- •Зміст курсу «Порівняльне правознавство» Змістовний модуль I. Основні категорії порівняльного правознавства
- •Тема 1. Загальна характеристика порівняльного правознавства
- •1.1 Історичні аспекти виникнення та становлення юридичної компаративістики
- •1.2 Предмет порівняльного правознавства та об`єкти порівняльно-правових досліджень. .
- •1.3 Функції порівняльного правознавства.
- •1.4 Місце порівняльного правознавства в системі юридичних наук.
- •Використання результатів порівняльно-правових досліджень.
- •Тема 2. Методологія порівняльного правознавства
- •Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности. М.,1996
- •2.1. Поняття методології юридичної компаративістики.
- •2.2 Зміст порівняльно-правового методу
- •Характеристика інших методів наукового пізнання, що застосовуються компаративістикою
- •Тема 3. Види порівняльно-правових досліджень та правила їх організації
- •Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996.-432 с.
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •Марченко м. Н. Курс сравнительного правоведения. — м., 2002. - 1068 с.
- •3.1 Переваги та недоліки нормативного та функціонального порівняння.
- •3.3 Характеристика порівняльно-правових досліджень на мікро- , макро-, та інституціонального рівні, бінарне та мультипорівняння .
- •3.4 Правила організації та здійснення порівняльно-правового дослідження та способи оформлення результатів порівняльно-правового дослідження
- •Тема 4. Поняття та структура правової системи, характеристика категорії «правова сім`я»
- •Тихомиров ю. А. Курс сравнительного правоведения. — м.: Норма, 1996.-432 с.
- •4.1 Характеристика наукової думки щодо визначення поняття „ правова система”, ознаки правової системи
- •4.2 Співвідношення понять „правова система” і „ система права”, структура правової системи.
- •Поняття правової сім`ї.
- •Характеристика основних наукових підходів до класифікації національних правових систем в правові сім`ї
- •Тема 5. Характеристика романо-германської правової сім`ї
- •Давид р., Жоффре-Спинози к. Основные правовые системы современности. М.,1996
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •5.1 Поняття та характерні ознаки романо-германської сім`ї права
- •Історичні аспекти розвитку романо-германської правової сім`ї.
- •Система романо-германського права
- •5.4 Джерела права романо-германської правової сім`ї.
- •Тема 6. Специфіка англо-американської правової сім`ї
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
- •Дмитрієв а.І., Шепель а.О. Порівняльне правознавство/ Відп. Ред. В.Н. Денисов.- к., 2003
- •6.1 Історичний шлях розвитку англо- американської сім`ї права.
- •6.2 Поняття та специфічні риси сім`ї англо-американського права.
- •Ознаки англо-американської сім`ї права
- •6.3 Характеристика англійського права. Особливості загального права, права справедливості та норм права.
- •Відмінніть права сша та англійського права
- •Система джерел права англо-американської правової сім`ї.
- •Тема 7. Особливості правових систем релігійного типу
- •Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2004
- •7. 1 Поняття та ознаки мусульманського права
- •Джерела мусульманського права
- •Система мусульманського права
- •Характеристика правової системи Індії. Поняття індуського права та національного права Індії
- •Тема 8. Характеристика правових систем традиційного типу
- •8.1 Ознаки та сучасні тенденції розвитку правових систем традиційного типу
- •Правова система Китаю, як центральний елемент традиційної сім`ї права
- •8.3. Характеристика правової системи Японії
- •8.4 Правові системи Африки
- •Тема 9. Передумови та механізм зближення національних правових систем в сучасних умовах суспільного розвитку
- •9.2 Поняття зближення національних законодавств і узгодженого правового розвитку
- •9.3 Модельні закони
- •9.4 Міжнародно-правова допомога
Тема 6. Специфіка англо-американської правової сім`ї
Історичний шлях розвитку англо- американської сім`ї права.
Поняття та специфічні риси сім`ї англо-американського права.
Характеристика англійського права. Особливості загального права, права справедливості та норм права.
Відмінність права США та англійського права
Система джерел права англо-американської правової сім`ї.
Література
Порівняльне правознавство. За ред. В.Д. Ткаченка. Х.: Право, 2003
Романов А.К. Правовая система Англии. М., 2000.
Фридман Л. Введение в американское право. М. 1993.
Саидов А.Х. Сравнительное правоведение (Основные правовые системы современности). - М., 2000.
Шумилов В.М. Правовая система США. - 2003 г.
Давид Р., Жоффре-Спинози К. Правовые системы современности М. 2000.
Марченко М. Н. Курс сравнительного правоведения. — М., 2002.
Дмитрієв а.І., Шепель а.О. Порівняльне правознавство/ Відп. Ред. В.Н. Денисов.- к., 2003
6.1 Історичний шлях розвитку англо- американської сім`ї права.
Витоком цього типу правової системи є загальне право Англії яке виникло і розвивалося після норманського завоювання 1066 р., затвердилося на початку XIV ст. і було доповнено у XV—XVIII століттях правом справедливості. За своєю природою загальне право є казуїстичним, складеним із типізованих прецедентів.
До кінця XIII в. зростає роль статутного (писаного) права. У зв'язку з цим правотворча роль суддів деяким чином стримується принципом, відповідно до якого зміни в праві не повинні відбуватися без згоди короля і парламенту.
Одночасно встановлюється право суддів інтерпретувати статути. У XIV-XV ст. у зв'язку з великими соціальними змінами в середньовічному суспільстві Англії (розвиток товарно-грошових відносин, розвиток міст, занепад натурального господарства) виникла необхідність вийти за жорсткі рамки закритої системи вже сформованих прецедентів. Цю роль взяв на себе королівський канцлер, вирішуючи в порядку певної процедури суперечки, по яких їхні учасники зверталися до короля. Так поруч із загальним правом склалося «право справедливості». Воно, як і загальне право, є прецедентним правом, але прецеденти тут створені іншим шляхом і охоплюють інші відносини, чим загальне право.
До 1873 р. в Англії на цьому ґрунті існував дуалізм судового провадження: крім судів, що застосовують норми загального права, існував суд лорд-канцлера. Потім ці системи поєдналися. У той час як юристи континентальної Європи розглядають право як сукупність встановлених правил, для англійських юристів право представляло собою в основному те, до чого прийде судовий розгляд. На континенті юристи цікавляться насамперед тим, як регламентована дана ситуація, в Англії увага зосереджується на тому, в якому порядку вона повинна бути розглянута, щоб прийти до правильне судове рішенням. У Франції, в Німеччині, Італії та інших країнах романо-германської правової родини правосуддя завжди здійснювалося суддями, що мають університетський диплом юриста. В Англії навіть судді у вищих судах до XIX ст. необов'язково повинні були мати юридичну університетську освіту: вони опановували професією, працюючи тривалий час адвокатами. Лише в наш час здобуття вищої юридичної освіти стало важливою передумовою для того, щоб стати адвокатом або суддею
На територію Північної Америки (США) англійське право було внесено переселенцями з Англії. Проте воно зазнало значних змін, що було обумовлено такими обставинами як:
континентальним розташуванням, незалежним від безпо середнього сусідства з Англією;
відсутністю феодального ладу, який пережила континен тальна Європа, розвитком буржуазних відносин;
наявністю республіканської форми правління і федератив ного державного устрою (Англія — монархія, її політичний ре жим парламентарного типу);
потребою (після проголошення незалежності США) ство рення самостійної правової системи, що пориває зі своїм коло ніальним англійським минулим.
Остання обставина виразилася в тому, що у деяких штатах ще до проголошення незалежності США в 1776 р. були прийняті кримінальні, кримінально-процесуальні кодекси, які забороняли посилання на англійські судові рішення. Лише в штатах, що були раніше французькими та іспанськими колоніями (Луїзіана, Каліфорнія), прийняті кодекси романського типу. В решті штатів загальне право проголошено чинним, але в узгодженні зі статутним (законодавчим) правом з пріоритетом прецеденту — судового та адміністративного.
