4. Читання оповідання учнями «ланцюжком»

— Назвіть головних героїв оповідання.

5. Гра «Земля — небо»

За командою «земля» діти нахиляються до книжки і читають текст. За командою

«небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від тексту.

Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

6. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Як ви гадаєте, чому Андрійко запропонував бабусі вважати його

внуком?

— Знайдіть у тексті опис бабусі.

— Чому автор порівнює її з маківкою?

— Розкажіть про Андрійка.

— Яким ви його уявляєте?

— Чи хотілося б вам дружити з цим хлопчиком?

— Яким зобразив хлопчика художник?

— Визначте основну думку оповідання.

— До яких учинків спонукає вас письменник?

7. Розповідь учнів про свою бабусю

— Опишіть зовнішність своєї бабусі, тобто створіть її усний портрет.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто є головним героєм цього оповідання?

— Як Андрійко ставився до старенької бабусі?

— Який висновок ви для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Дібрати запитання за змістом оповідання.

Урок Дата

Тема: Позакласне читання. Вчимося бути людьми. Оповідання В.Сухомлинського.

Мета. Вчитись читати та аналізувати твори про значення добрих справ в житті людей. Розвивати навички робити добрі справи, піклуватися про оточуючих людей і навколишнє сере¬довище. Виховувати в дітей розуміння того, що від нашого настрою і ставлення залежить самопочуття, а можливо, й здоров'я та життя людей, тварин, рослин.

Обладнання. Записи, виставка книжок, малюнки учнів, ілюстрації.

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

«Я—людина».

Я—маленька людина. Я хочу вирости розумною і працьовитою, доброю, чуйною до всіх оточуючих. Я ще вчусь робити корисні справи. Можливо, я іноді помиляюсь, але я прагну успіху. Я мрію бути людиною, корисною для всіх у світі. Я дуже цього хочу.

ІІ. Актуалізація опорних знань. Узагальнююча бесіда.

--Які твори ви читали, готуючись до уроку?

--Хто їх автор?

--Яка основна думка твору?

--Зачитайте уривок з твору, що вам сподобався.

--Стисло перекажіть прочитаний вами твір.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

--Що таке добра справа? Навіщо потрібно робити добрі справи?

--Зачитайте свої твори про ваші добрі справи, які ви написали вдома.

ІУ. Ознайомлення з творами шляхом їх читання в класі.

1. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Суниці для Наталі»

— Прочитайте твір.

— Хто головні герої твору? (Третьокласники Наталя й Ан¬дрійко.)

— Що сталося з Наталею? (Вона довго хворіла, до школи повернулася бліда, швидко втомлювалась.)

— Що порадила Андрійкова мама? (їсти мед та суниці, тоді дівчинка стане бадьорою, червонощокою.)

— Чому Андрійко спершу не хотів нести суниці Наталі? (Йому було соромно.)

— Чому ж тоді Андрійко наважився пригостити Наталю суницями? (Можливо, йому стало шкода дівчинки.)

— Чому щічки дівчинки почервоніли, хоча вона навіть не покуштувала суниці? (Можливо, вона також засоромилася, можливо, їм стало дуже приємно.)

— Як би ви повелися в подібній ситуації на місці Андрійка та Наталі?

— Що б відчували ви?

— Які стосунки між хлопчиками й дівчатками у вашому класі?

— Як ви підтримуєте одне одного в складних ситуаціях?

— Придумайте продовження цього оповідання. Розка¬жіть.

УІ. Підсумок уроку.

— Що нового ви дізналися на уроці?

— Яка назва теми?

— Який твори ми читали? Хто їх автори?

--- Який твір вам запам’ятався найбільше і чому?

Урок Дата

Тема: Портрет у художньому творі. В.Сенцовський (біографічна довідка) «Бабусин онучок». Створення усного портрету.

Мета: вдосконалювати техніку виразного читання; формувати в учнів уміння інтонаційно

виділяти слова, важливі для розуміння твору, знаходити за допомогою вибіркового

читання уривки, слова, які найвиразніше характеризують дійових осіб,

допомагають уявити їхній стан, знаходити портрет героя; розвивати творчу уяву,

фантазію; виховувати шанобливе ставлення до людей похилого віку.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже.

2. Робота над чистомовкою

Ар-ар-ар — кипить наш самовар.

Ор-ор-ор — ось червоний помідор.

Ир-ир-ир — мій тато командир.

Ур-ур-ур — на дереві сидить снігур.

3. Ч итайте, відповідайте: так чи не так?

Летить-летить їжак? (Не так!)

Летить-летить літак? (Так!)

Летить-летить шпак? ...

Летить-летить мак? ...

Летить-летить ґава? ...

Летить-летить кава? ...

Летить-летить лисиця? ...

Летить-летить синиця? ...

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Робота в групах

Учні в групах розповідають складені продовження оповідання. Визначають

краще оповідання. Презентують його всьому класу.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося з оповіданням українського письменника Володимира

Сенцовського, який у своїх творах для маленьких читачів оспівує

красу рідного краю, чистоту душ і теплоту сердець українців.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота над заголовком

— Прочитайте заголовок (с. 121).

— Як ви вважаєте, про що йтиметься в цьому оповіданні?

— Чи є у вас бабуся?

— Як часто ви з нею спілкуєтеся?

2. Виразне читання оповідання вчителем (с. 121-124)

— Які почуття виникли у вас після прослуховування оповідання?

3. Словникова робота

1) Довідкове бюро.

Ослінчик — переносна кімнатна лава для сидіння.

Сіни — нежила частина селянських хат і невеликих міських будинків, яка

з’єднує жиле приміщення з ґанком, рундуком або ділить хату, будинок на дві

половини.

Пелена — нижній край одягу (плаття, спідниці).

Рундук — те саме, що ганок.

Хвацький — завзятий, запальний.

2) Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Ступає соковиті

щедрому гойднувся

волосся подвір’я

стривожилася обмурзаний

бешкетник клопочеться

сусідського свариться

Фізкультхвилинка