Відділ освіти

Овідіопольської райдержадміністрації

Комунальна установа

«Овідіопольський районний методичний кабінет»

РОЗРОБКИ ПРАКТИЧНИХ

ЗАНЯТЬ З КУРСУ

ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

7 КЛАС

Овідіополь 2015

Укладачі:

Завозненко Ірина Сергіївна, вчитель історії Овідіопольської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.

Кільянова Жанна Вікторівна , вчитель історії Мар’янівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Бєлошенко Кристина Георгіївна, вчитель історії ЗОШ І-ІІІ ступенів с. Барабой.

Гоцуляк Надія Анатоліївна, вчитель історії Великодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3.

Баюш Ірина Олександрівна, вчитель історії Доброолександрівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Чумертова Анжеліка Вікторівна, вчитель історії Великодолинської ЗОШ І-ІІІ ступенів «2.

Даний збірник рекомендовано для практичного використання вчителям історії, які будуть викладати курс Історія України 7 клас за новою програмою.

В зв’язку переходом до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти особливістю навчальної програми є те, що вперше в курсі вивчення історії передбачені уроки практичної форми навчання.

Практичні заняття мають подвійну мету, з одного боку є способом вивчення нового матеріалу на основі опрацювання історичних джерел ,а з другого боку - важливим засобом формування предметних умінь і навичок учнів. Враховуючи вікові можливостей учнів та історичний контекст, практичні заняття мають сприяти напрацюванню школярами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як час і простір, зміни та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість доказів і можливість різних інтерпретацій. Відповідно до методики проведення, то кожне практичне заняття відповідає певній темі і передбачає переважно самостійну роботу учнів над окремими питаннями теми з використанням різноманітних джерел знань (підручники, довідкові матеріали, запитання і завдання, Інтернет-ресурси, фонди музеїв, місцеві історичні пам'ятки). Під час практичного заняття вчителю відводиться роль консультанта. Матеріали до практичних занять і методичні рекомендації щодо організації пізнавальної діяльності учнів подані в підручниках. Порядок проведення практичних занять та оцінювання їх результатів залишається в компетенції вчителя.

Педагогіка пояснює , що практичне заняття — форма навчального заняття, при якій педагог організовує детальний розгляд учнями окремих теоретичних положень навчального предмета й формує вміння та навички їх практичного застосування шляхом індивідуального виконання учня­ми відповідно сформульованих завдань. На основі раніше отриманих знань і сформованих умінь школярі розв'язують пізнавальні задачі, представляють результати своєї творчої діяльності чи освоюють більш складні пізнавальні вміння вивчення історичного минулого (за О. Пометун).У 90-х роках К. Баханов у посібнику «Лабораторно- практичні роботи з історії України» запропонував для цієї форми навчального заняття термін «лабораторно-прак­тична робота» . Лабораторно-практична робота — один з різновидів самостійної роботи уч­нів (метод навчання), суть якого полягає в самостійному дослідженні учнями історичних джерел за завданнями вчителя без попереднього вивчення цього матеріалу на уроці, або за допомогою підручника, виділенні необхідної інформації, її аналізі, систематизації та узагальненні. Таким чином, готуючись до проведення практичних занять з історії, вчитель має опанувати й методику проведення лабораторно-практичних робіт, .яку потрібно адаптувати до вимог навчальної програми з історії для 7 класу.

Алгоритми організації та проведення практичної роботи :

• визначення теми, мети, місця й дати проведення.. Програмою передбачено п'ять практичних занять, причому всі запропоновані в кінці розділів. Можливий й інший час їх проведення — той, що його обрали автори підручників. Учитель, розробляючи календарно-тематичне планування, встановлює дати проведення від­повідних уроків;

• попереднє проектування (моделювання) заняття.

Добір історичних джерел, повідомлення випереджувальних завдань. Добираючи історичні джерела для опрацювання п'ятикласниками, потрібно враховувати:принципи науковості, наступності, поступового ускладнення, оптимальності, новизни, доступності й посильності. Учням необхідно пропонувати речові або візуальні історичні джерела, а писемні — за умови адаптації. Уривки текстів мають бути захоплюючими, емоційними, невели­кими за обсягом. Водночас текст має зберегти сюжет, причиново-наслідкові зв'язки, авторські оцінні судження та інші важливі деталі.

Випереджувальні завдання для проведення деяких практичних занять дібрані авторами підручників, інші ж має підготувати вчитель. Повідомляючи дітям випереджувальні завдання, слід врахувати вимоги щодо обсягу виконання домашніх завдань учнями сьомого класу з усіх предметів. Крім цього, пропонуючи випереджувальні завдання, що вимагатимуть використання персонального комп'ютера, сумісної оргтехніки, бажано заздалегідь з'ясувати їх наявність у дітей. Школярі, вдома яких немає комп'ютера, пристроїв для копіювання, друкування, не зможуть виконати поставлених педагогом завдань і відчуватимуть себе приниженими у порівнянні з однокласниками. Тому необхідно планувати виконання завдань, які можуть виконувати всі учні. Випереджувальні завдання потрібно диференціювати. Це зробить їх по­сильними для кожного учня, послужить критерієм об'єднання учнів у різнорівневі пари або групи на уроці.

• Проведення практичного заняття .. Виходячи із мети практичних занять, зазначеної авторами навчальних програм, ці заняття проводяться за структурою уроку вивчення нового матеріалу, формування умінь і навичок ( В. Мисан «Сучасний урок історії») . Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів під час практичного заняття здійснюється на розсуд учителя, в тому числі і доцільність повідомлення домашнього завдання.

Є сподівання, що впровадження нової форми занять з історії підвищить інтерес учнів до вивчення предмета та допоможе формувати передбачені навчальною програмою ключові та предметні компетентності.

Князь Святослав та його походи

Варіант 1

Мета:

- Навчальна : продовжити знайомити учнів із процесом розвитку давньоруської держави в період правління Святослава; дати об’єктивну оцінку діяльності Святослава, визначити його роль в історії Київської держави; розкрити суть та значення Балканських походів князя Святослава та боротьби проти Хазарського каганату. - Розвиваюча: розвивати вміння учнів самостійно вести пошукову роботу за темою, працювати з історичною картою та історичними джерелами;формувати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати вміння учнів працювати з історичним портретом, давати моральну оцінку історичних постатей, критично оцінювати їхню діяльність розвивати навички логічно мисли та встановлювати причино - наслідкові зв’язки; висловлювати та обґрунтовувати власну думку.

- Виховна : виховувати правову культуру, культуру спілкування – вміння вислуховувати чужу думку й поважати її; виховувати почуття патріотизму, гордості за героїчне та бойове минуле нашої країни.

Очікувані результати:

Після уроку учні зможуть:

• визначати хронологічні межі князювання Святослава;

• характеризувати внутрішню та зовнішню політику князя Святослава;

• показувати на карті розширення території Київської держави за правління Святослава, напрямки походів князя;

• порівнювати діяльність київських князів,

• критично оцінювати їхню діяльність.

Обладнання: карта «Давньоруська держава Київська Русь у IX - на поч. XIII ст.», історичні тексти, портрет Святослава, репродукції картин походів князя Святослава, мультимедійне обладнання, мультимедійна презентація, картки з завданнями до уроку,

Тип уроку: комбінований, з елементами лабораторної роботи.

Форма проведення: практичне заняття.

Хід уроку

І. Організаційний момент уроку

Вчитель перевіряє готовність учнів до уроку.

ІІ. Актуалізація знань та вмінь учнів

Робота з картою

За допомогою карти «Давньоруська держава Київська Русь у IX - на поч. XIII ст.» дайте відповіді на запитання:

1. Покажіть кордони Київської Русі після правління княгині Ольги;

2. Покажіть найбільші міста Київської Русі;

3. Які племена підкорялися Київській Русі в цей період;

4. Покажіть з якими країнами Київська Русь вела зовнішню політику.

Розвиваємо хронологічні вміння

На екрані з’являється слайд, де вказано завдання. Учні повинні усно заповнити прогалини в реченнях:

1) Першу спробу запровадження християнства в Київській державі було здійснено князем_____у_____р.( Аскольд, 860 р.)

2) Походи на Візантію здійснювали князі_____.(Аскольд,Олег,Ігор)

3) Династія Рюриковичів почала правити у Києві з____р.

4) Ігор князював у____рр.( 912 – 945рр.)

5) Хронологічні рамки правління княгині Ольги _____р.( 945 – 964 рр.)

6) Княгиня Ольга відправилася до _______щоб прийняти християнство під іменем_______. ( Константинополь, Олена)

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

• Діти, на сьогодні ви готували матеріал про діяльність великого київського князя Святослава, сина княгині Ольги. Отже там сьогоднішнього уроку така : « Князь Святослав та його походи» .