- •Нелінійні моделі та аналіз складних систем Навчальний посібник
- •Глава 1. Модель, моделювання, прогнозування і управління 20
- •Глава 2. Елементи теорії систем і системний аналіз. Синергетичний підхід 66
- •Глава 3. Рівняння і аналіз складних систем 115
- •Глава 4. Елементи теорії стійкості систем 167
- •Глава 5. Моделювання і аналіз соціально-економічних систем 195
- •Глава 1. Модель, моделювання, прогнозування і управління 20
- •Глава 6. Синергетичне моделювання і управління складними системами 234
- •Глава 7. Елементи теорії хаосу і хаотичної динаміки. Фрактали 260
- •Глава 1. Модель, моделювання, прогнозування і управління 20
- •Глава 2. Елементи теорії систем і системний аналіз. Синергетичний підхід 66
- •Глава 2. Елементи теорії систем і системний аналіз. Синергетичний підхід 66
- •Глава 3. Рівняння і аналіз складних систем 115
- •Глава 3. Рівняння і аналіз складних систем 115
- •Глава 4. Елементи теорії стійкості систем 167
- •Глава 4. Елементи теорії стійкості систем 167
- •Глава 5. Моделювання і аналіз соціально-економічних систем 195
- •Глава 5. Моделювання і аналіз соціально-економічних систем 195
- •Глава 6. Синергетичне моделювання і управління складними системами 234
- •Глава 6. Синергетичне моделювання і управління складними системами 234
- •Глава 7. Елементи теорії хаосу і хаотичної динаміки. Фрактали 260
- •Глава 7. Елементи теорії хаосу і хаотичної динаміки. Фрактали 260
- •Передмова
- •Розділ і моделювання та системний аналіз динамічних процесів
- •Глава 1. Модель, моделювання, прогнозування і управління
- •1.1. Поняття моделей і моделювання
- •1.2. Класифікація засобів моделювання
- •1.3. Поняття економічної системи і принципи її моделювання
- •1.4. Етапи економіко-математичного моделювання
- •1.5. Основні принципи опису виробничо-технологічного рівня економічних систем
- •1.6. Загальний вид математичних моделей та основні напрямки їхнього аналізу
- •1.7. Класифікація економіко-математичних моделей
- •1.8. Моделювання еколого-економічного управління виробничою системою в умовах нестабільності
- •1.9. Деякі принципи моделювання складних систем
- •1.10. Новий підхід до прогнозування поведінки складних систем і катастрофічних процесів (русла і джокери)
- •1.11. Моделювання та управління ризиком
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 2. Елементи теорії систем і системний аналіз. Синергетичний підхід
- •2.1. Історія розвитку теорії систем і системного аналізу
- •2.3. Наукові напрямки системного аналізу
- •2.4. Система, її структура і функціонування
- •Типи системних задач залежно від ситуації
- •2.5. Синергетичний підхід в аналізі складних систем
- •Розділ іі математичні основи нелінійної динаміки і аналізу складних систем
- •Глава 3. Рівняння і аналіз складних систем
- •3.1. Моделі і аналіз нелінійних динамічних систем
- •3.1.1. Системи звичайних диференційних рівнянь
- •3.1.1.1. Основні визначення і теореми
- •3.1.1.2. Особливі точки та їхнє інваріантне різноманіття
- •Стійкість визначається нелінійними членами
- •3.1.1.3. Періодичні та неперіодичні розв’язки, граничні цикли та інваріантні тори
- •3.1.2. Аналіз нелінійної системи з дискретним часом
- •3.1.3. Використання теорії різницевих рівнянь для моделювання процесу мобілізації
- •3.1.4. Основи теорії диференційних рівнянь
- •3.2. Нелінійні моделі складних систем з хаотичною динамікою (стислий огляд)
- •Глава 4. Елементи теорії стійкості систем
- •4.1. Аналіз нелінійних економічних систем, що розвиваються
- •4.1.1. Основні дослідження стійкості нелінійних динамічних систем
- •4.1.2. Якісний аналіз економічної системи, що знаходиться під впливом новітніх інформаційних технологій (ніт)
- •4.2. Елементи теорії структурної динаміки
- •4.2.1. Основи теорії катастроф
- •Збурення Збурення Збурення Збурення Збурення Збурення Збурення Збурення збурення збурення
- •4.2.2. Біфуркації на фазовій площині
- •4.2.3. Дисипативні структури і. Пригожина
- •Розділ ііі моделі та аналіз складних процесів і систем
- •Глава 5. Моделювання і аналіз соціально-економічних систем
- •5.1. Деякі базові математичні моделі та їхнє застосування в дослідженні соціально-економічних процесів
- •5.1.1. Модель Мальтуса
- •5.1.2. Логістична модель
- •5.1.3. Експоненційна модель з відловом
- •5.1.4. Логістична модель з відловом
- •5.1.5. М’яка логістична модель з відловом
- •5.1.6. Модель Лотки–Вольтерра
- •5.2. Приклад моделювання і аналізу соціально-економічних процесів
- •5.2.1. Стійкість ринкових механізмів
- •5.2.2. Народження хаосу
- •5.3. Елементи теорії м’якого моделювання
- •5.3.1. Модель війни або битви
- •5.3.2. Оптимізація як шлях до катастрофи
- •5.3.3. Жорсткі моделі як шлях до помилкових передбачень
- •5.3.4. Небезпека багатоступеневого управління
- •5.3.5. Математичні моделі «перебудови» в срср
- •5.3.6. Математика і математична освіта у сучасному світі
- •5.4. Моделі нелінійної економічної динаміки з урахуванням швидкості встановлення змінних
- •5.4.1. Окремі моделі нелінійної економічної динаміки
- •5.4.2. Узагальнена модель динаміки економіки
- •Глава 6. Синергетичне моделювання і управління складними системами
- •6.1. М’яке нелінійне управління: синергетичний підхід в управлінні
- •6.2. Глобальне моделювання і аналіз світової динаміки
- •6.2.1. Модель світової динаміки Форрестера
- •6.2.1. Глобальна модель динаміки Месаровіча–Пестеля (м–п-модель)
- •6.2.2. Феноменологічна макромодель світової динаміки і стійкого розвитку
- •Глава 7. Елементи теорії хаосу і хаотичної динаміки. Фрактали
- •7.1. Теорія динамічного хаосу та її застосування
- •7.1.1. Динамічний хаос
- •7.1.2. Економічний хаос у детермінованих системах
- •7.1.2.1. Хаос у детермінованих системах
- •7.1.2.2. Економічний хаос у дискретній системі
- •7.1.2.3. Аперіодичне оптимальне економічне зростання
- •7.1.2.4. Динаміка міст – система Лоренца (приклад застосування)
- •7.1.2.5. Хаос у моделі міжнародної економіки
- •7.1.2.6. Хаос і економічне прогнозування
- •7.1.2.7. Деякі критерії класифікації атракторів
- •7.1.3. Дивні атрактори
- •7.1.4. Динамічний хаос і обмеження області прогнозу
1.7. Класифікація економіко-математичних моделей
Математичні моделі економічних процесів і явищ більш коротко можна назвати економіко-математичними моделями. Для класифікації цих моделей використовуються різні критерії.
За цільовим призначенням економіко-математичні моделі поділяються на: теоретико-аналітичні, що використовуються в дослідженнях загальних властивостей і закономірностей економічних процесів, і прикладні, які застосовуються для розв’язання конкретних економічних задач (моделі економічного аналізу, прогнозування, управління).
Економіко-математичні моделі можуть застосовуватися для дослідження різних аспектів народного господарства (зокрема його виробничо-технологічної, соціальної, територіальної структур) та його окремих частин.
За економічними процесами, що досліджуються, можна виділити: моделі народного господарства в цілому і моделі його підсистем – галузей, регіонів і т. ін.
За змістовною проблематикою: комплекси моделей виробництва, споживання, формування і розподілу прибутків, трудових ресурсів, ціноутворення, фінансових зв’язків і т. ін.
Зупинимося більш докладно на характеристиці таких класів економіко-математичних моделей, з якими пов’язані найбільші особливості методології та техніки моделювання.
Відповідно до загальної класифікації математичних моделей, вони підрозділяються на функціональні і структурні, а також включають проміжні форми (структурно-функціональні). У дослідженнях на народногосподарському рівні частіше застосовуються структурні моделі, оскільки для планування та управління велике значення мають взаємозв’язки підсистем. Типовими структурними моделями є моделі міжгалузевих зв’язків. Функціональні моделі широко використовуються в економічному регулюванні, коли на поведінку об’єкта («вихід») впливають шляхом зміни «входу». Прикладом може служити модель поведінки споживачів в умовах товарно-грошових відносин. Той самий об’єкт може описуватися одночасно і структурною, і функціональною моделлю. Так, наприклад, для планування окремої галузевої системи використовується структурна модель, а на народногосподарському рівні кожна галузь може бути представлена функціональною моделлю.
Вище вже наводилися відмінності між моделями дескриптивними і нормативними. Дескриптивні моделі відповідають на запитання «Як це відбувається?» або «Як це найімовірніше може розвиватися далі?», тобто вони тільки пояснюють факти, що спостерігаються, або дають імовірний прогноз.
Нормативні моделі відповідають на запитання «Як це повинно бути?», тобто передбачають цілеспрямовану діяльність. Типовим прикладом нормативних моделей є моделі оптимального планування, що формалізують тим чи іншим способом мету економічного розвитку, можливості та засоби її досягнення. Застосування дескриптивного підходу в моделюванні економіки пояснюється необхідністю емпіричного виявлення різних залежностей в економіці, встановлення статистичних закономірностей економічної поведінки соціальних груп, вивчення ймовірних шляхів розвитку якихось процесів за умов, що не змінюються або відбуваються без зовнішніх впливів.
Прикладами дескриптивних моделей є виробничі функції та функції купівельного попиту, побудовані на основі обробки статистичних даних. Чи є економіко-математична модель дескриптивною чи нормативною, залежить не тільки від її математичної структури, а й від контексту використання цієї моделі. Наприклад, модель міжгалузевого балансу є дескриптивною, якщо вона застосовується для аналізу пропорцій минулого періоду. Але ця ж математична модель стає нормативною, коли використовується для розрахунків збалансованих варіантів розвитку народного господарства, що задовольняють кінцеву потребу суспільства при планових нормативах виробничих витрат. Багато економіко-математичних моделей поєднують ознаки дескриптивних і нормативних моделей.
Типовою є ситуація, коли нормативна модель складної структури поєднує окремі блоки, які є приватними дескриптивними моделями. Наприклад, міжгалузева модель може містити функції купівельного попиту, що описують поведінку споживачів при зміні доходів. Схожі приклади характеризують тенденцію ефективного поєднання дескриптивного і нормативного підходів до моделювання економічних процесів. Дескриптивний підхід широко застосовується в імітаційному моделюванні.
За характером відображення причинно-наслідкових зв’язків розрізняють моделі жорстко детерміновані та моделі, що враховують випадковість і невизначеність. Необхідно розрізняти невизначеність, що описується імовірнісними законами, і невизначеність, для опису якої закони теорії ймовірностей не застосовуються. Другий тип невизначеності значно складніший для моделювання (теорія ігор).
За способами відображення фактора часу економіко-математичні моделі поділяються на статичні та динамічні. У статичних моделях усі залежності належать до одного моменту або періоду часу. Динамічні моделі характеризують зміни економічних процесів у часі.
За тривалістю розглянутого періоду часу розрізняються моделі короткострокового (до року), середньострокового (до 5-ти років), довгострокового (10–15 і більше років) прогнозування і планування. Сам час в економіко-математичних моделях може змінюватись або безупинно, або дискретно.
Моделі економічних процесів надзвичайно різноманітні за формою математичних залежностей. Особливо важливо виділити клас лінійних моделей, які найбільш зручні для аналізу та обчислень і отримали внаслідок цього велике поширення. Відмінності між лінійними і нелінійними моделями істотні не тільки з математичної точки зору, а й у теоретико-економічному плані, оскільки багато залежностей в економіці мають принципово нелінійний характер, а саме:
ефективність використання ресурсів при збільшенні виробництва;
зміна попиту і споживання населення при збільшенні виробництва;
зміна попиту і споживання населення при зростанні доходів і т. ін.
Теорія «лінійної економіки» істотно відрізняється від теорії «нелінійної економіки». Від того, чи передбачаються множини виробничих можливостей підсистем (галузей, підприємств) опуклими або ж неопуклими, істотно залежать висновки про можливості поєднання централізованого планування і господарської самостійності економічних підсистем.
За співвідношенням екзогенних і ендогенних змінних, що включаються в моделі, останні можуть розподілятися на відкриті і закриті. Цілком відкритих моделей не існує; модель повинна містити хоча б одну ендогенну змінну. Цілком закриті економіко-математичні моделі, тобто ті, які не включають екзогенних змінних, трапляються винятково рідко; їхня побудова вимагає повного абстрагування від «середовища», тобто серйозного «огрубіння» реальних економічних систем, що завжди мають зовнішні зв’язки. Переважна більшість економіко-математичних моделей посідає проміжне положення і розрізняється за ступенем відкритості (закритості).
Для моделей народногосподарського рівня важливий розподіл на агреговані і деталізовані.
Залежно від того, чи містять народногосподарські моделі просторові фактори та умови, розрізняють моделі просторові і точкові.
Отже, загальна класифікація економіко-математичних моделей включає більше десяти основних ознак. З розвитком економіко-математичних досліджень проблема класифікації моделей, що застосовуються, ускладнюється. Поряд з появою нових типів моделей (особливо змішаних типів) і нових ознак їхньої класифікації здійснюється процес інтеграції моделей різних типів у більш складні модельні конструкції.
