- •Тема 1. Основи теорії державного управління. Предмет та завдання навчальної дисципліни
- •Тема 2. Державна влада та державне управління
- •Тема 3. Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •Тема 4. Роль різних гілок управління влади у процесі державного управління
- •Тема 5. Державне управління на регіональному рівні
- •Тема 6. Система органів державної влади в україні
- •Тема 7. Центральні органи державного управління
- •Тема 8. Регіональні органи державного управління
- •Тема 9. Місцеве самоврядування та його роль у державному управлінні
- •Тема 10. Внутрішня організація та управління органів державної влади
- •Тема 11. Державна служба в україні
- •Тема 12. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері державного управління
- •Тема 13. Відносини органів публічної влади в системі державного та регіонального управління
- •Тема 14. Розвиток системи державного та ре управління
- •Список джерел:
- •Тестові завдання здисципліни «державне та регіональне управління»
- •Тема 1. " Державне регулювання економіки як функція держави"
- •Тема 1.1.: “Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки”
- •Тема 1.2. Органи державного управління України в системі державного регулювання економіки
- •Тема 1.3. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки
- •14. Під державним замовленням розуміють:
- •Тема 2. " Стратегія соціально-економічного розвитку країни"
- •Тема 2.1. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки.
- •Тема 2.2. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки
- •До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:
- •До суб’єктів макроекономічного планування не відносять:
- •Принцип адаптації макроекономічного планування означає:
- •До методів макроекономічного планування не відносять:
- •Метод системного аналізу передбачає:
- •Директивне планування – це:
- •Тема 2.3. Програмування національної економіки.
- •Тема 3. Фінансова політика
- •Тема 4. Структурна та інвестиційна політика
- •Тема 5. Науково-технічна та інноваційна політика
- •Тема 6: Державне регулювання підприємництва
- •1.Встановити вірні зв’язки з наступними термінами:
- •2. За допомогою яких інструментів формується структура змішаної економіки:
- •3. Роздержавлення економіки передбачає:
- •6.Визначити головні види цінних папір:
- •9. Зв’язати наступні поняття:
- •10. Яке поняття не стосується форм лізингу:
- •12. Вказати характерні ознаки фінансового лізингу:
- •13. Розкрити поняття селенгу:
- •14. Селенг передбачає:
- •16. Вкажіть наслідки фінансування підприємства в формі овердрафт:
- •Тема 7. Державне регулювання зовнішньоекомічної діяльності
- •Тема 9. Регіональна економічна політика
- •Тема 10. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Згідно із системою національних рахунків до сектору загального державного управління належать такі установи та організації:
- •Основними показниками, що характеризують функціонування державного сектору, являються:
- •Для оцінки ефективності у суспільному секторі використовуються такі методи:
- •Тема 11. Соціальна політика
- •Питання для самоконтролю
- •Управління як суспільне явище, еволюція його змісту, його багатогранність.
- •Поняття та предмет регіонального самоврядування
- •Варіанти контрольних робіт
Тема 5. Науково-технічна та інноваційна політика
Науково-технічна діяльність охоплює:
фундаментальні наукові дослідження;
прикладні наукові дослідження;
доведення результатів наукових досліджень до стадій практичного використання;
1, 3;
1, 2, 3.
Визначення обсягу відрахувань бюджетних коштів до Державного фонду фундаментальних досліджень є компетенцією:
Кабінету Міністрів України;
Верховної Ради України;
Президента України;
Академії наук України;
Міністерства науки і освіти України.
До організаційних структур, що впроваджують державну науково-технічну політику належать:
сертифікаційні служби;
організації науково-технічної інформації;
вищі навчальні заклади;
1, 2;
1, 3.
До головних принципів державної науково-технічної політики належать:
створення сучасної інфраструктури науки;
врахування вимог екологічної безпеки;
збалансованість розвитку фундаментальних і прикладних досліджень;
1, 3;
1, 2.
До прямого державного регулювання розвитку науки і техники належить:
ведення патентно-ліцензійної діяльності;
введення пільгового оподаткування;
сприяння діяльності комерційних інноваційних фондів;
1, 2;
1, 2, 3.
До непрямого державного регулювання розвитку науки і техники належить:
створення системи науково-технічної інформації;
застосування прискореної амортизації основних фондів підприємств;
проведення державної науково-технічної експертизи;
1, 2;
1, 2, 3.
Державне регулювання відносин інтелектуальної власності здійснюється через:
патентно-ліцензійну діяльність;
стандартизацію;
науково-технічну експертизу;
1, 2;
1, 2, 3.
До функцій держави у сфері науково-технічної діяльності належать:
підтримка конкуренції в науково-технічній сфері;
підготовка науково-технічних кадрів;
врахування вимог екологічної безпеки;
1, 3;
1, 2, 3.
Показник ВЗВ=С+ЕН*К характеризує:
приріст продуктивності праці;
зведені витрати;
поточні витрати;
капітальні вкладення;
обсяг виробництва продукції.
Показник ∆Чі=О/Пб-О/Пп характеризує:
приріст продуктивності праці;
зведені витрати;
обсяг виробництва продукції;
рівень продуктивності праці;
умовне вивільнення.
Норма амортизації для групи 1 основних фондів складає від їх балансової вартості:
5%;
10%;
8%;
15%;
20%.
Норма амортизації для групи 2 основних фондів складає від їх балансової вартості:
5%;
10%;
15%;
20%;
25%.
Норма амортизації для групи 3 основних фондів складає від їх балансової вартості:
5%;
10%;
15%;
20%;
25%.
Згідно з законодавством України максимальний норматив прискореної амортизації для групи 3 основних фондів складає від їх балансової вартості:
5%;
10%;
15%;
25%;
30%.
До науково-технічної діяльності належать такі види робіт:
науково-дослідні;
дослідно-конструкторські;
проектно-конструкторські;
технологічні;
усі вищеозначені.
Науковий результат може бути зафіксований у формі:
наукової доповіді;
ескізного проекту;
натурного зразка;
конструкторської документації;
технологічної документації.
Науково-прикладний результат може бути зафіксований у формі:
монографічного дослідження;
наукового відкриття;
наукової праці;
наукової доповіді;
технологічної документації на науково-технічну продукцію.
До І рівня реалізації науково-технічної політики належить:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Міністерства і відомства;
місцеві органи державної влади;
організації та підприємства, що впроваджують науково-технічну політику.
До ІІ рівня реалізації науково-технічної політики належить:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Міністерства і відомства;
місцеві органи державної влади;
організації та підприємства, що впроваджують науково-технічну політику.
До ІІІ рівня реалізації науково-технічної політики належить:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Міністерства і відомства;
місцеві органи державної влади;
організації та підприємства, що впроваджують науково-технічну політику.
До IV рівня реалізації науково-технічної політики належить:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Міністерства і відомства;
місцеві органи державної влади;
організації та підприємства, що впроваджують науково-технічну політику.
Дo V рівня реалізації науково-технічної політики належить:
Кабінет Міністрів України;
Верховна Рада України;
Міністерства і відомства;
місцеві органи державної влади;
організації та підприємства, що впроваджують науково-технічну політику.
Використання Державного інноваційного фонду є компетенцією:
Кабінету Міністрів України;
Верховної Ради України;
Академії наук України;
Національного банку України;
Органів місцевого самоврядування.
До фінансово-кредитних важелів державного регулювання науково-технічної діяльності не належать:
введення пільгового оподаткування;
введення пільгового кредитування;
нагляд за дотриманням стандартів, норм і правил;
застосування прискореної амортизації;
створення інноваційних фондів.
Система науково-технічної інформації не включає в себе:
центри первинного збору та опрацювання науково-технічних даних;
державні центри науково-технічної інформації;
наукові бібліотеки;
інститути науково-технічної інформації;
інноваційні банки.
