2. Володимир Великий Святитель Київської Русі.

Робота з підручником

Відкрили підручник на ст….. прочитайте текст і дайте відповідь

• Я кі причини спонукали Володимира хрестити Русь?

Переглянувши відео дайте відповідь на запитання

• Чому Володимир обрав християнську віру саме східного обряду?

• Так яка картина зображена на попередньому малюнку?

У літописній традиції на зміну образу Володимира-завойовника приходить Володимир-будівничий. Він подібний до візантійського імператора Костянтина (перший християнський володар) і царя Соломона як будівничого храмів. На місцях старих поганських кумирів і капищ за наказом великого князя зводилися християнські храми. Першими постали церква св. Василія, церква Господнього Преображення у Василеві біля Києва, Десятинна церква в Києві.

Питання

Чому саме таку назву вона носила?

Знайдіть відповідь у підручнику

Чи погоджуетесь ви з тим, що Володимираможна назвати Великим?

Відповідь обгрунтуйте.

Групам роздаються картки з запитаннями.

(5-7 хв)

Дослідіть обставини запровадження християнства як державної релігії в 988 році:

Питання для учнів:

❧ - Чому перша релігійна реформа зазнала невдачі?

❧ Яке ставлення до нехристиянських народів існувало в

тогочасній Європі?

❧ - Яку мету ставив перед собою Володимир, хрестячи

Русь?

❧ - Чи все населення позитивно сприймало

запровадження християнства? Якщо ні, то чому?

3.Розквіт православної церкви

Князь Ярослав,прозваний у народі Мудрим,завершив християнізацію Київської Руси, хоч навернення деяких віддалених племен тривало ще довго після його смерті. Ярослав продовжував розпочату князем Володимиром розбудову держави на засадах Христової віри. "Володимир землю зорав і розпушив, хрещенням просвітив, Ярослав засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаємо, учення приймаючи книжне", – пише літописець.

Церква у Київській княжій державі швидко розвивалася за Ярослава Мудрого. Було створено дві нові єпархії – Переяславську і Юр'ївську. 1039 року літописець вперше згадує про митрополита-грека Феопемпта, якого прислали з Візантії. Він не відповідав інтересам і потребам Церкви, яка була для нього чужою. Це посилювало позицію тих, хто вважав, що Церква у великій і могутній державі повинна бути незалежною. Такого погляду дотримувався і сам князь Ярослав. 1051 року князь скликав у Києві собор єпископів, на якому, без згоди Царгорода, було поставлено митрополитом Київським свого власного кандидата. Це був Іларіон, священик церкви Спаса в селі Берестові, де стоїть тепер Києво-Печерський монастир.

Князь Ярослав Мудрий продовжував будувати церкви. Після хрещення Київської Руси вони швидко виростали в Києві та в інших містах. Коштовною перлиною української церковної архітектури став споруджений ним собор святої Софії у Києві (завершили будувати цей величний храм у 1051 р.

Робота з джерелом

Видатна пам’ятка давньоруського зодчества XI ст., Софійський собор, завжди зачаровував будь-кого, хто хоча б раз у житті його бачив. Вдягнений у пишні барокові шати, собор органічно поєднується з монастирським ансамблем XVIII ст., зведеним у стилі українського бароко: Будинок митрополита, Хлібня, Трапезна, Бурса, Братський корпус, Дзвіниця, Південна вежа. Створювався Софійський собор як центр Київської митрополії і головний храм Руської держави, у ньому інтронізували митрополитів, збирали собори єпископів, затверджували церковні закони, тут князі сідали на Київський стіл, тут вони приймали іноземних послів, укладали угоди. При соборі велося літописання, існував скрипторій, була заснована бібліотека. Під склепіннями Софії, можливо, уперше прозвучало «Слово про закон і благодать». Літописні свідчення про час будівництва Софії Київської суперечливі. «Повість минулих літ» пише про її закладини у статті 1037 р., де йдеться про заснування князем Ярославом Мудрим. Інші відомості пропонує Новгородський I літопис молодшого ізводу: «У рік 6525 [1017]. Ярослав пішов до Берестія і закладена була Софія у Києві», а під 1037 р. той же літопис сповіщає: «заложив Ярослав город Київ і церкву святої Софії звершив». З цього випливає, що закладини Софійського собору відбулися 1017 р., а у 1037 р. будівництво храму було закінчене. Інтер’єр Софії Київської прикрашено мозаїками та фресками. Площа збережених до сьогодні мозаїк собору становить 271 кв. м, а початкова площа усіх мозаїчних зображень, якими було прикрашено його головний вівтар, купол та підкупольний простір до рівня хорів сягала 640 кв. м. Приблизна площа фресок, збережених у всіх частинах софійського інтер’єру 3000 кв. м, а їх вірогідна початкова площа сягала 6000 кв м. До сьогодні у Софійському соборі зберігся мармуровий саркофаг, здавна відомий як гробниця Ярослава Мудрого. У 1934 р. її закривають і перетворюють на Державний архітектурно-історичний заповідник. У 1987 р. міжнародне журі Гамбурзького фонду присудило софійському заповіднику Європейську Золоту медаль за збереження історичних пам'яток. У 1990 р. Софійський собор у Києві разом з усім комплексом монастирських споруд внесено до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Після набуття Україною незалежності заповідник отримує статус національного (1994 р.). З цього часу його назва – Національний заповідник «Софія Київська».

Заснування Києво Печерського монастиря

Завдяки кому Печерський монастир набув значення духовного центру?

З’ясуйте наслідки запровадження християнства для Київської держави та українського народу та записати їх в зошит.

Варіанти відповідей:

❧Пожвавилися міжнародні зв'язки Русі.

❧ Зріс її авторитет у Європі як могутньої держави.

❧ Зріс авторитет самого князя.

❧ Вплинуло на звичаї та вдачу українців.

❧ Київська Русь прилучилася до європейської цивілізації