- •Х ерсонський державний аграрний університет Факультет водного господарства, будівництва й землевпорядкування
- •Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з дисципліни Водопостачання і водовідведення
- •Рекомендації до проведення лабораторних занять
- •Загальні правила роботи й техніка безпеки в лабораторії
- •3. Лабораторні роботи Лабораторна робота №1 Основні вимоги до джерел водопостачання
- •Теоретичне обґрунтування
- •Приклади виконання
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Вимоги до конструкції фільтрів:
- •Вибір типу фільтра й розмірів його прохідних отворів
- •Конструкції фільтрів
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Рекомендована література
- •Контрольні питання
- •Розрахунок водонапірної башти (приклад)
- •Загальні вказівки до проведення роботи
- •Рекомендована література
- •Лабораторна установка
- •Порядок проведення роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 6 Гідравлічне випробування трубопроводів
- •Матеріальне забезпечення
- •Загальні вказівки
- •Опис лабораторної установки
- •Порядок проведення роботи
- •Дослідження впливу повітря на результати гідравлічного випробування
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Арматура водопровідної мережі
- •Фасонні частини на мережі
- •Водопровідні колодязі
- •Порядок проведення деталювання
- •Порядок виконання роботи
- •Дослідження до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •8.2. Дослідження санітарно-хімічних показників якості води
- •8.2.1. Температура
- •8.2.2. Запах, смак і присмак
- •8.2.3. Прозорість
- •8.2.4. Забарвленість води
- •8.2.5. Оцінка придатності води
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 9 Конструкція і технологія очищення води на установці "Струмінь"
- •9.1. Призначення
- •9.2. Будова і принцип дії
- •9.3. Основні правила експлуатації установки
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 10 Трубопровідні системи внутрішнього водопроводу холодної води
- •Теоретичне обґрунтування Прийняті скорочення
- •Умовні позначення
- •Внутрішній водопровід будинків
- •Водопровідні труби
- •Фасонні деталі (фітинги)
- •Водопровідна арматура
- •Прилади
- •Устаткування
- •Господарсько-питний водопровід в1
- •Елементи в1
- •Уведення водопроводу
- •Водомірний вузол
- •Насосна установка
- •Розподільча мережа водопроводу
- •Водопровідні стояки
- •Матеріальне забезпечення
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 11 Вивчення роботи каналізаційної головної насосної станції і каналізаційних очисних споруд м. Херсона
- •Контрольні питання
- •Рекомендована література
- •Лабораторна робота № 12 Визначення оптимальної дози коагулянту.
- •12.1. Загальні відомості
- •12.2. Матеріальне забезпечення
- •12.3. Приготування реактиву
- •12.4. Визначення оптимальної дози коагулянту
- •Хід визначення
- •Контрольні питання
- •13.3. Приготування реактиву
- •Хід визначення
- •Контрольні питання
8.2. Дослідження санітарно-хімічних показників якості води
8.2.1. Температура
Вимірювання температури води й повітря під час відбору проб є невід'ємною частиною аналізу. Температура виміряється ртутним термометром з розподілом 0,1-0,5°С. Застосовується калібрований термометр або термометр, перевірений по каліброваному термометру.
Визначення температури роблять негайно після відбору або безпосередньо у водоймі. Для виміру служить ртутний термометр.
Температура води залежить від пори року й температури порід, з якими вона зустрічається. Вода з температурою 7-11°С має приємний і освіжаючий смак. Вода з високою температурою містять у собі мало розчинених газів, тому погано вгамовує спрагу і неприємна на смак.
8.2.2. Запах, смак і присмак
Запах і смак води залежать від температури, розчинених у воді газів і від складу домішок (табл. 8.2).
Таблиця 8.2 – Порівняльна таблиця граничної концентрації солей, які дають смакові відчуття
Сіль |
Концентрація, мг/дм3 |
|
Смак без чіткого представлення, ледь помітний |
Смак, який сприймається як поганий, |
|
NaСl |
150 |
500 - солений |
MgСl2 |
100 |
400 - гіркий |
MgSO4 |
200 |
500 - теж |
CaSO4 |
70 |
150 - в'язкий |
KCl |
350 |
700 - гіркий |
FeSO4 |
1,5 |
5 - залізистий |
MnCl2 |
2,0 |
4 - болотний |
FeCl2 |
0,3 |
0,5 - теж |
Причини запаху й смаку води обумовлюються присутністю, наприклад, сірководню й продуктів розпаду рослинних організмів, які утворюються під час цвітіння водойми, тобто масового розвитку завислих водоростей.
Приємний і освіжаючий смак води надають розчинені в ній гази (кисень і вуглекислота), а також невелика кількість гідрокарбонату кальцію.
Інтенсивність запаху й присмаку визначають органолептичним шляхом по п'ятибальній системі. Спочатку визначають характер запаху:
а) запах природного походження (від організмів, які живуть і вмирають у воді, від впливу берегів, дна, ґрунтів, зрубів, колодязів і т.д.);
б) запах штучного походження (від випадкового попадання промислових стічних вод, від обробки водопровідної води реагентами і т.д.).
Воду, яку досліджують, при температурі 15-20°С наливають у колбу із широким горлом місткістю 150-200 см3 на 2/3 її об’єму, накривають склом, струшують закриту колбу обертовими рухами, відкривають, втягують носом повітря з колби й для запахів І групи дають визначення згідно класифікації, наведеної в табл. 8.3.
Запахи ІІ групи називаються відповідно речовинам: фенольний, хлорфенольний, камфорний, бензиновий і т.д.
Запахи води, які піддаються хлоруванню, визначають через 30хв. після введення хлору.
Таблиця 8.3 – Визначення характеру запаху
Символ |
Характер запаху |
Приблизне походження запаху |
А |
Ароматичний |
Огірковий, квітковий |
Б |
Болотний |
Муловий, баговинний |
В |
Гнилий |
Фекальний, стічної води |
Д |
Дерев'яний |
Запах мокрої тріски, дерева |
З |
Землистий |
Прілий, свіжозораної землі |
Р |
Рибний |
Риб'ячого жиру, риби |
С |
Сірководневий |
Тухлих яєць |
Т |
Трав'яний |
Сіна |
Н |
Невизначений |
Запах природного походження, який не підлягає під попереднє визначення |
Оцінку інтенсивності запаху за балами (табл. 8.4) визначають:
при 20°С;
після нагрівання до 60°С.
Таблиця 8.4 – Оцінка інтенсивності запаху (у балах)
Бал |
Інтенсивність запаху |
Опис визначення |
||
0 |
Невідчутний |
Відсутність відчутного запаху. |
||
1 |
Дуже слабкий |
Запах, який визначається дуже досвідченим дослідником. |
||
2 |
Слабкий |
Запах, який не звертає увагу користувача, але такий, що можна помітити, якщо вказати на нього. |
||
3 |
Помітний |
Запах, який легко визначається й може дати привід ставитися до води з недовірою. |
||
4 |
Відчутний |
Запах, який звертає на себе увагу й робить воду непридатною для пиття. |
||
5 |
Дуже сильний |
Запах настільки сильний, що робить воду непридатної для пиття. |
||
Нагрівання проводиться в тій же колбі, закритій склом.
Виконання робіт з визначення запаху вимагає дотримання таких умов:
- повітря в приміщенні, де виконуються роботи, повинне бути без запахів;
- повинен бути відсутнім будь-який запах від рук або одягу спостерігача;
- та сама людина не повинна проводити визначення запаху протягом тривалого часу, бо наступає стомленість і звичка до запахів.
Смак і присмак визначають як за якістю, так і за інтенсивністю.
Розрізняють чотири види смаку: солоний, гіркий і кислий. Інші види смакових відчуттів називають присмаками. Смак і присмак визначають у сирій воді, за винятком води відкритих водойм і джерел, сумнівних у санітарному відношенні, смак води, яку досліджують після кип'ятіння й остигання до кімнатної температури, що фіксується в записі аналізу (смак і присмак кип'яченої води). Хлорована вода досліджується на смак через 30 хв. після введення в неї хлору.
Для визначення смаку й присмаку воду в кількості 15 см3 набирають у рот і тримають там кілька секунд, не ковтаючи її. Якісна характеристика присмаку визначається відповідно до ознак: хлорний, рибний, металевий та ін. Інтенсивність смаку й присмаку оцінюють за п'ятибальною системою, так само, як і запах.
