Інструкція до проведення лабораторної роботи

Завдання. 1. Визначити коефіцієнт в’язкості водного розчину спирту капілярним віскозиметром і дослідити його залежність від концентрації розчину. 2. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу рідини методом відриву кільця. 3. За допомогою методу підняття рідини в капілярі вивчити концентраційну залежність коефіцієнта поверхневого натягу даного розчину.

Методика проведення роботи

Для визначення коефіцієнта в’язкості капілярним віскозиметром використовується капілярний віскозиметр ВК–4, флакони з дистильованою водою і водними розчинами спирту 24%, 48%, 96%.

Для визначення коефіцієнта поверхневого натягу методом підняття рідини в капілярі використовується набір капілярів різного діаметра, штатив з пробірками, заповненими розчином спирту різних концентрацій. Метод відриву кільця здійснюється за допомогою торсійних терезів, до коромисла яких підвішене на нитці тонке кільце. Кільце відривається від поверхні дистильованої води, яка знаходиться в невеликій посудині на підйомному столику.

Порядок виконання роботи і. Капілярний метод

1. Користуючись інструкцією до віскозиметра ВК–4, визначити коефіцієнт в’язкості розчину спирту заданої концентрації.

2. Одержані результати занести в табл. 6.

Таблиця 6

Концентрація водного розчину спирту	, мм	, мм	, мм	, мм
24 % 48 % 96 %

3. Розрахувати коефіцієнт в’язкості за формулою:

,

де η₀ = 1 сПз – коефіцієнт в’язкості дистильованої води (еталону);

– переміщення у капілярах, відповідно, води і досліджуваної рідини.

4. Обчислити похибки вимірювань і зробити висновок.

5. Вимірювання і обчислення (п. 1-4) виконати для розчинів спирту інших концентрацій.

6. Побудувати графік залежності величини коефіцієнта в’язкості розчину від його концентрації і зробити висновок.

Іі. Метод відриву кільця

1. Вивчити порядок роботи з торсійними терезами (див. технічний опис і інструкцію по використанню терезів ВТ–500).

2. Виміряти штангенциркулем діаметр d тонкого кільця.

3. Визначити за допомогою торсійних терезів вагу Q кільця.

4. Чашку з досліджуваною рідиною розташувати на підйомному столику і обережно підняти його до дотику кільця з поверхнею рідини. Досягти рівноваги терезів шляхом малих переміщень підйомного столика.

5. За допомогою терезів визначити величину сили F, прикладеної до кільця в момент його відриву від поверхні рідини.

6. Всі виміри виконати три рази і результати занести в табл. 7.

Таблиця 7

Досліджувана рідина	№ з/п	d, мм	Δd, мм	Q, мг	ΔQ, мг	F, мг	ΔF, мг
	1 2 3
Середнє значення

7. Визначити коефіцієнт поверхневого натягу за формулою:

.

8. Обчислити похибки вимірювань.

9. Порівняти одержаний результат з табличним значенням і зробити висновок.