Література

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В. Медична та біологічна фізика: підручник для студ. вищих мед. (фарм.) навч. заклад. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 528 c.

3. Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія: підручник / Е.І. Личковський, В.О. Тіманюк, О.В. Чалий [та ін.]; за ред. Е.І. Личковського, В.О. Тіманюка. – Вінниця: Нова книга, 2014. – 464 с.

4. Личковський Е.І. Медична та біологічна фізика. Лабораторний практикум: посібник. – К.: Знання, 2012. – 415 с.

5. Булавін Л.А., Гречко Л.Г., Чалий О.В.. Медична фізика. Підручник. Том 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 482 с.

6. Булавін Л.А., Актан О.Ю., Забашта Ю.Ф., Свечнікова О.С., Сенчуров С.П. Медична фізика. Підручник. Том 2. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 326 с

7. Літнарович Р.М. Біофізика. Медична фізика, теоретична і прикладна фізика. Рівне: МЕГУ, 2011. – 208 с.

8. Лопушанський Я.Й. Збірник задач i запитань з медичної i біологічної фізики: навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 584 с.

9. Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 2011. – 54 c.

Модуль 3. Основи медичної фізики

Змістовий модуль 6. ЕЛЕКТРОДИНАМІКА. ОСНОВИ МЕДИЧНОЇ АПАРАТУРИ

Заняття №19 (лабораторне) електрографія органів і тканин. Вивчення роботи електрокардіографа

Актуальність теми: в результаті вивчення теми студенти засвоюють ряд термінів, понять, закономірностей і законів, які необхідні для розуміння фізичних основ електрокардіографії, що є одним із основних методів діагностики серцево-судинних захворювань.

Мета: в результаті проведення заняття студенти повинні: знати фізичні основи електрокардіографії; вміти користуватися електрокардіографом і електрокардіоскопом.

Питання, рекомендовані для повторення

1. Електричне поле і його характеристики.

2. Силові лінії і еквіпотенціальні поверхні електричного поля.

Основні питання теми заняття

1. Електрографія тканин і органів як метод дослідження.

2. Фізичні основи електрокардіографії:

• електричний диполь;

• потенціал і різниця потенціалів електричного поля диполя;

• теорія Ейнтховена.

3. Фізичні основи вектор-електрокардіографії.

4. Призначення, будова і принцип дії електрокардіографа і електрокардіоскопа.

Література

1. Конспект лекцій.

2. Чалий О.В. Медична та біологічна фізика: підручник для студ. вищих мед. (фарм.) навч. заклад. – Вінниця: Нова книга, 2013. – 528 c.

3. Біофізика. Фізичні методи аналізу та метрологія: підручник / Е.І. Личковський, В.О. Тіманюк, О.В. Чалий [та ін.]; за ред. Е.І. Личковського, В.О. Тіманюка. – Вінниця: Нова книга, 2014. – 464 с.

4. Личковський Е.І. Медична та біологічна фізика. Лабораторний практикум: посібник. – К.: Знання, 2012. – 415 с.

5. Булавін Л.А., Гречко Л.Г., Чалий О.В.. Медична фізика. Підручник. Том 1. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 482 с.

6. Булавін Л.А., Актан О.Ю., Забашта Ю.Ф., Свечнікова О.С., Сенчуров С.П. Медична фізика. Підручник. Том 2. – К.: ВПЦ “Київський університет”, 2011. – 326 с

7. Літнарович Р.М. Біофізика. Медична фізика, теоретична і прикладна фізика. Рівне: МЕГУ, 2011. – 208 с.

8. Лопушанський Я.Й. Збірник задач i запитань з медичної i біологічної фізики: навчальний посібник. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 584 с.

9. Лабораторні і медичні прилади та апарати. – Івано-Франківськ, 2011. – 54 c.

ІНСТРУКЦІЯ

до проведення лабораторної роботи

Завдання. 1. За допомогою імітатора електрокардіограм одержати на екрані електрокардіоскопа ЕКГ з різних відведень і замалювати їх вигляд. 2. За допомогою електрокардіографа ЕКIТ–04 записати ЕКГ у ІІ відведенні і визначити за нею величини потенціалів зубців P, Q, R, S і Т (у мВ), їх тривалість, а також частоту пульсу (ударів за хвилину).

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ РОБОТИ

І. ОДЕРЖАННЯ ЕЛЕКТРОКАРДІОГРАМИ ЗА ДОПОМОГОЮ

ІМІТАТОРА ЕКГ

ОПИС УСТАНОВКИ

Установка складається з портативного електронного імітатора ЕКГ, який за допомогою штатного кабелю відведень з’єднується з електрокардіоскопом, що використовується як пристрій відображення.

ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ РОБОТИ

1. Згідно інструкцій підготувати імітатор ЕКГ і електрокардіоскоп (ЕКСП) до роботи.

2. За допомогою кабелю відведень з’єднати ЕКСП з імітатором ЕКГ. Для цього один кінець кабелю підключити до розйому “☺” на правій стінці ЕКСП, а 5 штирів різного кольору, що знаходяться з другого кінця кабелю, вставити у відповідні за кольором 5 гнізд, які знаходяться на передній панелі імітатора ЕКГ.

3. Натиснути на ЕКСП кнопку першого відведення і, тримаючи деякий час палець на кнопці, що розташована з правого боку імітатора, замалювати вигляд одержаної ЕКГ.

4. Натискаючи на кнопки П, Ш, αVR, αVL, αVF, V одержати і замалювати ЕКГ вказаних відведень.

УВАГА! З метою продовження часу роботи гальванічного елемента, від якого живиться імітатор ЕКГ, не рекомендується без необхідності тримати кнопку натиснутою тривалий час.