V. Підсумки уроку
-Учитель. А зараз настав час щоб в хід нашої конференції увійшли учасники команди № 3. Вони весь час на уроці розроблювали тези щодо значення обох текстів щодо вивчення історії України.
Слово надається учасникам команди № 3. Вони зауважують, щ в ході історичної конференції було з’ясовано, що саме ці два тексти є дійсно джерелами історичних знань. Що вони є опорою для істориків, які досліджують історії нашої Батьківщини - України.
Учитель. Дякую вам, учні - учасники команд. За вашу роботу ви будете нагороджені найвищими оцінками. Сподіваюсь на нашу подальшу плідну роботу у вивченні наступних тем.
Оцінювання знань учнів аналіз участі команд конференції.
VI. Домашнєзавдання
Опрацювати параграф підручника;
Скласти твір-есе про культури Київської Русі.
«Зовнішня політика князя Данила Романовича»
Варіант 1
Мета:
- розповідати про політику Данила Романовича; аналізувати факти і події, оцінювати їх значення;
- формувати навички самостійної роботи з використанням різних джерел інформації.
- сприяти вихованню в учнів таких рис як самостійність, пізнавальна активність.
Тип уроку: урок практичного заняття.
Форма проведення: практичне заняття.
Хід уроку
І. Організація навчальної діяльності.
ІІ. Актуалізація опорних знань.
ІІІ. Практичне заняття.
Про кого йдеться?
«Він був князем добрим, хоробрим і мудрим, який сорудив городи многі, і церкви поставив, й оздобив їх різноманітними прикрасами, і братолюбством він світився був із братом своїм.»
З якими подіями пов`язані ці географічні назви, та коли вони відбулися?
а) річка Калка
б) місто Дорогочин
в) місто Сарай
г) місто Ярослав
д) місто Люблін
е) місто Галич
3. Про яку подію йдеться в джерелі?
« За Русь, за честь! Залізний шестопер
Данило власним вимахом простер
І валом сяйва, сталі й дужих тіл
На німця військо хлинуло з двох крил.»
4. Фортеця, що побудував Данило Галицький і яку не змогли захопити монголи?
5. Заповнити таблицю «Зовнішня політика Данила Романовича»
Дата |
Відносини з сусідами |
Подія |
|
Німецькі лицарі |
|
|
Польща |
|
|
Угорщина |
|
|
Римський престол |
|
6. Позначте на карте: – які територіальні зміни відбулися в Галицько-Волинській державі за часів правління Данила Романовича.
ІV. Домашне заняття.
Опрацювати відповідний параграф.
Зовнішня політика Данила Романовича
Варіант 2
Мета: На основі раніше отриманих знань і опорних умінь у новій навчальній ситуації учні самостійно вирішують проблемно-пізнавальні завдання, публічно представляють результати індивідуальної та колективної творчої діяльності, освоюють складніші способи вивчення історичного минулого. Формувати та розвивати в учнів дослідницькі уміння, навички пошуково - дослідницької роботи (виявлення проблем, збір інформації), спостережливість, уміння висувати гіпотези, узагальнювати, розвивати аналітичне мислення; сприяти формуванню навичок самостійної роботи та розвиткові критичного мислення учнів, визначати роль особистості в історичному процесі, виховувати повагу до історичного минулого.
Забезпечити механізм розвитку критичного мислення дітей, уміння шукати шляхи вирішення проблеми. Cформувати уявлення про зовнішню політику князя Данила Романовича; розкрити основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики Данила Романовича та їх головні досягнення
Обладнання: Історія України: підруч. для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів,наочність, документи.
Тип уроку: урок практичного застосування знань, навичок і умінь.
Хід уроку
І. Організаційний момент
Повідомлення теми та мети уроку.
ІІ. Актуалізація опорних знань
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
ІV. Вивчення нового матеріалу
Поясніть зміст поняття «зовнішня політика» на прикладі когось із давньоруських князів ( на ваш вибір)
Хто такі васали?
Прочитайте подане нижче інформаційне повідомлення про зовнішню політику князя Данила Романовича. Складіть розгорнутий план розповідь, виписавши відповідні тематичні речення.
Вторгнення монгольських військ і руйнування міст, розгром княжих дружин і загибель багатьох князів внесли безлад і сум'яття в політичне життя. Монгольські хани свідомо знищували чи усували від влади впливових руських князів, надаючи ярлики на княжіння молодшим представникам династії Рюриковичів. Проте позбавити життя або княжіння Данила Романовича вони не посміли.
Наприкінці 1245 р. — початку 1246 р. Данило здійснив подорож на Волгу до ставки Батия. Галицько-Волинський володар визнав себе васалом Золотої Орди, а за це одержав право володіти своєю землею. «О, лихіша лиха честь татарська! — зітхає літописець.
Данило Романович, що був князем великим, володів із братом своїм Руською землею, Києвом і Володимиром, і Галичем, і іншими краями, нині сидить на колінах і холопом себе називає!
Наступні двадцять років Данило Галицький витратив на організацію опору Орді. Це стало основою його зовнішньополітичної діяльності. Оскільки руські землі на схід від Дніпра лежали в руїнах, Данило звернув свій погляд на Захід.
Успішна поїздка в Орду, а перед тим розгром польських та угорських рицарів під Ярославом у 1245 р. сприяли налагодженню мирних відносин з Угорщиною.
У Польщі, де розгорілась міжусобна боротьба, Данило підтримував сусідів Волині — мазовецьких князів, убезпечивши свої західні кордони.
На північних кордонах Галицько-Волинської держави міцніло Литовське князівство. Данило воював з Литвою і змусив її поступитись прикордонними містами: Новгородком, Вовковийськом, Слонімом та ін.
Монгольська загроза підштовхувала до налагодження дипломатичних стосунків з главою римо-католицької церкви.
Данило звернувся до Папи Римського Інокентія IV з проханням допомогти зібрати рицарів Європи на хрестовий похід проти монгольських ханів. За це він погоджувався на перехід своїх земель під церковну владу Риму. У1253 р. він отримав від Папи Інокентія IV королівську корону.
Коронували його в Дорогичині на Підляшші. Це місто вибрали не випадково: князь Данило хотів підкреслити свої права на нього, де свого часу розгромив рицарів-хрестоносців. Відтоді всі західні хроністи почали титулувати Данила королем Русі, а Галицько-Волинську державу — Руським королівством.
Робота з картою. Користуючись картою атласа «Галицько-Волинська держава — безпосередня спадкоємиця традицій Київської держави», виконайте завдання.
1.Назвіть столицю Галицько-Волинської держави за часів Данила Галицького.
2.Яке місто було засновано Данилом Галицьким 1256 р.?
3.Назвіть князівства, які були включені до складу Галицько-Во-линської держави.
4.Назвіть країни, з якими довелося воювати Данилу Галицького.
ІСТОРИЧНА ЦІКАВИНКА
Непроста доля корони Данила Галицького
У 1340 р. був отруєний останній галицько-волинський князь Юрій II (Болеслав Тройденович). 22-27 квітня 1340 р. польський король Казимир III Великий захопив Львів і пограбував княжу скарбницю: забрав корону Данила Галицького, вінець Юрія І, княжий престол, ризи, два золоті хрести. За іншою версією, князь Данило мав літній замок у Перемишлі. Королівську корону він нібито передав до Перемишльського кафедрального собору Святого Івана Хрестителя. Там вона перебувала до Першої світової війни (1914 р.). 1915 р. корону Данила Галицького вивезли до Москви. До 1922 р. реліквія перебувала в одному з московських монастирів. До Перемишля вона повернулася понищеною. У майстерні отців василіян корону поновили у формі митри, тобто головного убору вищого духовенства. Під час Другої світової війни (1939-1945) корона загубилася, і де вона достеменно невідомо до сьогодні. Щодо цього є кілька версій, зокрема, така: корона Данила Галицького зберігається у Польщі. Такої позиції дотримується польський професор Є. Місило, який в архівних документах знайшов цьому чимало підтверджень. До неї схиляється й більшість дослідників України. За іншою версією, у 1942 р. корону передали на зберігання до Ватиканського музею. Припускають також, що корона-митра могла врешті-решт опинитися в Москві або США.
Чи повернеться, на вашу думку, в Україну дорогоцінна для нашого народу історична реліквія? Кому й що слід для цього робити?
|
Митра перемишльського владики, перероблена з корони Данила Галицького. Реконструкція (за малюнком з оригіналу художника А. Скрутка) |
