Контрольні питання

1. Як можна знизити витрату електроенергії фекальних насосів головної каналізаційної насосної станції?

2. За якими характеристиками підбирається насосне встаткування каналізаційної насосної станції?

3. Охарактеризувати основні показники якості стічної води м. Херсона й зіставити їх із гранично-припустимими концентраціями ПДК (згідно дозволу СЕС).

4. Які способи знезаражування очищеної стічної води найбільш ефективні?

5. Як визначити технологічну схему каналізаційних очисних споруд? Основні конструктивні елементи показати на схемі каналізаційних очисних споруд.

6. Устаткування первинних відстійників.

7. Устаткування вторинних відстійників.

8. Устаткування аеротенків.

9. Типи диспергаторів, що використовуються в аеротенках.

10. Технологічна схема доочищення стічних вод.

11. Конструкція мулових площадок.

Рекомендована література

1. Нежлукченко В.М. Споруди на каналізаційній мережі та її облаштування /Навчально-методичний посібник до самостійної підготовки за кредитно-модульною системою навчання та виконання курсового проекту для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання за спеціальністю промислове та цивільне будівництво - Херсон: Колос, 2006.-50 с.

2. Нежлукченко В.М. Експлуатація каналізаційних мереж /Навчально-методичний посібник до самостійної підготовки за кредитно-модульною системою навчання та виконання курсового проекту для студентів 3 курсу денної та 4 курсу заочної форм навчання за спеціальністю промислове та цивільне будівництво”- Херсон: Колос, 2006.- 18 с.

3. Воронов Ю.В., Яковлев С.В. Водоотведение и очистка сточных вод / Учебник для вузов – М.: Изд. Ассоциации строит. вузов, 2006.- 704с.

4. ДБН В.2.5 - 75:2013. Каналізація. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування. - Київ: Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, 2013. -210с.

5. Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація: Підручник. - ”Кондор”, 2009. -288с.

Лабораторна робота № 12 Визначення оптимальної дози коагулянту.

2 год

Мета роботи: Визначити оптимальної дози коагулянту для видалення з із води завислих і колоїдних забруднень, що викликало її каламутність і забарвленість.

12.1. Загальні відомості

Коагуляція домішок води - це процес укрупнення колоїдних і завислих часток дисперсної системи за рахунок їхніх взаємодій і об'єднання в агрегати. Завершується цей процес відділенням агрегатів злиплих часток від рідкої фази і подальшим осаджуванням.

Дисперговані колоїдні й завислі частки домішок природних вод у більшості випадків несуть однаковий заряд, що обумовлює виникнення міжмолекулярних сил відштовхування й агрегатну стійкість. У технології очищення води передбачається часткове або повне видалення домішок, тому агрегатну стійкість часток прагнуть порушити, а заряд їх знизити до нуля або близьких до нього величин (11-15μВ). Для цього додають у воду електроліт (коагулянт) (табл. 12.1), який порушують агрегатну стійкість системи й утворюють пластівці гідроксидів, що сорбують частки домішок. При введенні в оброблювану воду, наприклад, сульфату алюмінію (Al₂(SO₄)³) відбувається дисоціація й гідроліз його молекул:

Al³⁺+3HCO ₃^- → Al(OH)₃↓+3CO₂

2Al³⁺+3CO₃^2-+3H₂O→ 2Al(OH)₃↓+3CO₂

Al³⁺+H₂O → Al(OH)₃↓+3H⁺

Завершення гідролізу здійснюється нейтралізацією кислотності природною води лугами води:

H⁺+HCO ₃^- →H₂О+CO₂↑

2H⁺+ CO₃^2-→ H₂О+CO₂↑

H⁺+OH^-→ H₂О

Якщо лужність води недостатня, то у воду додають вапно або соду.

Процес коагуляції залежить від ряду фізико-хімічних факторів: виду й дози реагентів, що вводяться, активної реакції середовища, її температури, лужності води, швидкості змішування й умов перемішування коагулянту з водою, сольового складу води, вивчення впливу яких необхідно при виборі раціональних методів підготовки питної і технічної води.