Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 3 Тема 36 Плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода .docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
503.8 Кб
Скачать

Одеський державний медичний університет Кафедра акушерства і гінекології №1 методична розробка

практичного заняття для студентів

Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»

МОДУЛЬ 3: Акушерство і гінекологія

Змістовий модуль №10 Перинатальна патологія

Заняття №36: Плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода. Патологія періоду новонародженості. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.

Курс 6 Факультет медичний

Обговорено та затверджено

на методичній нараді кафедри

« 30 » серпня 2013 р.

Протокол №1.

Зав. кафедри

Академік НАМН України,

д.мед.н., професор Запорожан В.М.

Одеса – 2013-2014 р.

Навчальна дисципліна «акушерство та гінекологія»

МОДУЛЬ 3: Акушерство і гінекологія

Змістовий модуль №10 Перинатальна патологія

Заняття №36: Плацентарна дисфункція, затримка розвитку плода. Патологія періоду новонародженості. Методи інтенсивної терапії та реанімації новонародженого.

- 4 год

2. Актуальність теми

На підставі багатьох досліджень доведено, що здоров'я новонародженого в значній мірі визначається перебігом антенатального періоду. В даний час встановлено, що найбільш частою причиною порушень стану плода під час вагітності є плацентарна недостатність.

Плацентарна недостатність є основною причиною внутрішньоутробної гіпоксії, затримки росту і розвитку плоду, тому дуже важливо під час вагітності правильно оцінити функції плаценти і провести адекватну терапію її недостатності з метою пролонгації вагітності до терміну.

Рання діагностика вродженої патології плода та патології плаценти, а також своєчасна терапія патологічних змін забезпечує народження здорової дитини.

Знання сучасних методів діагностики антенатального періоду плода під час неускладненій вагітності сприяє виявленню патології плода на ранніх етапах перебігу вагітності.

У зв'язку із необхідністю зниження перинатальної захворюванності і смертності у всіх розвитих країнах світу була створена нова галузь медицини - перинатологія, покликана вивчати фізіологію і патологію плоду в анте- та інтранатальних періодах, а також немовлят першого тижня життя.

На підставі результатів багатьох досліджень доведено, що здоров'я немовля в значній мірі визначається плином антенатального періоду. В даний час встановлено, що найбільш частою причиною порушень стану плоду під час вагітності є плацентарна недостатність. Плацентарна недостатність є основною причиною внутрішньоутробної гіпоксії, затримки росту і розвитку плоду, тому дуже важливо під час вагітності правильно оцінити функцію плаценти і провести адекватну терапію її недостатності з метою пролонгування вагітності до терміну. Плацентарна недостатність, як правило, виявляється зниженням маточного- та фетоплацентарного кровообігу. На підставі результатів експериментально-клінічних досліджень розроблена оптимальна методика лікування плацентарної недостатності. Показано, що проведення комплексної терапії, що сприяє нормалізації маточно-плацентарного кровообігу, дозволяє зменшити число дітей, у яких відзначається внутрішньоутробна затримка розвитку і підвищити адаптаційні можливості немовляти.

Не зважаючи на те, що в даний час у різних галузях медицини досягнуті визначені успіхи в лікуванні периферичного кровообігу, в акушерській практиці ця проблема ще до кінця не вирішена.

3. Цілі заняття:

3.1. Загальні цілі: Ознайомитися з сучасним визначенням плацентарної дисфункції

3.2. Виховні цілі:

  • виховати у студентів відчуття гордості за внесок вітчизняних вчених в вивчення даної проблеми

  • сформувати у студентів відчуття правової відповідальності за пацієнток

  • Ознайомитися з деонтологічними принципами ведення хворих з даною патологією

  • Розвинути відчуття правової відповідальності лікаря за адекватно проведену терапію.

3.3. Конкретні цілі:

- знати:

1.Фiзiологiю сформованоi плаценти.

2.Фiзiологiю плода .

3.Кровоток плода та його адаптацiю до внеутробного життя.

4.Методи дiагностики функцiонального стану ФПК.

5.Функцii плаценти та ii складовi частини.

6.Будування послiду.

7. Знати визначення, етіологію і патогенез фето-плацентарної недостатності.

8. Знання класифікації фето-плацентарної недостатності.

9. Вміти правильно оцінити стан плода при плацентарної недостатності в залежності від ступеня збереження компенсаторних механізмів плаценти.

10. Вміти визначити доцільність проведення лікувальних заходів з метою корекції відхилення у розвитку плоду.

11. Вміти чітко прогнозувати перебіг вагітності і стан плоду в залежності від ступеня плацентарної недостатності.

12. Знати визначення, етіологію і патогенез дистрес-синдрому у плоду.

13. Знати визначення, етіологію і патогенез ЗВУ (ретардації, гіпотрофія плода.)

3.4. На основі теоретичних знань з теми:

- оволодіти методиками /вміти/:

Провести клінічну, лабораторну, інструментальну діагностику функціонального стану фетоплацентарного комплексу, огляд, вимірювання посліду.

4. Матеріали доаудиторної самостійної підготовки (міждисциплінарна інте­грація).

Дисципліни

Знати

Вміти

1

2

3

Анатомія

- Анатомічні особливості

жіночих статевих органів і

жіночого таза

Фізіологія

- Фізіологія статевої системи жінки.

- Нейрогуморальна регуляція

репродуктивної функції жінки.

- Фізіологічні зміни в організмі

жінки в різні вікові періоди.

Внутрішні хвороби

- Вплив екстрагенітальної патології

на плин вагітності та

внутрішньоутробний розвиток плоду

-Діагностувати екстрагенітальну

патологію у вагітних жінок;

- Проводити клінічну,

лабораторну, інструментальну

діагностику;

- Інтерпретувати результати

даних досліджень.

Психологія

- Деонтологічні і психологічні

аспекти акушерства і

гінекології

- Діагностувати

психосоматичні порушення у

вагітних;

- Правильно зібрати анамнез;

- Володіти основами лікарської

етики.

Внутрішньопредметна інтеграція

Адаптаційні

зміни в організмі жінки під час вагітності

- Зміни, виникаючі в ЦНС при

настанні вагітності

- Особливості зміни усіх видів обміну речовин

- Особливості нейрогуморальної

регуляції

- Зміни гормонального статуса в

організмі жінки під час вагітності

Запліднення та

ембріогенез.

Питання

тератологii та

медичної генетики

Методи анте- та

інтранатального

дослідження

стану плоду

Фізіологія

періоду немовляти

- Періоди розвитку плоду

- Органогенез. Становлення

функцій органів і систем плоду

- Будівля плідних оболонок.

Основні структурні елементи

плаценти

- Функціональна система мати-

плід. Функції плаценти.

- Плід у різні періоди

внутрішньоутробного розвитку

- Вплив на плід факторів

навколишнього середовища

- Вплив шкідливих звичок матері

- Вплив професійних шкідливостей

на розвиток плоду

- Критичні періоди ембріогенеза.

Тератогенез.

- Критерії відхилень розвитку

плоду в різний термін вагітності

- Особливості адаптації немовляти до внутрішньоутробного життя

Прогнозувати стан майбутньої

дитини за даними дослідження

Визначити стан немовляти (шкала Апгар)

Дисципліни

Знати

Вміти

1

2

3

Анатомія

Анатомічні особливості плаценти

Фізіологія

Функції плаценти

Пропедевтика внутрішніх

хвороб

Зміна плаценти в залежності від виду екстрагенітальної патології

Провести огляд, вимір послiду, клінічну, лабораторну, інструментальну діагностику функцiонального стану ФПК.

Біохімія

Вуглеводний обмін

5. Зміст теми

Плацентарна дисфункція.

Плацента («дитяче місце») - це найважливіший і абсолютно унікальний орган, який існує тільки під час вагітності. Вона пов'язує між собою два організму - матері і плода, забезпечуючи його необхідними поживними речовинами.

При нормально, що протікає вагітності плацента розташовується в тілі матки за її задній (частіше) або передній стінці. Вона повністю формується до 15-16-му тижні вагітності, після 20-го тижня починається активний обмін через плацентарні судини. З 22 по 36 тиждень вагітності відбувається збільшення маси плаценти, і до 36 тижня вона досягає повної функціональної зрілості.

За зовнішнім виглядом плацента схожа на круглий плоский диск. До моменту пологів маса плаценти становить 500-600 г, діаметр - 15-18 см і товщину - 2-3 см. У плаценті розрізняють дві поверхні: материнську, що прилягає до стінки матки, і протилежну - плодову.

У нормі плацента разом з оболонками (послід) народжується через 10-15 хвилин після народження плода. Її уважно оглядають і відправляють на морфологічне дослідження. По-перше, дуже важливо переконатися в тому, що плацента народилася цілком (тобто на її поверхні відсутні пошкодження і немає підстав вважати, що шматочки плаценти залишилися в порожнині матки). По-друге, станом плаценти можна судити про перебіг вагітності (чи не було відшарування, інфекційних процесів і т.п.).

Функції плаценти:

1) через плаценту здійснюється газообмін: кисень проникає з материнської крові до плоду, а вуглекислий газ транспортується у зворотному напрямку.

2) плід одержує через плаценту живильні речовини, необхідні для його росту і розвитку. Необхідно пам'ятати, що багато речовин (алкоголь, нікотин, наркотичні засоби, багато хто лікарські препарати, віруси) легко проникають через неї і можуть надавати шкідливу дію на плід. Крім того, з її допомогою плід позбувається від продуктів своєї життєдіяльності.

3) плацента забезпечує імунологічний захист плода, затримуючи клітини імунної системи матері, які, потрапивши до плоду і розпізнавши в ньому чужорідний об'єкт, могли б запустити реакції його відторгнення. У той же час плацента пропускає материнські антитіла, які захищають плід від інфекцій.

4) плацента грає роль залози внутрішньої секреції і синтезує гормони (хоріонічний гонадотропін людини (ХГЛ), плацентарний лактоген, пролактин і т.д.), необхідні для збереження вагітності, росту і розвитку плоду.

Плацентарна дисфункція / недостатність - клінічний синдром, зумовлений морфо-функціональними змінами в плаценті і порушенням її компенсаторно-пристосувальних можливостей. Причинами плацентарної дисфункції / недостатності можуть бути порушення дозрівання і формування плаценти у жінок з патологією ендометрію, оваріально-гіпофізарно і надниркових порушень, з попередніми абортами і звичним невиношуванням. У виникненні плацентарної дисфункції / недостатності велике значення мають прееклампсия, загроза переривання вагітності, переношування, ізосерологічна несумісність крові матері і плоду, генітальний інфантилізм, а також різна екстрагенітальна патологія (дисфункція кори надниркових залоз, цукровий діабет, тиреотоксикоз та ін.) При цьому, спостерігається комплекс порушень транспортної, трофічної, ендокринної та метаболічної функції плаценти, що лежать в основі патології плода та новонародженого. Ступінь і характер впливу патологічних станів вагітних на плід визначається багатьма факторами: терміном вагітності, тривалістю впливу, станом компенсаторно-пристосувальних механізмів у системі "мати-плацента-плід".

Плацентарна недостатність (ПН) - синдром, обумовлений морфофункціональними зміни, що виникають в результаті складної реакції плаценти і плода у відповідь на різні патологічні стани материнського організму. В основі даного синдрому лежать патологічні зміни в плодово-та / або матково-плацентарного комплексу з порушенням компенсаторно-пристосувальних механізмів на молекулярному, клітинному і тканинному рівнях. При цьому порушуються транспортна, трофічна, ендокринна, метаболічна, антитоксична функції плаценти, що лежать в основі патології плода та новонародженого. Наявні дані вказують на неповноважність позначення захворювання термінами «фето- або матково-плацентарна недостатність», які не відображають повністю весь комплекс змін в системі мати-плацента-плід. Очевидно, тому в Міжнародній класифікації хвороб ВООЗ (МКХ-X перегляду, Женева, 1995) захворювання має лише одну назву - «плацентарна недостатність». Плацентарна ішемія і дисфункція / недостатність є пусковим ланкою в складній ланцюга патофізіологічних механізмів розвитку і прогресування прееклампсії. Стан фетоплацентарного комплексу при вагітності вивчається найбільш повно (гормональна функція, матково-плацентарний кровообіг, активність ферментів, ультразвукове сканування, дослідження амниотической рідини), особливо з урахуванням того, що плацента є єдиний орган, доступний для прижиттєвого патоморфологічного дослідження. Саме зміни фетоплацентарного комплексу у вагітних жінок з прееклампсією різного ступеня тяжкості дозволяють простежити стадійність формування плацентарної дисфункції / недостатності в рамках розвитку МОД / СПОН.

КЛАСИФІКАЦІЯ ПН: