- •Одеський державний медичний університет Кафедра акушерства і гінекології №1 методична розробка
- •I. За клініко-морфологічними ознаками:
- •II. За клінічним перебігом:
- •III. За станом компенсаторно-пристосувальних реакцій:
- •1. Визначення ступеня та характеру змін у самій плаценті.
- •2. Визначення стану плоду і фето-плацентарної системи.
- •I. В умовах стаціонару:
- •II. В умовах жіночої консультації:
- •Чинники ризику необхідності реанімації новонароджених
- •Загальна методологія оцінки стану новонародженої дитини під час реанімації
- •Наявність і адекватність самостійного дихання – основна ознака, що визначає необхідність надавати реанімаційну допомогу новонародженому
- •Оцінка кольору слизових оболонок і шкіри
- •Оцінка стану новонародженого за шкалою Апґар
- •Забезпечення прохідності дихальних шляхів
- •Киснева терапія
- •Техніка проведення кисневої терапії
- •Штучна вентиляція легень (швл) новонародженого реанімаційним мішком і маскою
- •Показання до проведення швл реанімаційним мішком і маскою
- •Використання додаткового кисню
- •Контроль ефективності швл
- •Непрямий масаж серця
- •Дії у разі неефективної реанімації
- •Припинення реанімації
- •Післяреанімаційна допомога
- •Загальні підходи до надання післяреанімаційної допомоги новонародженому
- •Дитина, якій надавали будь-яку первинну реанімаційну допомогу, не повинна залишатись в пологовому залі (операційній) без нагляду медичного персоналу.
- •Післяреанімаційна допомога новонародженим, яким проводили короткочасну швл
Одеський державний медичний університет Кафедра акушерства і гінекології №1 методична розробка
практичного заняття для студентів
Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»
МОДУЛЬ 3: Акушерство і гінекологія
Змістовий модуль №10 Перинатальна патологія
Заняття №36: Плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода. Патологія періоду новонародженості. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.
Курс 6 Факультет медичний
Обговорено та затверджено
на методичній нараді кафедри
« 30 » серпня 2013 р.
Протокол №1.
Зав. кафедри
Академік НАМН України,
д.мед.н., професор Запорожан В.М.
Одеса – 2013-2014 р.
Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»
МОДУЛЬ 3: Акушерство і гінекологія
Змістовий модуль №10 Перинатальна патологія
Заняття №36: Плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода. Патологія періоду новонародженості. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.
- 4 год
2. Актуальність теми
На підставі багатьох досліджень доведено, що здоров'я новонародженого в значній мірі визначається перебігом антенатального періоду. В даний час встановлено, що найбільш частою причиною порушень стану плода під час вагітності є плацентарна недостатність.
Плацентарна недостатність є основною причиною внутрішньоутробної гіпоксії, затримки росту і розвитку плоду, тому дуже важливо під час вагітності правильно оцінити функції плаценти і провести адекватну терапію її недостатності з метою пролонгації вагітності до терміну.
Рання діагностика вродженої патології плода та патології плаценти, а також своєчасна терапія патологічних змін забезпечує народження здорової дитини.
Знання сучасних методів діагностики антенатального періоду плода під час неускладненій вагітності сприяє виявленню патології плода на ранніх етапах перебігу вагітності.
У зв'язку із необхідністю зниження перинатальної захворюванності і смертності у всіх розвитих країнах світу була створена нова галузь медицини - перинатологія, покликана вивчати фізіологію і патологію плоду в анте- та інтранатальних періодах, а також немовлят першого тижня життя.
На підставі результатів багатьох досліджень доведено, що здоров'я немовля в значній мірі визначається плином антенатального періоду. В даний час встановлено, що найбільш частою причиною порушень стану плоду під час вагітності є плацентарна недостатність. Плацентарна недостатність є основною причиною внутрішньоутробної гіпоксії, затримки росту і розвитку плоду, тому дуже важливо під час вагітності правильно оцінити функцію плаценти і провести адекватну терапію її недостатності з метою пролонгування вагітності до терміну. Плацентарна недостатність, як правило, виявляється зниженням маточного- та фетоплацентарного кровообігу. На підставі результатів експериментально-клінічних досліджень розроблена оптимальна методика лікування плацентарної недостатності. Показано, що проведення комплексної терапії, що сприяє нормалізації маточно-плацентарного кровообігу, дозволяє зменшити число дітей, у яких відзначається внутрішньоутробна затримка розвитку і підвищити адаптаційні можливості немовляти.
Не зважаючи на те, що в даний час у різних галузях медицини досягнуті визначені успіхи в лікуванні периферичного кровообігу, в акушерській практиці ця проблема ще до кінця не вирішена.
3. Цілі заняття:
3.1. Загальні цілі: Ознайомитися з сучасним визначенням плацентарної дисфункції
3.2. Виховні цілі:
виховати у студентів відчуття гордості за внесок вітчизняних вчених в вивчення даної проблеми
сформувати у студентів відчуття правової відповідальності за пацієнток
Ознайомитися з деонтологічними принципами ведення хворих з даною патологією
Розвинути відчуття правової відповідальності лікаря за адекватно проведену терапію.
3.3. Конкретні цілі:
- знати:
1.Фiзiологiю сформованоi плаценти.
2.Фiзiологiю плода .
3.Кровоток плода та його адаптацiю до внеутробного життя.
4.Методи дiагностики функцiонального стану ФПК.
5.Функцii плаценти та ii складовi частини.
6.Будування послiду.
7. Знати визначення, етіологію і патогенез фето-плацентарної недостатності.
8. Знання класифікації фето-плацентарної недостатності.
9. Вміти правильно оцінити стан плода при плацентарної недостатності в залежності від ступеня збереження компенсаторних механізмів плаценти.
10. Вміти визначити доцільність проведення лікувальних заходів з метою корекції відхилення у розвитку плоду.
11. Вміти чітко прогнозувати перебіг вагітності і стан плоду в залежності від ступеня плацентарної недостатності.
12. Знати визначення, етіологію і патогенез дистрес-синдрому у плоду.
13. Знати визначення, етіологію і патогенез ЗВУ (ретардації, гіпотрофія плода.)
3.4. На основі теоретичних знань з теми:
- оволодіти методиками /вміти/:
Провести клінічну, лабораторну, інструментальну діагностику функціонального стану фетоплацентарного комплексу, огляд, вимірювання посліду.
4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інтеграція).
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
||
1 |
2 |
3 |
||
Анатомія |
- Анатомічні особливості жіночих статевих органів і жіночого таза |
|
||
Фізіологія |
- Фізіологія статевої системи жінки. - Нейрогуморальна регуляція репродуктивної функції жінки. - Фізіологічні зміни в організмі жінки в різні вікові періоди. |
|
||
Внутрішні хвороби |
- Вплив екстрагенітальної патології на плин вагітності та внутрішньоутробний розвиток плоду |
-Діагностувати екстрагенітальну патологію у вагітних жінок; - Проводити клінічну, лабораторну, інструментальну діагностику; - Інтерпретувати результати даних досліджень. |
||
Психологія |
- Деонтологічні і психологічні аспекти акушерства і гінекології |
- Діагностувати психосоматичні порушення у вагітних; - Правильно зібрати анамнез; - Володіти основами лікарської етики. |
||
Внутрішньопредметна інтеграція
|
||||
Адаптаційні зміни в організмі жінки під час вагітності |
- Зміни, виникаючі в ЦНС при настанні вагітності - Особливості зміни усіх видів обміну речовин - Особливості нейрогуморальної регуляції - Зміни гормонального статуса в організмі жінки під час вагітності |
|
||
Запліднення та ембріогенез.
Питання тератологii та медичної генетики
Методи анте- та інтранатального дослідження стану плоду Фізіологія періоду немовляти |
- Періоди розвитку плоду - Органогенез. Становлення функцій органів і систем плоду - Будівля плідних оболонок. Основні структурні елементи плаценти - Функціональна система мати- плід. Функції плаценти. - Плід у різні періоди внутрішньоутробного розвитку - Вплив на плід факторів навколишнього середовища - Вплив шкідливих звичок матері - Вплив професійних шкідливостей на розвиток плоду - Критичні періоди ембріогенеза. Тератогенез. - Критерії відхилень розвитку плоду в різний термін вагітності - Особливості адаптації немовляти до внутрішньоутробного життя |
Прогнозувати стан майбутньої дитини за даними дослідження
Визначити стан немовляти (шкала Апгар) |
||
Дисципліни |
Знати |
Вміти |
1 |
2 |
3 |
Анатомія |
Анатомічні особливості плаценти |
|
Фізіологія |
Функції плаценти |
|
Пропедевтика внутрішніх хвороб |
Зміна плаценти в залежності від виду екстрагенітальної патології |
Провести огляд, вимір послiду, клінічну, лабораторну, інструментальну діагностику функцiонального стану ФПК. |
Біохімія |
Вуглеводний обмін |
|
5. Зміст теми
Плацентарна дисфункція.
Плацента («дитяче місце») - це найважливіший і абсолютно унікальний орган, який існує тільки під час вагітності. Вона пов'язує між собою два організму - матері і плода, забезпечуючи його необхідними поживними речовинами.
При нормально, що протікає вагітності плацента розташовується в тілі матки за її задній (частіше) або передній стінці. Вона повністю формується до 15-16-му тижні вагітності, після 20-го тижня починається активний обмін через плацентарні судини. З 22 по 36 тиждень вагітності відбувається збільшення маси плаценти, і до 36 тижня вона досягає повної функціональної зрілості.
За зовнішнім виглядом плацента схожа на круглий плоский диск. До моменту пологів маса плаценти становить 500-600 г, діаметр - 15-18 см і товщину - 2-3 см. У плаценті розрізняють дві поверхні: материнську, що прилягає до стінки матки, і протилежну - плодову.
У нормі плацента разом з оболонками (послід) народжується через 10-15 хвилин після народження плода. Її уважно оглядають і відправляють на морфологічне дослідження. По-перше, дуже важливо переконатися в тому, що плацента народилася цілком (тобто на її поверхні відсутні пошкодження і немає підстав вважати, що шматочки плаценти залишилися в порожнині матки). По-друге, станом плаценти можна судити про перебіг вагітності (чи не було відшарування, інфекційних процесів і т.п.).
Функції плаценти:
1) через плаценту здійснюється газообмін: кисень проникає з материнської крові до плоду, а вуглекислий газ транспортується у зворотному напрямку.
2) плід одержує через плаценту живильні речовини, необхідні для його росту і розвитку. Необхідно пам'ятати, що багато речовин (алкоголь, нікотин, наркотичні засоби, багато хто лікарські препарати, віруси) легко проникають через неї і можуть надавати шкідливу дію на плід. Крім того, з її допомогою плід позбувається від продуктів своєї життєдіяльності.
3) плацента забезпечує імунологічний захист плода, затримуючи клітини імунної системи матері, які, потрапивши до плоду і розпізнавши в ньому чужорідний об'єкт, могли б запустити реакції його відторгнення. У той же час плацента пропускає материнські антитіла, які захищають плід від інфекцій.
4) плацента грає роль залози внутрішньої секреції і синтезує гормони (хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), плацентарний лактоген, пролактин і т.д.), необхідні для збереження вагітності, росту і розвитку плоду.
Плацентарна дисфункція / недостатність - клінічний синдром, зумовлений морфо-функціональними змінами в плаценті і порушенням її компенсаторно-пристосувальних можливостей. Причинами плацентарної дисфункції / недостатності можуть бути порушення дозрівання і формування плаценти у жінок з патологією ендометрію, оваріально-гіпофізарно і надниркових порушень, з попередніми абортами і звичним невиношуванням. У виникненні плацентарної дисфункції / недостатності велике значення мають прееклампсия, загроза переривання вагітності, переношування, ізосерологічна несумісність крові матері і плоду, генітальний інфантилізм, а також різна екстрагенітальна патологія (дисфункція кори надниркових залоз, цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін.) При цьому, спостерігається комплекс порушень транспортної, трофічної, ендокринної та метаболічної функції плаценти, що лежать в основі патології плода та новонародженого. Ступінь і характер впливу патологічних станів вагітних на плід визначається багатьма факторами: терміном вагітності, тривалістю впливу, станом компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі "мати-плацента-плід".
Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункціональними зміни, що виникають в результаті складної реакції плаценти і плода у відповідь на різні патологічні стани материнського організму. В основі даного синдрому лежать патологічні зміни в плодово-та / або матково-плацентарного комплексу з порушенням компенсаторно-пристосувальних механізмів на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях. При цьому порушуються транспортна, трофічна, ендокринна, метаболічна, антитоксична функції плаценти, що лежать в основі патології плода та новонародженого. Наявні дані вказують на неповноважність позначення захворювання термінами «фето- або матково-плацентарна недостатність», які не відображають повністю весь комплекс змін в системі мати-плацента-плід. Очевидно, тому в Міжнародній класифікації хвороб ВООЗ (МКХ-X перегляду, Женева, 1995) захворювання має лише одну назву - «плацентарна недостатність». Плацентарна ішемія і дисфункція / недостатність є пусковим ланкою в складній ланцюга патофізіологічних механізмів розвитку і прогресування прееклампсії. Стан фетоплацентарного комплексу при вагітності вивчається найбільш повно (гормональна функція, матково-плацентарний кровообіг, активність ферментів, ультразвукове сканування, дослідження амниотической рідини), особливо з урахуванням того, що плацента є єдиний орган, доступний для прижиттєвого патоморфологічного дослідження. Саме зміни фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з прееклампсією різного ступеня тяжкості дозволяють простежити стадійність формування плацентарної дисфункції / недостатності в рамках розвитку МОД / СПОН.
КЛАСИФІКАЦІЯ ПН:
