- •Тема 1. Основи теорії державного управління. Предмет та завдання навчальної дисципліни
- •Тема 2. Державна влада та державне управління
- •Тема 3. Державне управління в окремих сферах суспільного розвитку
- •Державне управління у соціально-культурній сфері.
- •Тема 4. Роль різних гілок управління влади у процесі державного управління
- •Тема 5. Державне управління на регіональному рівні
- •Тема 6. Система органів державної влади в україні
- •Тема 7. Центральні органи державного управління
- •Тема 8. Регіональні органи державного управління
- •Тема 9. Місцеве самоврядування та його роль у державному управлінні
- •Тема 10. Внутрішня організація та управління органів державної влади
- •Тема 11. Державна служба в україні
- •Тема 12. Ефективність державного управління. Державний контроль у сфері державного управління
- •Тема 13. Відносини органів публічної влади в системі державного та регіонального управління
- •Тема 14. Розвиток системи державного та ре управління
- •Список джерел:
- •Тестові завдання здисципліни «державне та регіональне управління»
- •Тема 1. " Державне регулювання економіки як функція держави"
- •Тема 1.1.: “Об’єктивна необхідність державного регулювання економіки”
- •Тема 1.2. Органи державного управління України в системі державного регулювання економіки
- •Тема 1.3. Правові та адміністративні методи державного регулювання економіки
- •14. Під державним замовленням розуміють:
- •Тема 2. " Стратегія соціально-економічного розвитку країни"
- •Тема 2.1. Прогнозування соціально-економічного розвитку у системі державного регулювання економіки.
- •Тема 2.2. Макроекономічне планування у системі державного регулювання економіки
- •До об’єктів макроекономічного планування не відносяться:
- •До суб’єктів макроекономічного планування не відносять:
- •Принцип адаптації макроекономічного планування означає:
- •До методів макроекономічного планування не відносять:
- •Метод системного аналізу передбачає:
- •Директивне планування – це:
- •Тема 2.3. Програмування національної економіки.
- •Тема 3. Фінансова політика
- •Тема 4. Структурна та інвестиційна політика
- •Тема 5. Науково-технічна та інноваційна політика
- •Тема 6: Державне регулювання підприємництва
- •1.Встановити вірні зв’язки з наступними термінами:
- •2. За допомогою яких інструментів формується структура змішаної економіки:
- •3. Роздержавлення економіки передбачає:
- •6.Визначити головні види цінних папір:
- •9. Зв’язати наступні поняття:
- •10. Яке поняття не стосується форм лізингу:
- •12. Вказати характерні ознаки фінансового лізингу:
- •13. Розкрити поняття селенгу:
- •14. Селенг передбачає:
- •16. Вкажіть наслідки фінансування підприємства в формі овердрафт:
- •Тема 7. Державне регулювання зовнішньоекомічної діяльності
- •Тема 9. Регіональна економічна політика
- •Тема 10. Суспільний сектор економіки як об’єкт державного регулювання.
- •Згідно із системою національних рахунків до сектору загального державного управління належать такі установи та організації:
- •Основними показниками, що характеризують функціонування державного сектору, являються:
- •Для оцінки ефективності у суспільному секторі використовуються такі методи:
- •Тема 11. Соціальна політика
- •Питання для самоконтролю
- •Управління як суспільне явище, еволюція його змісту, його багатогранність.
- •Поняття та предмет регіонального самоврядування
- •Варіанти контрольних робіт
Тема 3. Фінансова політика
Переміщення в економіці ресурсів відповідно до національних пріоритетів – це функція держбюджету:
фіскальна;
стабілізаційна;
алокаційна;
перерозподільча.
Серед функцій державного бюджету виділяють (вказати зайве):
стабілізаційну;
фіскальну;
трансфертну;
перерозподільчу.
Управління державним боргом України здійснює:
Головне контрольно-ревізійне управління;
Державне казначейство;
Міністерство фінансів;
немає вірної відповіді.
Планом утворення й використання фінансових ресурсів є:
калькуляція;
бюджет;
кошторис;
відомість.
Основними складовими бюджету є:
прибутки та збитки;
надходження та податки;
позики та видатки;
доходи та видатки.
До основних параметрів бюджету не належить:
обсяг бюджетного дефіциту;
абсолютні розміри бюджету;
обсяг і сфера доходів бюджету;
немає вірної відповіді.
Перевищення витрат бюджету над доходами має назву:
профіцит бюджету;
дефіцит бюджету;
державний борг;
бюджетні зобов’язання.
Дефіцит державного бюджету – це перевищення:
заощаджень над споживанням;
доходів над витратами;
споживання над заощадженнями;
витрат над доходами.
Управління державним боргом здійснює:
Національний банк України;
Міністерство фінансів;
Державне казначейство;
Головне контрольно-ревізійне управління.
До негативних наслідків зростання державного боргу не належить:
підвищення ставки відсотка на капітал;
передача частини створеного у країні продукту за кордон;
зменшення диференціації доходів населення;
зниження міжнародного авторитету країни.
Чинна ставка податку на прибуток підприємств складає:
30 %;
20 %
35 %
немає вірної відповіді.
Система оподаткування повинна враховувати:
рівень розвитку країни;
традиції народу;
географічне положення;
усі відповіді вірні.
Загальність оподаткування і рівномірність розподілу податків серед платників сумірне їх доходам характеризує принцип:
рівномірності сплати;
соціальної справедливості;
зручності;
економічної ефективності;
Щоб мати можливість прогнозування статей бюджету та ведення реальної бюджетної політики, податкова система повинна бути стабільною принаймні протягом:
короткострокового періоду (до 1 року);
середньострокового періоду (3 – 5 років);
довгострокового періоду (5 – 10 років);
немає вірної відповіді.
До основних недоліків чинної податкової системи України не належить:
надмірна кількість податків;
нестабільність та непередбачуваність;
існування податкових пільг;
виконання податковою системою лише фіскальних функцій.
Грошово-кредитну політику в інтересах національної економіки здійснює:
Національний банк України;
Міністерство фінансів;
Державне казначейство;
Головне контрольно-ревізійне управління.
Головним завданням НБУ є (вказати зайве):
створення умов неінфляційного розвитку економіки держави;
підтримання ліквідності банківської системи;
збільшення обсягів кредитного портфеля комерційних банків;
орієнтація кредитного портфеля комерційних банків на обслуговування фінансового сектору.
До інструментів прямого впливу на грошово-кредитну політику відносять:
зміну норми обов’язкових резервів;
зміну облікової ставки;
обмеження об’єму та вартості кредиту для окремих галузей;
операції на відкритому ринку.
Непрямі інструменти грошово-кредитного регулювання економіки:
впливають на банківські кредити;
відображаються на балансі центрального банку;
відображаються на балансі комерційних банків;
приймають форму нормативних положень.
Обов’язкові резерви комерційних банків використовують для:
обмеження темпів зростання грошової маси;
антиінфляційної боротьби;
регулювання попиту на банківські ресурси;
усі відповіді вірні.
Зменшення норми обов’язкових резервів призводить до:
стимулювання ділової активності;
зменшення капіталу у розпорядженні банків;
стримування ділової активності;
зростання облікової ставки.
Комерційні банки встановлюють позичковий відсоток, спираючись на:
норму резервування;
ставку рефінансування;
облікову ставку;
дисконтну ставку.
Дисконтну ставку визначають з огляду на (указати зайве):
ситуацію на фондовому та валютному ринках;
стан ділової активності;
поточні темпи інфляції;
попит та пропозицію кредитних ресурсів на міжбанківському ринку.
Серед складових антиінфляційної політики немає:
політики доходів;
дефляційної політики;
адаптаційної політики;
стабілізаційної політики.
До основних заходів структурно-інвестиційної політики належить:
зменшення державних видатків;
проведення операцій на відкритому ринку;
формування ринку позичкового капіталу;
фіксація цін.
Бюджетне регулювання:
є елементом у структурі фінансового регулювання;
є елементом у структурі грошово-кредитного регулювання;
є самостійним елементом фінансово-кредитного регулювання;
немає вірної відповіді.
Указати зайву серед цілей державного цінового регулювання
недопущення інфляції;
збільшення кількості грошей в обігу;
підтримка прожиткового мінімуму;
сприяння нормальній конкуренції.
Встановлення цін на підакцизні товари здійснюється у межах методу цінового регулювання:
“Спостереження за цінами”;
“Державного втручання в процес ціноутворення”;
“Встановлення державою фіксованих цін і тарифів”;
“Прямого державного впливу на ціни”.
