Накладення шини на руку.

(1) Розташуйте шини таким чином, щоб вони розташовувались з обох боків пошкодженого плеча або передпліччя. Якщо можливо, розташуйте шини таким чином, щоб суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому був нерухомим.

(2) Покладіть підкладку між рукою та шиною.

(3) Зафіксуйте шину за допомогою косинкових пов’язок, тканини, розрізаної на смужки, або інших фіксуючих матеріалів. Якщо можливо, накладіть дві косинкових пов’язки вище місця перелому та дві нижче місця перелому. Зробіть суглоб вище місця перелому та суглоб нижче місця перелому нерухомим.

(4) Огляньте кінцівку на предмет ознак порушеного кровообігу. Матеріал, що фіксується повинен бути досить туго затягнутий, щоб щільно утримувати шини на місці, але недостатньо туго щоби не перешкоджати кровообігу. Якщо ви виявите ознаки поганого кровообігу (наприклад, похолодіння, оніміння або відсутність пульсу), впевніться, що краї шин не перешкоджають кровообігу (наприклад, не тиснуть на під пахвову область) та заново зав’яжіть косинкові пов’язки.

!! Якщо в руці продовжує спостерігатися поганий кровообіг, евакуюйте пораненого за першої ж нагоди.

Малюнок 4-4. Підвішення руки на косинці.

Для фіксації переломів кісток верхньої кінцівки та ключиці часто застосовують підвішення руки на косинці.  У разі підвішування пошкодженої руки на косинці в розпрямлену косинку укладають руку, один кінець косинки проводять між тулубом і рукою, а інший виводять на напліччя цієї ж руки (малюнок 4-4). Обидва кінці зав’язують (бажано розташувати вузол не на шиї), після чого вільний кінець косинки обертають навколо ліктя і  фіксують на передній поверхні пов’язки за допомогою шпильки.

При переломі ключиці, та кісток верхньої кінцівки можна накладати пов’язку Дезо (мал. 4-5А) або Вельпо (мал. 4-5Б) При цьому під пахву треба обов’язково підкласти невеликий ватно-марлевий (або з іншої тканини) валік. Ці пов’язки складні на перший погляд, але легко виконуються після кількох тренувальних спроб.  

Малюнок 4-5. Пов’язка Дезо (а) та Вельпо (б)

!! Знерухомлюйте кінцівки не тільки для допомоги при переломах, але і при інших ушкодженнях – вивихах, розривах зв’язок, ранах після зупинення кровотечі. Це припинить подальше ушкодження тканин, а в разі важких травм буде одним із  ефективних протишокових заходів. 

 Опіки

(1) Опіки обличчя, особливо ті, які відбуваються у закритих просторах, можуть призвести до ураження дихальних шляхів. Ретельно перевірте стан дихальних шляхів і насичення крові киснем у таких постраждалих і розгляньте питання щодо якнайшвидшої евакуації для хірургічного втручання з відновлення прохідності дихальних шляхів при дихальній недостатності або зниженні насичення крові киснем.

(2) Оцініть загальну площу опіків з точністю приблизно до 10%, використовуючи «Правило дев’яток» (голова це 9% поверхні тіла, руки по 9%, передня поверхня тулуба 18 %, задня поверхня тулуба 18 %, ноги по 18 %, проміжність 1%). Див. Опіки.

(3) Накрийте область опіку сухою стерильною пов’язкою.

(4) При обширних опіках (> 20%), подумайте про укриття потерпілого теплоізоляційною ковдрою HRS або Blizzard Survival Blanket з набору для запобігання гіпотермії, щоб одночасно накрити зони опіку і запобігти гіпотермії.

(5) Розпочати інфузійну терапію якщо площа опіків більше 20% від загальної площі поверхні тіла негайно після установки в / в або внутрішньокісткового доступу.

(6) Проведіть знеболення та дайте антибіотики.

(7) Відповідно до приписів з тактичної медицини всі втручання при необхідності можуть бути виконані на обпаленій поверхні ділянки шкіри, або через пошкоджену ділянку шкіри потерпілого.