Урок Дата

Тема: М.Трублаїні «Хвиля-напасниця». Опис тундри, прибою.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю Миколи Трублаїні; формувати навички свідомого виразного читання вголос та мовчки, мовленнєві вміння; розвивати

зв'язне мовлення; образне мислення, виховувати любов до тварин.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Лис малий і більший лис

По гриби ходили в ліс.

Заздрить білка в лісі лису —

Лис лисички ніс із лісу.

JI. Куліш-Зіньків

2. Робота над чистомовкою

Ди-ди-ди — йшли качата до води,

Иця-иця-иця — а назустріч їм лисиця.

Ити-ити-ити — та качат не треба вчити:

Юсь-юсь-юсь — вони з розбігу у воду — плюсь!

Им-им-им — залишилась лисиця ні з чим.

3. Читайте мовчки, думайте, про кого читаєте!

Нявчить, гарчить, пищить, дзижчить, кує, цвірінчить, рохкає, кряче,

тьохкає, виє, шипить, кукурікає, ґелґоче, кумкає, реве.

— Про кого прочитали?

— Читайте вголос — називайте кожного.

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Обличчям до обличчя»

Учні повертаються одне до одного та переказують зміст тексту в парах.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні на уроці ми зустрінемося з нашими друзями Тико, Волоханом

і Умком. Дізнаємося про їхні нові пригоди.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра «Рибки». Самостійне мовчазне читання оповідання учнями (с. 115-116)

— Чи сподобалося вам оповідання?

— Від чого Волохан удруге врятував Тико?

2. Словникова робота

Підіймалася заливала

узбережжя прибій

повернувшись гавкання

випірнув перемагаючи

Читання слів «буксиром» за вчителем.

— Прочитайте стовпчики слів на одному мовному диханні.

Фізкультхвилинка.

3. Читання оповідання учнями «ланцюжком»

4. Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання

— Прочитайте речення, в якому йдеться про міцну дружбу Тико і Во-

лохана?

— Яким став Волохан?

— Прочитайте опис прибою.

— Чому автор назвав хвилю напасницею?

— Що робили Умк і Тико на березі моря?

— Як Тико опинився у воді?

— Як Волохан рятував свого друга?

5. Гра «Земля — небо»

За командою «земля» — діти нахиляються до книжки і читають текст.

За командою «небо» — піднімають голівки вгору, прибираючи вказівки від

тексту. Знову «земля» — учні очима знаходять, де вони закінчили читати.

6. Гра «Розвідники»

Робота в групах

Знайти, скільки разів зустрічається в тексті:

1-ша група — слово Тико (8 разів)

2-га група — слово Умк (5 разів)

7. Гра «Голосування ногами»

Діти стають у дві шеренги: права шеренга — «я вважаю, що твердження

правильне», ліва шеренга — «я вважаю, що твердження неправильне».

— Я читатиму речення, деколи навмисне замінивши слово чи вираз, а ви

швидко шукайте його в тексті. Якщо речення правильне, то тупотить ногами

права шеренга, неправильне — тупотить ногами ліва шеренга та називає правильну

відповідь.

8. Робота за ілюстрацією

— Розгляньте малюнок. Кого ви на ньому бачите?

— Який епізод оповідання проілюстрував художник?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

Гра «Закінчи речення»

• Сьогодні на уроці я вчився...

■ Я дізнався...

* Найбільше мене вразило...

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Читати виразно оповідання, стисло переказувати.

Урок Дата

Тема: Основна думка твору. В.Сухомлинський (біографічна довідка) «Які вони бідні». Читання в особах.

Мета: продовжити ознайомлення учнів із творчістю В. Сухомлинського; формувати навички вдумливого виразного читання; розвивати мислення, мовлення, уважність;

виховувати любов до природи.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Мовленнєва розминка

1. Робота над чистомовкою

Із-із-із — барсучок в нору заліз.

Ди-ди-ди — наступили холоди.

Ить-ить-ить — барсучок тут смачно спить

Ни-ни-ни — аж до самої весни.

Ри-ри-ри — навесні він виліз із нори!

2. Читайте тільки назви дерев!

Рюкзак, дуб, краб, моряк, сосна, стіна, козак, смерека, метро, ялинка,

жарт, калина, тополя, береза, корова.

3. Читайте швидко, чітко!

сік сік сік сік

рік рак рік рік

лід ліс ніс піч

жук бук бик бак

4. Додайте слово. Прочитайте вірш. Пам'ятайте про риму!

Під горою хвойний... (ліс),

За горою хижий... (лис).

Вкрита травами... (гора),

Збоку — лисяча... (нора).

В ній хитрюга неспроста

Від собак хова... (хвоста):

Як навідався в... (курник),

То відразу ж півень... (зник).

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Конкурс на кращий переказ оповідання.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Сьогодні ми ознайомимося із творчістю Василя Сухомлинського — видатного

педагога, письменника.

— Прочитайте, що про нього пише Дмитро Чередниченко.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Біографічна довідка (див. додатокнас. 103)

2. Опрацювання оповідання В. Сухомлинського «Які вони бідні» (с. 117-118)

1) Виразне читання оповідання вчителем.

— Які картини ви уявляли, слухаючи оповідання?

2) Словникова робота.

Зірниця небосхил

Височінь доторкаючись

Крильцями понеслася

Зайнялася жайворонкову

Читання стовпчиків слів «луною» за вчителем, скоромовкою у парах.

Фізкультхвилинка

Буратіно потягнувся,

Раз нагнувся, два нагнувся.

Руки в сторони розвів,

Мабуть, ключик загубив.

А щоб ключик відшукати,

Треба нам навшпиньки стати.

3) Виразне читання тексту учнями.

4) Аналіз змісту оповідання з елементами вибіркового читання.

— Прочитайте опис ранку. Яким було небо, небосхил, зорі?

— Знайдіть у тексті слова, вжиті замість слова жайворонок.

— Чому спочатку письменник порівнює пташку із сірою грудочкою,

а потім — з вогником?

— Прочитайте речення з виділеним висловом. У який момент жайворонок

злинув у височінь?

— Прочитайте опис співу жайворонка. Намагайтеся за допомогою інтонації

передати красу почутого героями.

— Як ви розумієте вислови: розсипає над степом музику; затамував

подих?

— Прочитайте оповідання, опустивши опис жайворонкової пісні. Що змінилося?

— З якою метою автор увів цей опис у текст?

— Поясніть зміст заголовка. Яка основна думка оповідання?

5) Робота в парі.

— Прочитати розмову сина з батьком в особах, намагаючись передати їхні

почуття.

6) Читання опису жайворонкової пісні (за Панасом Мирним, с. 118).

Слухання аудіозапису пісні жайворонка.

— З чим Панас Мирний порівнює жайворонкову пісню?

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Хто автор цього твору?

— Що нового дізналися про творчість В. Сухомлинського?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Вивчити напам’ять опис співу жайворонка.

Урок Дата

Тема: В.Сухомлинський «Верба - мов дівчина золотокоса». Переказ змісту оповідання за малюнками.

Мета: вдосконалювати навички правильного й виразного читання; збагачувати словниковий запас учнів; формувати оцінні судження; розвивати вміння передавати різні

почуття під час читання; прищеплювати любов до Батьківщини.

Хід уроку

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Робота над скоромовкою. Гра «Дощик»

Лобик гладенький, лапки ласкаві,

Клава на лаві і котик на лаві.

Котик Лапанчик муркоче на лаві,

Лагідно казку розказує Клаві.

2. Робота над чистомовкою

Шу-шу-шу — чистомовки я пишу.

Ят-ят-ят — їх пишу для всіх малят.

Ки-ки-ки — їх говорять залюбки.

Ло-ло-ло — щоб чисте мовлення було.

Ла-ла-ла — Алла дівчинка мала.

Ли-ли-ли — в гості ми до неї йшли.

Ло-ло-ло — в Алли тісто підійшло.

Ла-ла-ла — пирогів вона спекла.

Лє-лє-лє — чаю Аллочка наллє.

Лі-лі-лі — ось лимони на столі.

Лю-лю-лю — дуже кисле не люблю.

3. Гра «Який звук змінився?»

Життя — шиття

шерсть — жерсть

дошивати — доживати

тушити — тужити

шаль — жаль

III. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Гра «Хто краще?»

Конкурс на краще читання з пам’яті опису співу жайворонка.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Відгадайте загадку.

* Проливала дрібні сльози

Молода дівиця.

Полоскала довгі коси

У чистій водиці. (Верба)

— Що ви знаєте про цю рослину?

— Сьогодні ми ознайомимося з твором Василя Сухомлинського, у якому

він пише про вербу.

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Виразне читання оповідання вчителем (е. 118-119)

— Які картини поставали у вашій уяві під час слухання оповідання?

2. Словникова робота

Віти коси

сумує тихо

щаслива тремтять

гніздечко золотокоса

прокидається зазеленіють

Читання слів «луною» за вчителем; «буксиром» у парах.

— Яке слово складається з двох частин? (Золотокоса)

Фізкультхвилинка

3. Гра «Бджілки»

Самостійне напівголосне читання тексту учнями, кожен у своєму темпі.

4. Виразне читання тексту учнями за абзацами

5. Аналіз змісту тексту з елементами вибіркового читання

— З ким автор порівнює вербу, із чим — її віти? Доведіть свою відповідь за

текстом.

— Прочитайте ті частини оповідання, у яких ідеться про щасливу дівчину

— вербу.

— Хто щасливий разом із нею? Чому?

— У якій частині оповідання вжито слова сумує, зітхнула? Які почуття

верби вони передають?

— Простежте, як змінюються почуття дівчини-верби зі зміною кольору

її кіс.

— У яких рядках твору зосереджено його основну думку? Прочитайте.

6. Гра «Читає Незнайко»

Учитель читає речення з тексту, навмисне припускаючись помилок. Учні

мають помітити помилку, прочитати речення правильно.

Як вилітає зі свого затишного (теплого) гніздечка, зелені коси тремтять.

Весною вона прилетить, і верба перестане журитися (сумувати).

Упав жовтий (золотий) листок і поплив кудись далеко-далеко.

7. Гра «Засічка — кидок»

За командою «кидок» — усі діти починають читати напівголосно текст.

За командою «засічка» — зупиняються й олівцем позначають останнє прочитане

ними слово.

Цей текст таким самим чином читають ще раз. (Але не більше трьох разів.)

Під час повторного читання діти переконуються, що прочитали більший

обсяг — «засічка» поставлена вже далі. Це доводить їм необхідність багаторазового

читання тексту, адже з кожним разом результати покращуються.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

— Яке оповідання читали на сьогоднішньому уроці?

— Яка основна думка цього оповідання?

— Який висновок для себе зробили?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати зміст оповідання за малюнками.

Урок Дата

Тема: Характер персонажа. В.Артамонова (біографічна довідка) «Ясенок».

Мета: ознайомити учнів з творчістю письменниці Віри Артамонової; вдосконалювати

навички свідомого виразного читання; навчати помічати в тексті образні вислови,

які допомагають яскраво уявити описані картини; збагачувати мовлення учнів; розвивати

пам'ять, увагу; виховувати любов до художнього слова.

Хід уроку