- •Князь Святослав та його походи
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •1. Історичний портрет князя.
- •2. Завойовницькі походи князя.
- •VI. Домашнєзавдання
- •Князь святослав та його походи
- •«Християнська релігія і церква в житті Давньоруського суспільства»
- •Хід уроку
- •Християнська релігія і церква в житті давньо-руського суспільства
- •III. Проведення практичного заняття
- •1.Передумови запровадження християнста як державної релігії.
- •2. Володимир Великий Святитель Київської Русі.
- •3.Розквіт православної церкви
- •Vі. Закріплення та систематизація вивченого матеріалу
- •Vіі. Домашнє завдання
- •1.1. Митці давньоруської епохи.
- •2. Опрацювання твору «Слово про похід Ігорів»
- •3. Володимир Мономах та «Повчання дітям»
- •Vі. Підсумок уроку
- •Літописи та твори давньоруської літератури « Повчання дітям», « Слово о полку Ігоревім», як історичні джерела.
- •Хід уроку
- •(У ході уроку вчитель висвітлює на екрані мультимедійну презентацію, де містяться план, уривки історичних текстів та домашнє завдання.)
- •IV. Вивчення нового матеріалу
- •V. Підсумки уроку
- •VI. Домашнєзавдання
- •«Зовнішня політика князя Данила Романовича»
- •Хід уроку
- •Зовнішня політика Данила Романовича
- •V. Закріплення знань учнів
- •Vі. Домашнє завдання
- •Взаємовідносини населення України в хіv – XV ст..»
(У ході уроку вчитель висвітлює на екрані мультимедійну презентацію, де містяться план, уривки історичних текстів та домашнє завдання.)
IV. Вивчення нового матеріалу
- Оголошення плану уроку:
1) « Слово о полку Ігоревім», як джерело знань історії України.
2) « Повчання дітям» Володимира Мономаха - збірка законів.
3) Цінність текстів у вивченні історії України.
Учні відкривають зошити та записують дату, тему та план уроку.
-Учитель. У другій половині ХІ — першій половині ХІІІ ст. на Русі продовжували існувати і розвиватися державні й церковні школи, приватне навчання. «Наука книжна» — було звичним не оволодіння письмом, а освоєння тодішніх наукових знань. Літописець стверджував, що «той, хто часто читає книги, той з Богом бесідує або зі святими мужами». Чи згодні ви з цим твердженням літописця? ( Діти висловлюють свою думку щодо вислову Нестора)
- Учитель. «...Билися день, билися другий, на третій день під полудень упали стяги Ігореві. Тут обидва брати розлучилися на березі бистрої Каяли...» («Слово о полку Ігоревім»)… Одною з перлин історичних знань є « Слово о полку Ігоревім». Команда № 1, докажіть нам що це дійсно є так.
Команда № 1 презентують свою роботу. По ходу розповіді учні команди № 3 самостійно складають тези, щодо значення текстів у вивченні історії України.
Варіант відповіді учнів.
Удільний князь Новгород-Сіверського князівства Ігор був хоробрим воїном і сам у 1185 році вирішив піти походом у половецьку землю. Разом з ним у поході брав участь його син Володимир. Хан Кончак оточив полки Ігоря на березі річки Каяли і розбив їх, а князя взяв у полон, та він зумів утекти. Цей похід оспівано у поемі „Слово о полку Ігоревім”.
Присвячене цьому походові “Слово о полку Ігоревім” було закликом до єдності, до об’єднання зусиль для спільної боротьби проти половецької загрози. Невідомий автор „Слова о полку Ігоревім” виступив палким патріотом рідної землі, закликав князів забути суперечки і чвари, об’єднатися й захистити рідну землю. Він ставив їм за приклад великого князя київського Святослава Володимировича, який був “грозою для ворогів, приборкав їх полками сильними...” За своєю мовою, образами “Слово о полку Ігоревім” — це справжній літературний шедевр. За ухвалою ЮНЕСКО у 1985 р. відбулися святкування 800-річчя “Слова о полку Ігоревім”.
-Учитель. «...Найбільше шануйте гостя, звідки б він до вас не прийшов: простий чи знатний, чи посол... бо він, мандруючи далі, прославить вас у всіх землях доброю чи злою людиною» (В.Мономах, «Повчання дітям»). А з якого текту ці слова? ( Відповідь учнів). Команда № 2, висловіть свої висновки щодо цього історичного джерела.
Команда № 2 презентують свою роботу. По ходу розповіді учні команди № 3 самостійно складають тези, щодо значення текстів у вивченні історії України.
Варіант відповідей учасників команди.
“Повчання дітям” Володимира Мономаха. (1117р.)
Це духовний заповіт нащадкам, як зберегти державну єдність країни, в якому викладено досвід і мудрі житейські поради.
Це заповіт, де князь доводить, що жити слід у злагоді зі своєю совістю, творячи добро й благочестя, бути вихованим, ввічливим, Доброзичливим:
• “треба мати душі чисті, непорочні, тіла худі, лагідну бесіду і в міру слово Господнє”;
• “при їді і питті без галасу великого бути”;
• “при старих - мовчати, премудрих - слухати, старшим - покорятися, з рівними і меншими - приязнь мати”;
• “без лукавства розмовляти, багато розуміти”;
• “не лютувати словом, не хулити розмовою, не надміру сміятися, соромитися старших”;
• “долі очі мати, а душу - вгору”;
• “у нікчемному своєму житті научися... очима управляти..., язик здержувати..., ум смиряти, тіло упокорювати, гнів подавляти, помисли чисті мати, спонукати себе на добрі діла Господа ради”;
“не старайтеся повчати легковажних, власть же - ні за що мати як і од усіх честь”.
Володимир Мономах повчав своїх дітей, як справедлива правити, діяти на користь людей і держави, щоб рідний край зріс зміцнів, став могутнім.
Докладно розповідає про своє життя і наказує синам добре пильнувати свої обов’язки перед підданими:
• не давати “сильним” погубити людину;
• убогих не забувати, нагодувати і подати сироті;
• заступитися за вдовицю;
• нікого не вбивати;
• гордості не мати ні в серці, ні в умі;
• старих шанувати, як батька, а молодих — як братів;
• берегтися брехні, п’янства, бо погибає душа і тіло;
• шанувати гостя чи простого, чи знатного;
• не забувати того, що знаєте, а чого не знаєте — научатися.
Потрібно творити добро для людей, керуватися засадами християнської релігії та моралі, бути милосердними, справедливими дбати про державу, про добру славу перед своїми і чужими. Будучі великим працелюбом, він і дітей привчав до цього: “Нехай не застане вас сонце в постелі!”.
-Учитель. Дякую вам, учасники команд. Ви дуже плідно попрацювали.
