні норми регулюють правильність вибору морфологічної форми слова і варіантів її поєднання з іншими словами.

Види порушення морфологічних норм:

1. Вживання іменника у невідповідній формі роду, числа і відмінка. Наприклад: чотири фірми із Санкт-Петербургу, біла тюль, ця собака.

2. Ненормативне ступенювання прикметників: це самий вигідний контракт; перша пропозиція була більш вигідніша; це були найбільш прийнятніше умови.

3. Некоректне вживання особового займенника. Наприклад: Багато пропозицій подали робітники цеху № 3. Реалізація їх допоможе зменшити вартість будівельно-монтажних робіт.

4. Неправильна граматична форма іменника у складі кількісно-іменних сполук: відстань між станціями сорок чотири з половиною кілометра; площа земельної ділянки 44,3 гектари.

5. Вживання ненормативних форм дієприкметника та дієприслівника: кошти, отримуємі від реалізації конфіскованого майна, перераховуються до державного бюджету; вкладая кошти у навчання працівників сьогодні, фірма досягне визначних успіхів у майбутньому.

6. Вживання невідповідного прийменника та сполучника: улітку відпочивало біля 80% працівників фірми; тут ви матимете консультації по всіх питаннях; відповідь потрібно надіслати не пізніше чим за 10 днів до наради.

7. Контамінація (накладання) парних сполучників: трудовий договір може розриватися не тільки з ініціативи працівника, скільки з ініціативи адміністрації; що більше ти працюватимеш, тим більше пільг матимеш.

6.2 Складні випадки вживання граматичних форм іменника

6.2.1 Закінчення іменників чоловічого роду в родовому відмінку однини

У родовому відмінку однини іменники другої відміни залежно від їх значення мають закінчення а, я або у, ю.

Закінчення а, я мають:

Назви осіб, власні імена та прізвища; назви тварин і дерев; назви предметів; назви населених пунктів; назви мір довжини, ваги, часу (грама, метра, процента); назви грошових знаків (долара, фунта стерлінгів); числові назви (десятка, мільйона, мільярда); терміни іншомовного походження, які означають конкретні предмети, геометричні фігури (конуса, радіуса, сегмента, сектора, синуса).

Закінчення у, ю мають іменники чол. роду, коли вони означають:

Речовину, масу, матеріал; збірні поняття; назви будівель, споруд, приміщень та їх частин: заводу, магазину, універмагу; назви установ, закладів, організацій: інституту, університету; назви почуттів, процесів, станів, властивостей (достатку, експорту, інтересу, моменту, ритму); більшість складних безсуфіксних слів (рукопису, трубопроводу); переважна більшість префіксальних іменників (випадку, вислову, заробітку, запису, прибутку); назви озер, гір, островів, півостровів, країн, областей: Чаду, Кіпру, Криту, Сибіру, Кавказу, Китаю.