- •Князь Святослав та його походи
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Історичний портрет князя.
- •2. Завойовницькі походи князя.
- •VI. Домашнєзавдання
- •Князь святослав та його походи
- •«Християнська релігія і церква в житті Давньоруського суспільства»
- •Хід уроку
- •Християнська релігія і церква в житті давньо-руського суспільства
- •III. Проведення практичного заняття
- •1.Передумови запровадження християнста як державної релігії.
- •2. Володимир Великий Святитель Київської Русі.
- •3.Розквіт православної церкви
- •Vі. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
- •Vіі. Домашнє завдання
- •1.1. Митці давньоруської епохи.
- •2. Опрацювання твору «Слово про похід Ігорів»
- •3. Володимир Мономах та «Повчання дітям»
- •Vі. Підсумок уроку
- •Літописи та твори давньоруської літератури « Повчання дітям», « Слово о полку Ігоревім», як історичні джерела.
- •Хід уроку
- •(У ході уроку вчитель висвітлює на екрані мультимедійну презентацію, де містяться план, уривки історичних текстів та домашнє завдання.)
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнєзавдання
- •«Зовнішня політика князя Данила Романовича»
- •Хід уроку
- •Зовнішня політика Данила Романовича
- •V. Закріплення знань учнів
- •Vі. Домашнє завдання
- •Взаємовідносини населення України в хіv – XV ст..»
III. Проведення практичного заняття
1.Передумови запровадження християнста як державної релігії.
Питання для обговорення
Скажіть якою була релігія у стародавніх слов’ян ?
Які князі охрестилися у Візантії?
А чому вони вирішили змінити свої вірування?
А як ставилися християнської релігії Ігор та його син Святослав?
Сьогодні на уроці ми прослідкуємо чому Київські князі обрали християнство та змінили свою віру і до яких наслідків ця історична подія привела Київську Русь.
Прийняття християнства Київською Руссю зазвичай пов’язують з хрещенням св. благовірного князя Володимира і датується 988 роком. Однак відомо, що християни на київських землях жили і раніше. За сказаннями древніх літописів, заснуванню Києва передувало пророцтво апостола Андрія Первозванного, який побував у цих місцях близько 40-го року від Р. Х. Пропливаючи по Дніпру і побачивши живописну місцевість з чисельними поселеннями людей, сказав своїм ученикам: «Чи бачите гори ці? На цих горах засяє благодать Божа, буде місто велике і багато церков Бог воздвигне». «І піднявся на гори ці, і благословив їх, і поставив хрест, і, помолившись Богу, зійшов з гори тієї, де згодом постав Київ».
Робота з історичними документом
До цієї ж епохи відноситься і свідчення Константинопольського патріарха Фотія, який в Окружному посланні 866-867 рр. писав, говорячи про хрещення болгар: «І не тільки цей народ (болгари) проміняли колишнє нечестя на віру в Христа, але навіть багатьма неодноразово прославлені і в жорстокості, і скверновбивстві всіх залишаючи за собою так звані русичі, які, загарбавши навколишніх за собою так високо про себе думаючи, підняли руки і проти ромейської держави. А в теперішні часи навіть і вони проміняли еллінське (язичницьке) і нечестиве вчення, якого дотримувались раніш, на чисту і неподільну християнську віру, з любов’ю поставивши себе в чин підданих і друзів наших, замість грабунків і великого супротиву, які мали незадовго перед тим. І до такої степені розгорілось в них бажання і ревність до віри, що прийняли єпископа і пастиря, і вшановують вірування християн з великою ревністю»[6].
Питання до документу
Про що розповідається в цьому документі?
Яка віра була у русичів до прийняття христіанства?
Чи змінився їх образ життя після прийняття нової віри?
Робота в групах
Кожна група отримує документ
Група 1
Робота з документом
У «Літописі руському» ми зустрічаємо відомості, що Аскольд укріпився у Києві, став місцевим князем і діяв в інтересах східних слов’ян – достовірно. За Аскольда Київ поступово перетворюється у політичний центр .. Аскольд вів воєнні дії проти Візантії. 18 червня 860 р., згідно з Брюссельською хронікою, численне військо русів з моря та суші оточило столицю Візантійської імперії – Константинополь. Жителі Константинополя з жахом чекали штурму. Імператор Візантії Михаїл III почав переговори з Аскольдом. Проте втручання Промислу Божого навіть лихо обернуло на добро. Після молебню та покладання Св. патріархом Фотієм Ризи Божої Матері у море під час облоги русичами Константинополя здійнялась буря, і «потопи безбожних Руси кораблі». Адже внаслідок такого чуда Божої Матері, явленого у 860-му році, князь Аскольд Київський та частина руського війська, вражені силою та величчю християнського Бога, вирядили в Константинополь послів. З імперією уклали мирну угоду і попросили хрещення. Через деякий час патріарх Фотій відправив до русів єпископа. Никонівський літопис оповідає про хрещення при Аскольді: русичі начебто і збирались хреститись, але погодились на це, лише впевнившись у божественній силі нової віри, – святе Євангеліє не згоріло у вогні. «Сие видевши Руси удивившася, чудящеся силе Христове, и все крестишася» [7]. Аскольд охрестився, ймовірно, з певною кількістю дружинників і народу. Князь дістав при хрещенні ім’я Миколай. Саме з цієї події у IX ст. розпочався нелегкий і довготривалий процес християнізації Київської Русі [13]. А після мученицької смерті Аскольда він був зачислений до ліку святих.
Питання до документу
Як звали князя, який привіз до Київської Русі християнство?
Що змусило повірити русинів у силу нової віри?
Що змусило відступити київський флот від Візантії?
Як ви вважаєте за що Аскольд був зачислений до ліку святих?
Група 2
Робота з документом
Велика мудрість святої Ольги виявилася і в тому, що вона прийняла християнську віру і саме цим сильно піднесла авторитет свій і своєї держави в очах Візантії та християнських володарів Західної Європи. Були різні спонуки, щоб схилити святу Ольгу прийняти християнську віру. Це передусім політичні, культурні й торговельні відносини Руси з християнською Візантією та християнськими державами Заходу. Ольга бачила також чесне і високо моральне життя християн у Києві. Вирушила Ольга в Константинополь, званий на Русі Царгородом . По приході в гавань Суду урочисто проїхала вона з величезною свитою в палац візантійського імператора Костянтина Багрянородного. Ольга проїхала повз численних палаців і пам'ятників, повз храм Святої Софії, повз безліч церков і монастирів. Після бесіди з імператором Ольга вирішила хреститися, і хрестив її константинопольський патріарх Полієвкт, а хрещеним батьком новонаверненої, що отримала християнське ім'я Олена, був сам імператор. Повернувшись на батьківщину з іконами, богослужбовими книгами, княгиня стала сприяти поширенню на Русі християнства, Святої Софії в Києві, Благовіщення Богородиці в Вітебську.
Біля річки Великої княгині було видіння: буцімто з неба сходять «три світлих променя», після чого на цьому місці Ольга повеліла поставити церкву в ім'я Святої трійці. Просила Ольга прийняти хрещення і сина свого Святослава, але він тільки насміхався над її словами. Немає сумніву, що Ольга, ставши християнкою, хотіла, щоб і її народ прийняв Христову віру, однак, з огляду на тодішні політичні обставини в державі, вона не наважилась приступити до загального хрещення своїх підданих. Це зробив її внук святий Володимир Великий. Про християнське життя Ольги свідчить її остання воля, де вона просить, щоб її поховали за християнським звичаєм і на гробі не справляли поганської тризни. Померла вона у глибокій старості 969 року, маючи близько 75 років.
Питання до документу
Чому Ольга вирішила охреститися?
Яке ім’я отримала при хрещені?
Як називалися церкви , які вона побудувала?
Чи вдалося їй охрестити всю Русь?
Питання
Розглянте ілюстрацію. Що свідчить про те , що Аскольд та Ольга були християнами.?
