Порівняльний перелік визначень терміна «механізм управління»

№ п/п	Джерело інформації	Рік видання	Визначення терміна «механізм управління»
1	Г. Попов [103, с. 6]	1975	Основний вузол системи управління разом із керуючою системою в статиці (структура управління – органи управління, кадри управління, техніка); керуючою системою в динаміці (процеси управління) та вдосконаленням системи управління (як продовження функціонування і особлива стадія динаміки). До нього належать цілі, функції, принципи та методи управління
2	Е. Коротков [44, с. 91]	1984	Сукупність мотивів трудової активності персоналу, які визначають як саму мож­ливість, так і ефективність управління, та від яких залежить сприйняття впливу. Також до нього входять такі людські якості, як інтереси, цінності, соціально-психологічні установки, застере­ження, прагнення (індивідуальні цілі), почуття обов’язку
3	Сучасний словник іноземних слів [124, с. 377]	1994	внутрішня будова будь-чого; сукупність станів та процесів, з яких складається будь-яке явище
4	О. Зайцева, А. Радугін [88]	1998	Організація впливів, спрямованих на досягнення цілей
5	М. Круглов [48, с. 113]	1998	Сукупність умов та методів, виконання та дотримання яких забезпечує його ефективне функціонування
6	О. Лебєдєв, А. Каньковська [62]	1998	Характеризує різноманіття зв’язків суб’єктно-об’єктних відносин управ­ління
7	А. Моісеєв, А. Капто [87, с. 36]	1998	Певна логічна структура, чітка послі­довність дій, кроків, їх повторю­ваність, циклічність, відтворюваність, їх націленість на отримання певного ефекту. Відповідає на питання: «Яка система у дії, як вона працює?»
8	О. Страхова [134]	1998	Система, яка забезпечує постійний управлінський вплив, спрямований на отримання певних результатів діяльності

Продовження таблиці 1.4

№ п/п	Джерело інформації	Рік видання	Визначення терміна «механізм управління»
9	О. Волков [166, с. 304]	2001	принципи управління та функціональні завдання, які постають перед об’єктом управління; економічні та юридичні закони й обмеження; функціональна структура органів управління; інформація, методи, технічні засоби її переробки
10	В. Мухін [84, с. 64]	2003	Сукупність дій суб’єкта й об’єкта управління, які забезпечують процес управління
11	Ф. Хміль [150, с. 212]	2003	Система, яка утворюється із взаємопов’язаних ланок (підсистем), що об’єднують множину різних елементів і блоків, забезпечуючи у процесі їх взає­модії функціонування всіх підсистем організації
12	Економічна енциклопедія [http: //enbv.narod.ru]		Спосіб організації управління суспільним вироб­ництвом із притаманними йому формами, мето­дами, засобами, що відповідають кожній історичній епосі та кожному соціально-економічному устрою
13	Запропоноване визначення		Оптимальна сукупність форм, структур, методів, засобів і функцій управління, що покликана сприяти цілеспрямованому оперативному регулю­ванню діяльності за напрямами управління ефек­тивністю для забезпечення відповідності фактич­ного стану підприємства заданим параметрам

У зв’язку зі складною структурою механізму управління ефективністю діяльності виникає необхідність у подальшому дослідженні його мети, завдань і принципів функціонування, що властиві для динамічних систем. Вивчення даних питань, їх наукове теоретичне обґрунтування дасть можливість обрати інформаційно-логічну модель механізму управління ефективністю діяльності, що адекватна практичним цілям функціонування певного підприємства, тобто забезпечить для останнього синтез складових механізму управління.

Основна мета механізму управління ефективністю діяльності випливає з сутності даного поняття і полягає у забезпеченні цілеспрямованого оперативного регулювання діяльності за напрямами управління ефективністю для забезпечення відповідності фактичного стану підприємства заданим параметрам. Однак у процесі розробки механізму управління ефективністю діяльності підприємства основна мета деталізується у цілях і конкретизується відповідно до стратегії розвитку підприємства. Досягнення ж цілей, у свою чергу, складається з низки завдань.

Визначення конкретного переліку завдань механізму управління ефективністю діяльності не є можливим, тому що кожне підприємство має конкретизувати їх самостійно, враховуючи етапи життєвого циклу свого розвитку. Однак існують рекомендації, яких необхідно дотримуватися при визначенні завдань. Згідно з ними, формулювання кожного завдання повинно містити кількісну характеристику кінцевого результату та критерії його досягнення. Завдання мають бути зрозумілими їх виконавцям і співпадати з їх інтересами, тобто відбивати соціальну спрямованість управління. Кожне завдання супроводжується низкою заходів щодо його реалізації, а кожен захід, у свою чергу, є комбінацією методів і засобів управління, що взаємопов’язані спільністю однієї мети, і за допомогою яких реалізується спрямованість і конкретні параметри управлінських дій. Застосування ж методів і засобів управління потребує наявності всіх основних функцій управління.

Заходи щодо реалізації завдань механізму управління ефективністю діяльності підприємства характеризуються високою організаційно-економічною складністю, взаємопов’язаністю та взаємозумовленістю. Відповідно до закону необхідної різноманітності даний механізм має володіти характеристиками складної системи, а саме: цілісністю, складністю структури та поведінки. Найважливішими вимогами реалізації системності функціо­нування та розвитку зазначеного механізму управління є комплексність, безперервність і наукове обґрунтування процесу управління ним.

Комплексність функціонування та розвитку механізму управління ефективністю діяльності підприємства означає єдність засобів впливу як у просторі, так і в часі, а безперервність забезпечується використанням зворотного зв’язку. Характеристика наукового обґрунтування припускає, що форми, структури, методи та заходи управління, що визначають склад і внутрішню будову механізму управління, мають бути логічно обґрунтовані та перевірені на практиці.

Реалізація цілей і завдань механізму управління ефективністю діяльності підприємства є можливою за умови використання цілісної системи принципів. Вважаємо, що їх необхідно подати у вигляді трьох взаємопов’язаних і взаємо­доповнюваних складових. Базовою виступає загальносистемна складова, на підставі якої за часовим аспектом виділяють стратегічну та тактичну (табл. 1.5).

Зазначені принципи є знанням, яке дає можливість синтезувати форми, структури, методи та засоби управління як інструменти побудови, функціонування та розвитку механізму управління ефективністю діяльності підприємства в сучасних умовах. Вони також доповнюють принципи управління ефективністю діяльності підприємства, які розглядалися вище.

Таблиця 1.5