ЗМІСТ Й ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ПРАКТИКИ
У ході педагогічної практики навчально-дослідницька робота студентів спрямована на виявлення ступеня готовності дітей, зокрема конкретного довільно обраного першокласника, до навчання в школі.
В ході практики студенти виступають у ролі спостерігачів та колективних помічників учителя перших класів: знайомляться з особливостями, організацією, змістом та методикою навчально-виховної роботи вчителя з учнями 1 класу в період початкової адаптації дітей до шкільних умов; ведуть педагогічні спостереження, збір даних, вчаться робити узагальнення.
Виконання індивідуальних завдань в ході практики "Перші дні дитини в школі" здійснюється під час навчально-дослідницької роботи студентів, що спрямована на виявлення ступеня готовності дітей до школи. Кожен студент отримує одне або декілька індивідуальному завдань, які активізують його діяльність, розширюють світогляд, сприяють росту, підвищують ініціативу і роблять проходження практики більш конкретним і цілеспрямованим. Матеріали, отримані студентом під час виникнення індивідуального завдання, можуть бути використані в подальшому для виконання курсової, дипломної роботи, для підготовки доповіді, статті або для іншої мети, узгодженою з цикловою комісією та базою практики.
Приблизний перелік індивідуальних завдань:
Діагностика психічного розвитку дітей.
Діагностика ступеня готовності дітей до школи.
3. Діагностика соціального розвитку дітей.
4. Діагностика фізичної готовності дітей до навчання в школі.
5. Діагностика мовної підготовки дітей до навчання в школі.
5.1. Вивчення рівня мовної комунікації.
5.2. Вивчення рівня зв'язного мовлення.
5.3. Вивчення словника дітей.
5.4. Вивчення граматичного стану мовлення.
6. Діагностика готовності дітей до навчання в школі з математики.
7. Діагностика трудових вмінь і навичок дітей.
8. Діагностика готовності до музичного навчання в 1 класі.
9. Діагностика готовності дітей до навчання образотворчому мистецтву.
10. Діагностика природознавчих знань дітей.
В житті кожної дитини, яка навчатиметься вчиться в школі, є складний і цікавий період - перші дні перебування в школі. У дитини різко змінюється соціальний статус і оточення, на перший план діяльності виступає інший вид, потіснивши гру. Практика "Перші дні дитини в школі" - відповідальний вид практики для майбутніх вчителів початкових класів, в процесі якої удосконалюється їх професійна підготовка.
В ході практики студенти мають можливість безперервно протягом першого тижня вересня спостерігати адаптацію дитини до нових умов навчання та виховання. Крім того, вони мають унікальну можливість ознайомитися з творчою лабораторією вчителя, його професійною індивідуальністю, з такими аспектами діяльності, що залишаються поза увагою майбутніх вчителів при проходженні інших видів практики. Кожний день практики має свої специфічні особливості.
Перший день
Студенти знайомляться з учнями, спостерігають за ними під час уроків. Практиканти допомагають вчителю в роботі з батьками першокласників: вивчають анкети для батьків, уточнюють відомості про склад сім'ї, домашні умови і можливості виховання і навчання дітей, характер підготовки дітей до школи та інше.
Завдання 1. Підготовка і проведення першого дня навчальних занять з першокласниками
Мета: ознайомлення практикантів з особливостями і труднощами організації першого дня занять з першокласниками.
Виконання завдання. При виконанні цих завдань педагогічної практики студентам варто звернути увагу на наступні питання:
Як пройшов перший день занять з першокласниками?
Чи проявляють діти на уроках і перервах організованість і дисциплінованість?
З якими правилами і нормами шкільного життя ознайомив дітей вчитель початкових класів?
Як швидко вчитель початкових класів налаштував контакт з дітьми? Як він цього досягнув?
Чи вдалося вчителеві початкових класів у перший день занять створити емоційно позитивне відношення дітей до навчальної діяльності? Яким чином він цього досягнув?
Другий день
При спостереженні за уроками і аналізі досліджуйте найбільш докладно їх організаційну специфіку. Для цього особливо зверніть увагу, перш за все, на наступне:
1. За допомогою яких засобів вчитель створює діловий настрій у дітей, яка мотивація дітей до навчання, з чого складається атмосфера ділового співробітництва на уроці, як можна охарактеризувати стиль вчителя у спілкуванні з учнями - авторитарний, демократичний, ліберальний.
2. Ступінь готовності до уроку класного приміщення (освітлення, чи провітрювався клас перед заняттям, ступінь чистоти, стан класної дошки, обладнання, технічні засоби навчання).
3. Ступінь готовності учнів до уроку(підручники, зошити, канцелярські приладдя, матеріали та інструменти для роботи на уроках праці та малювання).
4. В якому фізичному стані перебувають учні, чи включаються до роботи на уроці одразу, чи зберігають працездатність протягом всього заняття; якщо ні - то з якої причини (бадьорість, активність, допитливість, увага, бажання працювати на уроці, прагнення до ділового спілкування чи в'ялість, сонливість, пасивність на заняттях, небажання спілкуватись з однолітками, неуважність, прагнення бути в "затінку"). Якщо дитина не готова до уроку, на перерві тактовно і обережно намагайтесь поговорити з нею, підтримати, підбадьорити її, якщо можливо, надати допомогу.
Завдання 2. Протоколювання уроків у першому класі та їх психолого-педагогічний аналіз
Мета: вивчення методики підготовки і проведення уроків у першому класі в перший тиждень занять у школі.
Виконання завдання. Відвідуючи уроки у першому класі, студенти щоденно ведуть щоденник, у якому детально записують протоколи за наступною схемою:
Етапи уроку |
Зміст і аналіз педагогічної діяльності вчителя |
Зміст і аналіз навчально-пізнавальної діяльності учнів |
Методичні знахідки |
Зауваження |
|
|
|
|
|
Під час здійснення психолого-педагогічного аналізу уроку варто звернути увагу на такі питання:
Яка структура уроку? Наскільки раціонально розподілено вчителем початкових класів час між окремими його етапами?
Які методи навчання використовувались учителем початкових класів? Яка їх педагогічна доцільність?
Чи досягнуті заплановані вчителем початкових класів мета і завдання уроку?
Яка якість засвоєння учнями першого класу навчального матеріалу?
Наскільки ефективно вчитель початкових класів спонукав усіх дітей до мислення? Як розвивались ним інші пізнавальні процеси учнів початкових класів: сприймання, увага, пам’ять, уява?
Які педагогічні способи і методичні прийоми використовував вчитель для формування у першокласників пізнавальних інтересів і мотивів?
Чи використовувались на уроці колективні форми організації навчальної праці учнів першого класу?
Як забезпечувались позитивні емоції для формування інтересу дітей до навчання? Як емоційність уроку впливала на працездатність першокласників?
Як здійснювалось формування навчальної діяльності учнів першого класу?
Які загальні навчальні уміння і навички були ними здобуті або закріплені на уроці?
Які способи і прийоми виховного впливу на учнів використовувались учителем початкових класів? На формування яких особистісних якостей молодших школярів вони були спрямовані?
